Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2018 року

Київ

справа №815/1202/17

адміністративне провадження №К/9901/1613/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року (суддя - Скрипченко В.О.) у справі

за позовом ОСОБА_2

до державного секретаря Міністерства закордонних справ України

про встановлення відсутності компетенції, -

в с т а н о в и в:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державного секретаря Міністерства закордонних справ України, в якому, з урахуванням уточнень, просила суд встановити відсутність компетенції відповідача у наданні листа від 07.02.2016 року.

2. Обґрунтовуючи позов позивач посилалась на те, що державний секретар Міністерства закордонних справ України, не має компетенції надавати відповіді як Міністр закордонних справ України щодо порушених питань.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року, яка постановлена в судовому засіданні та занесена у журнал судового засідання від 22.08.2017р., вирішено продовжити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в ній доказами.

4. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до державного секретаря Міністерства закордонних справ України, стягнуто з ОСОБА_2 до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 640,00 грн.

5. Відмовляючи у задоволені адміністративного позову суд першої інстанції зазначив, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного, на її думку, права.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила: 1) скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року про письмове провадження та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року; 2) звільнити її від сплати судового збору; 3) прийняти нову постанову на захист її прав.

7. В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_2 посилалася на незмінні умови та обставини, а також на пенсію у розмірі 2071,00 грн. До апеляційної скарги додана копія довідки Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 17.10.2017р. №18527, за якою за період травень 2017р. - жовтень 2017р. позивачу нараховано 10 706,94 грн. пенсії за віком, у тому числі 2 071,44 грн. за жовтень 2017р.

8. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року про продовження судового розгляду справи в порядку письмового провадження.

9. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає окремому оскарженню.

10. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року залишено без руху, апелянту надано строк для виправлення недоліків апеляційної скарги до 30 листопада 2017 року.

11. Відмовляючи у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначив, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. В своєму клопотанні ОСОБА_2 просить звільнити її від сплати судового збору, оскільки вона є пенсіонером, однак вказана причина не передбачена діючим законодавством як підстава для звільнення від сплати судового збору, а врахування відсутності коштів у апелянта фактично є наданням окремій особі певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, що означатиме звуження їх права на звернення до суду.

12. Залишаючи апеляційну скаргу без руху суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки особою, яка оскаржує судове рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не сплачено судовий збір, подана апеляційна скарга на підставі ч.3 ст.189 КАС України підлягає залишенню без руху. За подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції апелянт повинен сплатити судовий збір у розмірі 704,00 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

13. У листопаді 2017 року ОСОБА_2 (далі - скаржник) звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року.

14. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року і ухвалити нове рішення на захист її прав.

15. Оскаржуючи ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, ОСОБА_2 посилається на те, що апеляційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року вона подала разом з апеляційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року.

16. Оскаржуючи ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року вказує на те, що в ухвалі не вказано про становище ОСОБА_2, внаслідок якого вона перебуває пенсіонером та не отримує заробітну плату через не поновлення її на роботі за судовими рішеннями. Вважає, що висуваючи вимогу про сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн. суд апеляційної інстанції створює нездоланну перешкоду доступу о правосуддя.

17. Касаційна скарга не містить клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за її участі.

18. У лютому 2018 року Міністерство закордонних справ України надало відзив на касаційну скаргу, яким просить відмовити у задоволені касаційної скарги. Зазначає, що в Одеському окружному адміністративному суді перебуває вісім справ за позовом ОСОБА_2 до Міністерства закордонних справ України та його посадових осіб. Також 2 справи перебувають в провадженні Одеського апеляційного адміністративного суду. Станом на 25.09.2017р. позивач подала до Одеського окружного адміністративного суду 125 позовних заяв. Вважає, що подання безлічі аналогічних позовів спрямовано на стягнення коштів з державних органів влади. Крім того, вважає, позови ОСОБА_2 штучними. Також вказує на те, що позивач ніколи не вважає за потрібне надавати суду обґрунтування своєї неплатоспроможності.

19. Відзив на касаційну скаргу не містить клопотання про розгляд справи за участі представника.

20. Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

21. Частина 2 статті 185 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017р.): ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

22. Пункт 1 частини 5 статті 189 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017р.): суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, якщо справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.

23. Частина 6 статті 187 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017р.): до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

24. Частина 3 статті 189 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017р.): до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

25. Частина 1 статті 108 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017р.): суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

26. Частина 1 ст.88 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017р.): суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

27. Стаття 8 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (в редакції чинній до 15.12.2017р.): враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

29. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

30. У пункті 22 рішення від 28 березня 2006 року «Мельник проти України» (Заява №23436/03): Європейської суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду &?т;…&?і;, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.

31. З огляду на те, що Кодексом адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15.12.2017р.) не було передбачено можливості оскарження ухвали про продовження судового розгляду справи в порядку письмового провадження, Суд погоджується с висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року про продовження судового розгляду справи в порядку письмового провадження.

32. Посилання скаржника на подання апеляційної скарги на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року разом з апеляційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року не спростовує законності відмови у відкритті апеляційного провадження, оскільки, з огляду на приписи 2 статті 185 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017р.), заперечення на таку ухвалу могли бути викладені безпосередньо в апеляційній скарзі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року, а не шляхом подання окремої апеляційної скарги.

33. У пункті 60 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz проти Польщі» (Заява №28249/95) Європейської суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

34. Зі змісту наведених приписів ст.88 КАС України та ст.8 Закону України «Про судовий збір» випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

35. Суд звертає увагу на те, що скаржник помилково посилається на необхідність сплати 1600,00 грн. за ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року, якою залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_2, оскільки в цій ухвалі розмір визначеного судом апеляційної інстанції судового збору за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції становить 704,00 грн.

36. Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не спростовують висновки суду апеляційної інстанції, оскільки позивач не надала документів, які підтверджують статус особи, що має право, передбачене ст.5 Закону України «Про судовий збір», на звільнення від сплати судового збору. Також в апеляційній скарзі ОСОБА_2, крім зазначення відомостей про розмір її пенсії, не наведено конкретного обґрунтування щодо надмірності встановленого законодавством розміру судового збору у співвідношенні до її фінансового становища та неспроможності сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги повністю або частково чи з урахуванням можливості відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

37. З огляду на викладене, Одеський апеляційний адміністративний суд правомірно відмовив у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року.

38. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним в апеляційних скаргах. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні судом апеляційної інстанцій оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

39. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року - без змін, оскільки судом апеляційної інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

41. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

42. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

43. В задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 - відмовити.

44. Ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року - залишити без змін.

45. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилеви

Судді В. М. Бевзенко

В.М. Шарапа