Історія справи

Постанова КАС ВП від 13.11.2019 року у справі №810/2664/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2019 року

Київ

справа №810/2664/14

адміністративне провадження №К/9901/3138/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І. А.,

суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Стімекс-Профіль"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 (головуючий суддя: Парінов А. Б., судді: Грибан І. О., Губська О. А.)

у справі №810/2664/14

за позовом Дочірнього підприємства "Стімекс-Профіль"

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Київській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Стімекс-Профіль" (далі - позивач, ДП) звернулося до суду з адміністративним позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Київській області (далі - ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014: № 0005761501 про збільшення суми грошового зобов'язання із податку додану вартість (ПДВ) на ~money0~ за основним платежем та на ~money1~ за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2014 позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 17.02.2014: №
0005761501.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК), просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції. За доводами касаційної скарги норми ПК не встановлюють обов'язку платника податків перевіряти реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача сум ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 19.02.2014 № 156/1501/32117216. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми пункту
200.11 ст. 200, пункту 201.10 ст. 201 ПК, а саме: сформовано податковий кредит за вересень 2013 року на ~money2~ за податковими накладними, які не зареєстровані в ЄРПН.

За наслідками висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014 № 0005761501, яким збільшено суму грошового зобов'язання із ПДВ на ~money3~ за основним платежем та на ~money4~ за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі податкових накладних, виписаних від імені ПП "Фірма "Галич-Кабель" позивачем було сформовано податковий кредит за вересень 2013 року. Підставою для висновку про неправомірність формування сум податкового кредиту стали обставини того, що ці податкові накладні не були зареєстровані у ЄРПН. Реальність господарських операцій у судовому процесі не оспорюється.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (підпункт 198.6 цієї статті).

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 201.10 ст. 201 ПК податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацом дев'ятим цього пункту встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абзац десятий пункту 201.10 ст. 201 ПК).

Зміст вказаних правових норм свідчить, що факт реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є однією із умов формування податкового кредиту покупцем. Відсутність такої реєстрації виключає можливість формування податкового кредиту за такою податковою накладною.

Висновок апеляційного суду відповідає такому змісту правового регулювання вищевказаних норм ПК.

Доводи, наведені ТОВ у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Стімекс-Профіль" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І. А. Васильєва Судді: С. С. Пасічник В. П. Юрченко