ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2018 року

Київ

справа №806/526/16

адміністративне провадження №К/9901/12561/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 806/526/16

за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області», за участю третіх осіб - Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування свідоцтва про хворобу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду, прийняту 15 вересня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Капинос О.В., суддів: Шимоновича Р.М., Нагірняка М.Ф., та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду, постановлену 09 листопада 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Жизневської А.В., суддів: Котік Т.С., Охрімчук І.Г.,

в с т а н о в и в :

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області», за участю третіх осіб - Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати свідоцтво про хворобу полковника міліції ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 20 травня 2015 року, видане Військово-лікарською комісією медичної служби УМВС України в Житомирській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що наведені в оскаржуваному свідоцтві про хворобу відомості не лише не відповідають дійсності, а й не підтверджуються жодними відповідними висновками лікарів, що входили до складу військово-лікарської комісії УМВС України в Житомирській області. Такі відомості свідчать про те, що УМВС України в Житомирській області взагалі не мала жодної правової підстави для формування висновку про те, що стан його здоров'я може свідчити про існування будь-яких обмежень, що встановлені Наказом МВС України № 85 від 06 лютого 2001 року. Крім того, він ніколи не мав таких захворювань, які відповідно до Наказу № 85 можуть бути підставою для застосування до нього наслідків, що передбачені підпунктом «б» пункту 45 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України. Вважає, що дії відповідача зі складання свідоцтва про хворобу НОМЕР_1 від 20 травня 2015 року є протиправними, а саме свідоцтво є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду, від 9 листопада 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

31 січня 2018 року касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, яка ухвалою судді-доповідача від 1 лютого 2018 року прийнята до провадження.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами попередніх інстанцій процедури проведення військово-лікарської комісії, що призвело до неправомірного рішення про відмову в позові.

Представник відповідача МВС України у запереченнях на касаційну скаргу посилаючись на необґрунтованість та безпідставність останньої, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що полковник міліції ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області.

Наказом Міністра внутрішніх справ України №1266 о/с від 11 липня 2014 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області.

Наказом МВС України від 20 серпня 2015 року №1689 о/с відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_1 було звільнено за п.45 «б» (за станом здоров'я) з ОВС.

Підставою для видання зазначеного наказу є Свідоцтво про хворобу НОМЕР_1, видане Військово-лікарською комісією УМВС України в Житомирській області 20 травня 2015 року.

Так, 20 травня 2015 року Військово-лікарська комісія УМВС України в Житомирській області відповідно до вимог діючого законодавства України за направленням УКЗ УМВС України в Житомирській області здійснила медичний огляд полковника міліції ОСОБА_1

Свідоцтвом про хворобу НОМЕР_1 від 20.05.2015 ОСОБА_1 визнано «Обмежено придатним до військової служби».

Не погоджуючись з таким свідоцтвом, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відсутність у діях відповідача ознак дискримінації прав ОСОБА_1

Таку позицію Житомирського окружного адміністративного суду підтримав і Житомирський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів попередніх інстанцій вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення № 114).

Абзацом «б» пункту 64 Положення № 114 визначено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.

Правовідносини з діяльності військово-лікарської комісії в системі Міністерства внутрішніх справ та порядок проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС врегульовані Положенням про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2001 року №85, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2001 року за №164/5355 (далі - Положення № 85) та Порядком проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2001 року №85 (зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2001 року за №164/5356 (далі - Порядок № 85) (тут і надалі Положення № 85 та Порядок № 85 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

В силу вимог п.1.2 цього Положення № 85 військово-лікарська комісія - це спеціальні органи в складі лікарів-спеціалістів, які створюються в системі Міністерства внутрішніх справ з метою проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду кандидатів на службу, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей, військовослужбовців внутрішніх військ МВС України (далі - військовослужбовці), осіб цивільної молоді, які бажають вступити до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони України (далі - кандидати до вступу на навчання), курсантів і слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і колишніх військовослужбовців.

Згідно з п. 1.3 вказаного Положення № 85 основним завданням військово-лікарської комісії є, зокрема, визначення за станом здоров'я, фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності до служби в органах внутрішніх справ; визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у осіб рядового й начальницького складу ОВС, що проходять службу, при їх звільненні та осіб рядового і начальницького складу, що звільнилися зі служби.

Підпунктом 1.1 п.1 Порядку №85 визначено, що медичний огляд проводиться згідно з пунктом 1.2 Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України з метою визначення: придатності кандидатів за станом здоров'я, фізичним розвитком, а для окремих видів службової діяльності - за індивідуальними психофізіологічними особливостями до служби в органах внутрішніх справ на посадах рядового й начальницького складу. Придатності за станом здоров'я, а для окремих видів службової діяльності - і за індивідуальними психофізіологічними особливостями до служби в органах внутрішніх справ осіб рядового й начальницького складу з урахуванням вимог пункту 1.43 цього Порядку.

Відповідно до вимог абз.13 п.1.70 Порядку № 85, якщо особи рядового й начальницького складу, військовослужбовці впродовж року більше 4-х місяців не можуть приступити до виконання своїх службових обов'язків через захворювання чи з інших причин (крім випадків, передбачених цим пунктом та пунктом 1.4 Порядку) або часто та довготривало хворіють, то вони зобов'язані за поданням Управління (відділу) по роботі з особовим складом пройти медичний огляд ВЛК за місцем служби для визначення придатності до подальшої служби в ОВС. При цьому, до осіб, що часто та довготривало хворіють, належать ті особи, у яких за останні 12 місяців було 4 та більше випадків захворювань і 40 днів непрацездатності за однорідними захворюваннями або 6 і більше випадків захворювань та 60 і більше днів непрацездатності за неоднорідними захворюваннями.

Пунктом 1.4. Порядку № 85 визначено, що направлення на медичний огляд за формою (додаток 7) здійснюють відповідні підрозділи по роботі з особовим складом органів внутрішніх справ, командири і начальники штабів частин Національної гвардії України.

У направленні на медичний огляд повинні бути чітко вказані мета і питання, які підлягають розгляду на ВЛК, а саме: огляд кандидата на службу, огляд при переміщенні по службі, при призначенні на посаду осіб, які закінчили навчальні заклади МВС, при висуненні на керівну посаду - передбачувану посаду, графа Розкладу хвороб, згідно з якою слід здійснювати медичний огляд; на осіб, що звільняються від служби - вислуга років і причина звільнення, час служби у Збройних Силах, СБУ, Національній гвардії України інших військових формуваннях, утворених відповідно до законодавства колишнього СРСР та України (далі - Збройні Сили), в органах внутрішніх справ, у тому числі в діючій армії; на осіб, які приймаються на службу після звільнення з лав Збройних Сил, а також колишніх осіб рядового й начальницького складу ОВС - коли і з якої причини звільнений у запас, дані про проходження ВЛК у минулому; на осіб, які вступають до навчальних закладів МВС - назва закладу освіти і факультету.

Отже, виходячи з аналізу вказаних положень та правових норм, вбачається, що військово-лікарська експертиза та медичний огляд осіб рядового і начальницького складу проводиться ВЛК за направленням для визначення придатності за станом здоров'я вказаних осіб до служби в органах внутрішніх справ. Підставою для проведення медичного огляду чи військово-лікарської експертизи є довготривала хвороба, поранення, контузії, травми, каліцтва, отримані особою під час виконання свої службових обов'язків, а також історія хвороби, складена лікувальним закладом.

В матеріалах справи міститься доповідна записка начальника УКЗ УМВС України в Житомирській області полковника міліції Колесника В.Л. адресована т.в.о. начальника УМВС України в Житомирській області полковнику міліції Полковнікову Г.В., в якій запропоновано направити полковника міліції ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії УМВС України в Житомирській області для визначення придатності його для подальшої служби в ОВС, у зв'язку з тим, що він часто та довготривало хворіє.

Судами встановлено, що 23 квітня 2015 року заступником начальника ВК та ПС УКЗ УМВС України в Житомирській області у зв'язку з частим та тривалим захворюванням ОСОБА_1 видано направлення на медичний огляд до військово-лікарської комісії УМВС України в Житомирській області.

