Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2018 року

Київ

справа №766/1267/17

адміністративне провадження №К/9901/38473/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - управління ПФУ) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року (судді Ступакова І.Г., Бітова А.І., Лук'янчук О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 17 січня 2017 року № 8 про відмову у проведенні перерахунку пенсії; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки від 11 січня 2017 року № 03, яка видана Департаментом містобудування та землекористування Херсонської міської ради, з урахуванням інших виплат, починаючи з дня останнього перерахунку пенсії, розмір якої було обчислено на підставі відомостей довідки управління містобудування та архітектури Херсонської міської ради від 17 березня 2008 року № 01-15-79е з урахуванням частини п'ятої статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (у редакції, чинній на час призначення пенсії; далі - Закон № 3723-ХІІ), а також зі збереженням раніше наданої індексації.

Суди встановили, що ОСОБА_1 з 29 січня 2008 року перебуває на обліку в управлінні ПФУ та одержує пенсію відповідно до Закону України від 07 червня 2001 року № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до довідки управління містобудування і архітектури Херсонської міської ради від 17 березня 2008 року позивачка працювала на посаді заступника начальника управління, начальника відділу містобудівної політики управління містобудування та архітектури Херсонської міської ради.

13 січня 2017 року позивачка звернулася до управління ПФУ із заявою щодо проведення перерахунку раніше призначеної пенсії відповідно до довідки від 11 січня 2017 року № 303 про заробітну плату.

Проте управління ПФУ протоколом від 17 січня 2017 року № 8 відмовило їй в проведенні перерахунку пенсії через відсутність законодавчих підстав та втрату чинності правовими нормами, які передбачали здійснення перерахунку пенсії.

ОСОБА_1, вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмови в задоволенні її вимог, звернулась до суду з цим позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Херсонський міський суд Херсонської області постановою від 12 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовив.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 серпня 2017 року це рішення скасував та прийняв нове про часткове задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що пенсія позивачки повинна обчислюватися із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також індексації заробітної плати, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управління ПФУ не погодилося із рішенням суду та апеляційної інстанції і звернулося із касаційною скаргою про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Указує на те, що індексація, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865, носять разовий характер, не є складовою заробітної плати та не відносяться до інших надбавок, передбачених Законом України «Про державну службу», а тому вони не враховуються до заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії державного службовця.

Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 16 вересня 2014 року (справа № 21-314а14) виснував, що аналіз положень статті 37 Закону № 3723-XII, статті 41 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» дає підстави вважати, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Зважаючи на те, що цей висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, сформульований за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - у справі, що розглядається, спір також стосується включення до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру його пенсії сум виплат, з яких бути фактично нараховані та сплачені страхові внески, то висновок судів першої й апеляційної інстанцій про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також індексація заробітної плати та грошова винагорода за безперервну державну службу, на які нараховані і сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, повинні бути включені до складу заробітної плати державного службовця і враховуватись при обчисленні розміру його пенсії, є правильним.

Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 464/3737/17).

Інші доводи касаційної скарги були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, вони не містять аргументів, достатніх для втручання в рішення суду апеляційної інстанції.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко