Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.05.2018 року у справі №826/13430/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2019 року

м. Київ

справа №826/13430/17

адміністративне провадження №К/9901/50094/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1 - Панькової Світлани Михайлівни на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 (колегія суддів у складі: Губської О.А., Парінова А.Б., Беспалова О.О.) у справі № 826/13430/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві, третя особа: Солом'янське районне управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДСНС України у м. Києві), де третя особа - Солом'янське районне управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві (далі - третя особа, Солом'янське РУ), у якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 26.06.2017 № 453 про звільнення зі служби та виключення з кадрів ДСНС України старшину служби цивільного захисту ОСОБА_1, водія 26-ДПРЧ ГУ ДСНС у м. Києві; поновити його на посаді водія 26-ДПРЧ ГУ ДСНС у м. Києві; стягнути з відповідача на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

Одночасно з даним адміністративним позовом позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2017 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, відкрито провадження у адміністративній справі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2017 адміністративний позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 рішення суду першої інстанції скасовано, адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду за захистом свого порушеного права у встановлений процесуальним законом строк. При цьому, суд зазначив, що ні до суду першої інстанції, ні під час розгляду скарги судом апеляційної інстанції зі сторони позивача не надано будь-яких інших належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 представник позивача подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2017 залишити без змін. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що позивач не має юридичної освіти, а тому не знав, що є чітко встановлені строки для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів. Він не мав реальної можливості самостійно зібрати всі необхідні докази та підготувати позову заяву до суду. Оскільки позивач був звільнений та тривалий час перебував на лікуванні, його матеріальний стан був складним. Лише 20.09.2017 він відшукав матеріальну можливість звернутися до адвоката за правовою допомогою для підготовки позовної заяви. Крім того, зазначає, що апеляційний суд не взяв до уваги пояснення його представника про те, що вперше він звернувся до суду 06.10.2017, проте помилково подав позов до Київського окружного адміністративного суду, ухвалою якого від 12.10.2017 позовну заяву та додані матеріали було повернуто без розгляду. Вважає, що подання вдруге позовної заяви у відповідності до КАС України та бажання реалізувати своє право у найкоротші строки є однією з підстав для поновлення пропущеного строку на звернення до суду з цим позовом.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що обставини, на які посилається позивач, не є об'єктивно непереборними і такими, що перешкоджали своєчасному зверненню за захистом його прав до суду, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Крім того, на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про закриття касаційного провадження у даній справі, обґрунтоване тим, що вищезазначена справа є малозначною в силу вимог закону, а відтак, судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню.

Проаналізувавши клопотання та зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити, оскільки віднесення справи до категорії незначної складності належить до процесуальних повноважень суду касаційної інстанції при розгляді кожної конкретної справи в межах виконання обов'язку щодо обґрунтованості відкриття касаційного провадження у справах незначної складності. Водночас, відкривши касаційне провадження у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для прийняття касаційної скарги до провадження.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, за змістом зазначеної норми, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 100 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Таким чином, обов'язковою умовою для залишення адміністративного позову без розгляду є не лише встановлення факту пропуску строку звернення до суду, а й відсутність підстав вважати, що такий строк пропущений з поважних причин.

При цьому, законодавець не обмежує можливість застосування такого процесуального наслідку виключно судом, який розглядає справу як суд першої інстанції.

У справі, що розглядається, судами встановлено, що наказом ГУ ДСНС України у м. Києві від 26.06.2017 № 453 (по особовому складу) відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу позивача 27.06.2017 звільнено зі служби та виключено з кадрів ДСНС України у запас Збройних Сил України за пунктами 11, 12, 56, 173 та підпунктом 6 пункту 176 (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу).

Підставою для прийняття вказаного наказу стали подання начальника Солом'янського РУ та рапорт ОСОБА_1

Тобто, про порушення своїх прав позивач дізнався з 26.06.2017, однак до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним адміністративним позовом звернувся лише 20.10.2017, тобто з порушенням встановленого частиною третьою статті 99 КАС України місячного строку для звернення до адміністративного суду.

Посилання скаржника на те, що він з даним позовом вперше звернувся до суду 06.10.2017, проте помилково подав позов до Київського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 12.10.2017 повернув його позивачеві, колегія суддів відхиляє, оскільки позивачем станом на 06.10.2017 також було пропущено місячний строк для звернення до адміністративного суду, визначений частиною третьою статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Доводи скаржника про те, що він не мав реальної можливості звернутися до суду у зв'язку з лікуванням в умовах денного стаціонару з 29.06.2017 по 15.09.2017, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки лікування на умовах денного стаціонару не позбавляє можливості звернутися до суду за захистом свого порушеного права у встановлений частиною третьою статті 99 КАС України строк.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що 06.07.2017 позивач особисто з'явився до організаційного сектору Солом'янського РУ та отримав обхідний листок, а 12.07.2017 особисто прибув до ГУ ДСНС України у м. Києві та провів повний розрахунок, отримав трудову книжку, військовий квиток, що зафіксовано в обхідному листку та в особовій справі.

Твердження позивача про те, що він був позбавлений можливості звернутися до суду в строк у зв'язку з відсутністю у нього коштів для звернення за правовою допомогою, лише 20.09.2017 у нього з'явилась така можливість, колегія суддів відхиляє, оскільки КАС України не визнає майнову неспроможність особи поважною причиною пропущення строку звернення до суду та підставою для поновлення такого строку. Усі особи, які перебувають під юрисдикцією України, мають право на безоплатну правову допомогу (стаття 8 Закону України від 02.06.2011 № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу»).

Стосовно посилань скаржника на те, що в нього не має юридичної освіти, а тому він не знав, що є законодавчо встановлені строки для звернення до суду, - колегія суддів зауважує, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, доводяться до відома населення у порядку, встановленому законом. Факт їх офіційного опублікування свідчить про можливість ознайомлення з ними невизначеним колом осіб. Саме інститут офіційного опублікування покликаний забезпечити уникнення випадку незнання особою певного закону. Отже, незнання через небажання дізнатися про те, що законодавством України встановлені певні строки звернення до суду, не дає підстав стверджувати про поважність пропуску позивачем такого строку.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких інших обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не доведено, - колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог статті 100 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Стосовно посилань скаржника на те, що суд першої інстанції визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду на момент відкриття провадження у справі та протягом розгляду справи неодноразово досліджував вказані причини, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно визнав причини пропуску строку не поважними, - колегія суддів зауважує наступне.

Згідно частини першої статті 195 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду (пункт четвертий частини першої статті 198 КАС України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами частини першої статті 203 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду, зокрема, у разі якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи, що апеляційна скарга ГУ ДСНС України у м. Києві містить заперечення щодо обґрунтованості підстав поновлення позивачу строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, а також закріплену процесуальним законом можливість суду апеляційної інстанції залишити адміністративний позов без розгляду у разі визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду неповажними, - колегія суддів вважає такі доводи позивача необґрунтованими та такими, що не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок Київського апеляційного адміністративного суду є обґрунтованим, відповідає нормам процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 залишити без змін, а касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1 - Панькової Світлани Михайлівни - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Головуюча суддя: І.Л. ЖелтобрюхСудді: О.В. Білоус Т.Г. Стрелець