Відповідно до п. 1.6.-1.9 Порядку № 85 ВЛК працюють на базі лікувально-профілактичних установ органів внутрішніх справ.

Усі лікарі-спеціалісти, члени ВЛК у кожному випадку медичного огляду повинні переконатися в особі, яка проходить медичний огляд, шляхом перевірки відповідного документа (службового посвідчення, військового квитка, паспорта або інших документів, що посвідчують особу). Наявність військового квитка (приписного свідоцтва) чи іншого документа, де вказано відношення даної особи до військової служби, є обов'язковою умовою проходження медичного огляду в ВЛК (крім жінок, які не є військовозобов'язаними).

За потреби ВЛК направляє певну особу на стаціонарне або амбулаторне обстеження до лікувально-профілактичного закладу. У направленні зазначається діагноз і наголошується (підкреслюється), що саме необхідно уточнити при обстеженні.

Особи із числа цивільної молоді, які є кандидатами на службу та до вступу на навчання до навчальних закладів МВС, направляються на амбулаторне обстеження, а особи рядового й начальницького складу, військовослужбовці і члени їх сімей - на стаціонарне або амбулаторне обстеження до лікувально-профілактичних закладів МВС або, за їх згодою, до лікувально-профілактичних закладів інших міністерств і відомств. Стаціонарне обстеження осіб, які поступають на службу і до навчальних закладів МВС, може бути проведено за показаннями згідно з рішенням начальника ВЛК у лікувально-профілактичних закладах територіальних органів охорони здоров'я.

Після закінчення обстеження цих осіб лікарями лікувально-профілактичної установи складається Акт дослідження стану здоров'я, який підписується начальником (головним лікарем) цієї установи і лікарем, що проводив обстеження, а також скріплюється печаткою лікувального закладу.

Акт розглядається ВЛК, яка виносить постанову про придатність кандидата до служби або навчання, з урахуванням усіх даних про стан його здоров'я і фізичного розвитку. Висновок лікувального закладу, лікарів-спеціалістів і консультантів є додатковим матеріалом для винесення ВЛК експертної постанови.

Виходячи з аналізу зазначених норм суди дійшли до правильного висновку що військово-лікарські комісії для необхідності більш детального дослідження стану здоров'я хворого, мають право направити особу на стаціонарне або амбулаторне обстеження до лікувально-профілактичного закладу, за результатами якого складається акт дослідження стану здоров'я, яка є додатковим матеріалом для врахування, при винесенні ВЛК експертної постанови.

З матеріалів справи вбачається що ОСОБА_1 з 24 квітня 2015 року по 07 травня 2015 року перебував за направленням ВЛК СМЗ УМВС України в Житомирській області на стаціонарному обстеженні в терапевтичному відділенні лікарні СМЗ УМВС України в Житомирській області.

За результатами обстеження встановлено діагноз: сечокам'яна хвороба. Конкремент /Д-0.7/ правої нирки. Хронічний пієлонефрит, ремісія. ХННост., Симптоматична артеріальна гіпертензія. Кризи-7.04.15,15.04.15, Хронічний гепатит, ремісія. Хронічний панкреатит, ремісія. Хронічний гастродуоденіт зі збереженою/клінічно/секрецією шлунка, неповна ремісія, про що складено акт дослідження стану здоров'я ОСОБА_1 В подальшому його обстежено ВЛК УМВС України в Житомирській області.

За результатами обстеження, 20 травня 2016 року постановою ВЛК, викладеною у Свідоцтві про хворобу НОМЕР_1 ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби на основі статей Розкладу хвороб і фізичних вад 60-В, 55-В, 41-Г стос., 71-Г, 46 з.п. графи ІІ Наказу МВС України №85 від 06 лютого 2001 року. При цьому, в Свідоцтві про хворобу зазначено встановлені ОСОБА_1 діагнози: СКХ, камінь правої нирки. Хронічний вторинний пієлонефрит з рідкими загостреннями, ХНН нульового ступеня. Симптоматична артеріальна гіпертензія помірно виражена, енфрогенно зумовлена (кризи 07.04.2015,15.04.2015). Хронічний гепатит без порушення функції печінки з рідкими загостреннями. Хронічний холецистит, хронічний панкреатит, хронічний гастродуоденіт із збереженою секретною функцією шлунку, легкий перебіг. Хронічна недостатність мозкового кровообігу в вертебро-базилярному судинному басейні головного мозку першої стадії на фоні деформації ходу хребетної артерії зліва. Остеохондроз, спондилоартроз шийного і грудного відділів хребта, протрузії дисків С3 С5,Тh3-4 без порушення функції хребта. Стан після лівобічної гайморотомії, конхотомії 09 лютого 2015 року. Надрив зв'язок правого променено-зап'ястного суглобу (6.05.15) з виходом в одужування. Захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

У відповідності до пунктів 1.2. та 1.42. Порядку № 85 постанови виносяться військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) на підставі відповідних статей та граф Розкладу хвороб і фізичних вад (додаток 1), що визначають ступінь придатності до служби в органах внутрішніх справ з урахуванням Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до служби в органах внутрішніх справ (додатки 2, 3). Постанова про придатність осіб рядового й начальницького складу до служби виноситься за розділом «Рядовий та начальницький склад» за графою Розкладу хвороб, що відповідає вказаній посаді (виду службової діяльності).

Пунктом 1.66. Порядку № 85 крім цього визначено, що при медичному огляді рядового й начальницького складу метод індивідуальної оцінки придатності до служби в органах внутрішніх справ повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує спеціальність, підготовку, досвід, вік, фактичну працездатність, освіту, думку керівництва органу внутрішніх справ, лікаря, який лікує, побажання цієї особи, можливість використання на роботі, яка найбільше відповідає стану її здоров'я.

За п.1.85 Порядку № 85 у свідоцтві про хворобу (додаток 12) осіб рядового й начальницького складу та військовослужбовців викладаються обставини отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) з обов'язковим зазначенням документів, на підставі яких зроблено запис, наводяться дані об'єктивного дослідження наслідків поранення (травми, контузії, каліцтва), а також, поряд з іншими виявленими захворюваннями, повністю вказується діагноз цих наслідків.

При наявності документів, що підтверджують факт і обставини отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), залежно від того, обмежують чи не обмежують його наслідки придатність даної особи до служби, постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) записується в свідоцтво про хворобу чи довідку.

З викладеного вище слідує, що підсумковим результатом проходження військово-лікарської комісії є свідоцтво про хворобу, яке складається зі стислого сукупного підсумку фахових висновків окремих лікарів-членів комісії, рекомендації комісії та містить висновки постанови ВЛК про придатність до військової служби на основі статей Розкладу хвороб і фізичних вад. На підставі актів медичного огляду або історії хвороби складаються довідки чи свідоцтва про хворобу. (п.1.116 Порядку № 85 )

Судами встановлено, що наявне у матеріалах справи Свідоцтво про хворобу № 190/29 від 20 травня 2015 року базується на підставі акта медичного огляду № 190/29 від 20 травня 2015 року, що складено та підписано комісією в складі лікарів-експертів: терапевт, невропатолог, хірург, психіатр, окуліст, ЛОР.

Відповідно до п.1.3. Порядку № 85 медичний огляд осіб, згаданих у пункті 1.2 Положення № 85, здійснюється ВЛК з обов'язковим обстеженням лікарями-спеціалістами: терапевтом, хірургом, невропатологом, отоларингологом, офтальмологом, дерматологом, стоматологом, фахівцями Центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору, які мають досвід роботи в лікувально-профілактичних установах і, як правило, мають кваліфікаційну категорію за відповідним фахом.

Крім того здійснюється рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, аналіз крові, загальний аналіз сечі, обстеження на сифіліс (реакція Вассермана), вимірювання внутрішньоочного тиску особам у віці понад 40 років, електрокардіографія, психологічне обстеження, а при потребі - інші функціональні та лабораторні обстеження (на ВІЛ-інфікованість та інше).

За п.1.36. Порядку № 85 медичний огляд осіб рядового й начальницького складу здійснюється згідно з пунктом 1.10 цього Порядку. Цим пунктом, що ВЛК виносить свої постанови колегіально з використанням методу індивідуальної оцінки придатності кожного обстеженого до служби. При індивідуальній оцінці придатності обстеженого до служби враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, стан компенсації, функціональних порушень, їх прогноз, а також освіта кандидата, спеціальність, фактична працездатність і вимоги щодо стану здоров'я та індивідуальних психофізіологічних особливостей за тією чи іншою посадою (родом служби) з урахуванням думки підрозділу по роботі з особовим складом.

У відповідності до п.1.39 Порядку № 85 під час медичного огляду осіб рядового й начальницького складу ВЛК має ознайомитися з усіма медичними документами цих осіб (амбулаторними, госпітальними, санаторно-курортними); уточнити, де і з приводу яких захворювань вони лікувалися; зробити запит у лікувальні установи за місцем проживання чи служби даної особи про його захворювання, лікування, частоту звернень до лікарні, тривалість звільнення від служби через тимчасову непрацездатність. Медичні документи мають бути ретельно проаналізовані, а дані, що в них містяться, враховані в експертній постанові. За потреби ВЛК має право на ознайомлення з іншими документами, у т. ч. з особовою справою

Згідно п.1.11 Порядку № 85 інформація медичного огляду ВЛК заноситься в акт медичного огляду (додаток 9). Госпітальні ВЛК акт медичного огляду не заповнюють, а свої постанови заносять в історію хвороби і картку амбулаторного хворого (медичну книжку). Паспортні дані до Акту медичного огляду заносяться особою, яка проходить медичний огляд, і завіряються її підписом; необхідно дати відповіді на всі пункти акту. Правильність відповідей перевіряється секретарем ВЛК. Усі розділи медичної частини акту медичного огляду заповнюються лікарями-спеціалістами - членами ВЛК. Записується детальний клініко-експертний анамнез. Дані об'єктивного обстеження записуються в послідовності, зазначеній в акті медичного огляду, з урахуванням лабораторних даних та інших додаткових обстежень. Кожний лікар-спеціаліст заносить в акт медичного огляду анамнестичні й об'єктивні дані, які обґрунтовують діагноз, висновок про придатність до служби, відповідну статтю і графу Розкладу хвороб, ставить дату і стверджує це своїм підписом. Діагнози захворювань повинні підтверджуватись даними об'єктивного обстеження. Вказується не тільки назва хвороби, але й стан компенсації, ступінь прояву функціональних порушень, стадія, форма. Лікар-психофізіолог заносить в акт медичного огляду дані психофізіологічного обстеження за проведеними методиками, показник успішності та висновок про придатність. До акта медичного огляду необхідно додати витяг з картки амбулаторного хворого (медичної книжки) поліклініки, витяг з історії хвороби та інші документи, що підтверджують прийняту експертну постанову, довідки про проведені щеплення.

Судами попередніх інстанцій зроблено обгрунтований висновок, що акт медичного огляду ОСОБА_1 за формою та змістом відповідає п.1.11 Порядку № 85 «Про проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України». Акт медичного огляду підписано усіма членами ВЛК УМВС України у Житомирській області, а саме лікарями-експертами терапевт, невропатолог, хірург, психіатр, окуліст, ЛОР та скріплено гербовою печаткою.

Верховний Суд критично відноситься до посилань позивача, що акт медичного огляду містив прокреслення у формі "Z" вільних полів, що залишилися незаповненими після внесених до них діагнозів, однак з акту наданого відповідачами вбачається, що він містить чисельні дописки, виправлення по покресленому.

Зазначені обставини перевірялись та досліджувались судами попередніх інстанцій, так в якості свідків були допитані лікарі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які пояснили, що під час проведення комісії ними проводився огляд ОСОБА_1 і заповнювалися відповідні графи в акті медичного огляду, в якому на той час містилися прокреслення у формі "Z".

Враховуючи те, що даний акт знаходився у ОСОБА_1 на руках, то є ймовірність того що вказані прокреслення зроблені самим позивачем. Сам позивач не заперечував, що бланк даного акта постійно знаходився у нього на руках і відповідні прокреслення були зроблені ним самостійно.

Відтак, доводи позивача з цього приводу є безпідставними, оскільки вони спростовані показами свідків та самим позивачем. Крім того, такі посилання позивача на порушення з боку відповідача ніяким чином не впливають на висновки акту медичного огляду стосовно визначення діагнозу.

Верховним Судом також відхиляються доводи позивача про неправомірне залучення до його обстеження іншого лікаря, який не є членом ВЛК, оскільки згідно з п. 2.5. Положення № 85 органи військово-лікарської експертизи свої постанови, висновки та інші рішення (далі - постанови) приймають колегіально, більшістю голосів. Придатність до служби в органах внутрішніх справ чи до військової служби визначається методом індивідуальної оцінки.

Аналогічна норма закріплена у п.1.10. Порядку № 85, у якій зазначено, що ВЛК виносить свої постанови колегіально з використанням методу індивідуальної оцінки придатності кожного обстеженого до служби. При індивідуальній оцінці придатності обстеженого до служби враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, стан компенсації, функціональних порушень, їх прогноз, а також освіта кандидата, спеціальність, фактична працездатність і вимоги щодо стану здоров'я та індивідуальних психофізіологічних особливостей за тією чи іншою посадою (родом служби) з урахуванням думки підрозділу по роботі з особовим складом.

Пунктом 2.4. Положення № 85 визначено, що у разі потреби до участі в роботі штатних ВЛК на правах членів можуть залучатись головні та інші лікарі-спеціалісти, а також представники органів внутрішніх справ, підрозділів по роботі з особовим складом та командування військових частин внутрішніх військ МВС.

Вказане дає підстави вважати, що постанови, висновки та рішення ВЛК в обов'язковому порядку приймаються колегіально, більшістю голосів. Тому, за необхідності до участі у роботі ВЛК мають право залучатися інші лікарі-спеціалісти. А, відтак, доводи позивача з даного приводу є безпідставними та ніяким чином не спростовують висновків Військово-лікарської комісії.

Крім того, судами встановлено, що позивач фактично погоджується із встановленими ВЛК діагнозами хвороб, однак його заперечення фактично зводяться до неправомірності встановлених ВЛК статей Розкладу хвороб.

Відповідно до п.1.64 Порядку № 85 якщо в особи, що проходить медичний огляд, виявлено захворювання, не передбачене Розкладом хвороб, то ВЛК приймає постанову щодо тієї статті Розкладу хвороб, яка найбільше відповідає її захворюванню і фактичній придатності до служби. Постанова при цьому приймається в такій редакції: «Відповідно до статті __ графи __ Розкладу хвороб» і далі йде текст постанови, передбачений цією статтею (пунктом статті).

Згідно п.1.65. Порядку № 85 постанову ВЛК про обмежену придатність осіб рядового й начальницького складу до служби в органах внутрішніх справ необхідно приймати в тих випадках, коли використання цієї особи на службі без шкоди для її здоров'я неможливе. При цьому в індивідуальному порядку, з урахуванням характеру захворювання або фізичної вади, спеціальності, фактично виконуваної роботи, пристосованості до неї особи, що проходить медичний огляд, комісія в постанові вказує, які види служби і роботи даній особі протипоказані (наприклад, робота, що потребує великого фізичного напруження, пов'язана з тривалою ходою або стоянням, перебуванням на холоді чи у вологих приміщеннях, на висоті, біля механізмів, які рухаються, вогню, води; нічні чергування, часті й тривалі відрядження і т. д.).

Відповідно до п.1.66.-1.67 Порядку № 85 при медичному огляді рядового й начальницького складу метод індивідуальної оцінки придатності до служби в органах внутрішніх справ повинен застосовуватися у кожному випадку. ВЛК враховує спеціальність, підготовку, досвід, вік, фактичну працездатність, освіту, думку керівництва органу внутрішніх справ, лікаря, який лікує, побажання цієї особи, можливість використання на роботі, яка найбільше відповідає стану її здоров'я.

На осіб рядового й начальницького складу, які проходять медичний огляд і підпадають під дію статей (пунктів) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальне визначення придатності до служби в органах внутрішніх справ, ВЛК виносить одну із таких постанов: «Непридатний до військової служби в мирний час», «Обмежено придатний у воєнний час»; «Обмежено придатний до військової служби».

Зі свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 вбачається, що висновок ВЛК «Обмежено придатний до військової служби» винесений на основі статей 60-в, 55-в, 41-г стос., 71-г, 46 з.п. Графи 1 розкладу хвороб і фізичних вад (Додаток 1 до Порядку № 85).

Згідно Розкладу хвороб і фізичних вад:

Пункт "в" статті 60 - Пієлонефрит (вторинний), гідронефроз; каміння нирок, сечоводів, сечового міхура, уретри; інші хвороби нирок та сечоводів, цистіт, інші хвороби уретри: з незначним порушенням функції.

Пункт "в" статті 55 - Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки (без виразки шлунка і дванадцятипалої кишки), інші хвороби органів травлення, хвороби жовчного міхура і жовчновивідних шляхів, хвороби підшлункової залози, неінфекційний ентерит і коліт, хвороба Крона, хронічні хвороби печінки, цироз печінки: з незначним порушенням функцій та рідкими загостреннями.

Пункт "г" статті 41 - Судинні ураження головного та спинного мозку (аневризми, субарахноїдальний, внутрішньомозковий крововилив, інші внутрішньочерепні крововиливи, інфаркт мозку, оклюзія та стеноз прецеребральних і церебральних артерій, транзиторна ішемія мозку, віддалені наслідки судинних уражень головного і спинного мозку): з наявністю непритомності без ознак органічного ураження .

Пункт "г" ст.71 - Хвороби хребта та їх наслідки (спондильоз і пов'язані з ним стани, хвороби міжхребцевих дисків, інші захворювання хребта - викривлення та інші набуті деформації хребта) за наявністю об'єктивний даних без порушення функції.

Стаття 46 - Хвороби верхніх дихальних шляхів (скривлення носової перетинки, поліпи порожнини носа, хронічний фарингіт і назофарингіт, хронічний синусит, озена, хронічні хвороби мигдаликів і аденоїди, хронічний ларингіт і ларинготрахеїт):

Судоми попередніх інстанцій правильно зазначено, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Крім того, як зазначено судом першої інстанції позивач не заперечував встановлений у Свідоцтві про хворобу діагноз, тобто наявність у нього таких хвороб.

А свідки лікарі - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10 підтвердили факт обстеження позивача під час проведення ВЛК та зроблені ними медичні висновки щодо нього. Клопотань про призначення медичної експертизи позивачем не ставилося, ані в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного розгляду справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції досліджено представлені відповідачем докази, з яких вбачається, що УМВС України в Житомирській області направлялися медичні документи до ЦВЛК МВС України для перевірки законності винесеного лікарями ВЛК рішення щодо придатності до військової служби полковника міліції ОСОБА_1

ЦВЛК листом від 24 червня 2015 року №55-2-132 повідомила, що вона за результатами розгляду медичної документації ОСОБА_1 в цілому погоджується з висновком ВЛК про обмежену придатність його до служби за умови, що УКЗ УМВС вважає подальше проходження ним служби на займаній посаді недоцільним. Тому ВЛК необхідно доповнити свідоцтво про хворобу вказівкою, які види робіт йому за станом здоров'я протипоказані.

На виконання даного листа, ВЛК УМВС України в Житомирській області доповнила пункт 13 свідоцтва про хворобу такого змісту: протипоказана служба зі значним фізичним і нервовим навантаженням, переохолодженнями, частими і тривалими відрядженнями, що порушують режим харчування.

Крім того, п. 2.6. Положення № 85 визначено, що при незгоді особи, яка пройшла медичний огляд, з рішенням ВЛК може бути проведено повторний медичний огляд у вищій за статусом ВЛК або додаткове обстеження і повторний медичний огляд у цій самій ВЛК.

Проте, позивач не заперечує, що повторний медичний огляд у ВЛК чи ЦВЛК він не проходив.

Аналізуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів про відсутність порушень при медичному огляді ОСОБА_1, встановленні діагнозу ВЛК, що підтверджено висновком Центральної військово-лікарської комісії МВС України, а тому підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного свідоцтва про хворобу відсутні.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець