Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.05.2018 року у справі №813/4023/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2019 року

Київ

справа №813/4023/17

провадження №К/9901/48654/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 813/4023/17

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3913 Міністерства оборони України, старшого лейтенанта Збройних Сил України начальника рятувально-пошукової десантної групи Військової частини А3913 ОСОБА_2, старшого лейтенанта Збройних Сил України льотчика-штурмана Військової частини А3913 ОСОБА_3 про визнання незаконними і скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Коморного О. І., та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Гулида Р.М., суддів: Кузьмича С. М., Улицького В. З.

І. Суть спору

1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Військової частини А3913 Міністерства оборони України, старшого лейтенанта Збройних Сил України начальника рятувально-пошукової десантної групи Військової частини А3913 ОСОБА_2, старшого лейтенанта Збройних Сил України льотчика-штурмана Військової частини А3913 ОСОБА_3, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ від 19 липня 2017 року № 596 "Про проведення службового розслідування відносно прапорщика ОСОБА_1";

1.2. визнати протиправним та безпідставним продовження терміну проведення службового розслідування, а результати службового розслідування нікчемними та анулювати їх;

1.3. визнати протиправним та скасувати наказ від 19 жовтня 2017 року № 867 "Про результати службового розслідування по факту невчасного прибуття фельдшера РПДГ прапорщика ОСОБА_1 в навчальне ПРЗ" в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та зобов'язати командира Військової частини А3913 ОСОБА_5 повторно розглянути у 10-денний термін акт та всі інші матеріали проведення службового розслідування, прийняти рішення за результатами повторного розгляду;

1.4. визнати протиправними дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо приведення ПРПС в готовність № 1 та повідомлення ОСОБА_1 про необхідність прибуття по даній готовності такими, що виходили за межі їх компетенції, необґрунтованими, з ознаками в їх діях статевої дискримінації;

1.5. стягнути моральну шкоду у розмірі по 25000,00 грн. з кожного відповідача.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що вона проходить військову службу у військовому званні прапорщик на посаді фельдшер-рятувальник РПДГ Військової частини А3913.

2.1. Однак, відповідно до наказу т.в.о. командира Військової частини А3913 полковника Поліщук О. А. від 19 липня 2017 року № 596 призначено службове розслідування відносно ОСОБА_1 по факту запізнення в навчальне ПРЗ при приведенні групи РПДГ в стан готовності № 1.

2.2. Позивач стверджує, що наказ про результати службового розслідування є незаконним, оскільки предметом службового розслідування були одні факти, а до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 притягнено за інші факти (відсутність на місці несення чергування, виявлення неповаги до свого безпосереднього командира, старшого за військовим званням, недодержання правил ввічливості й поведінки, невиконання законних вимог).

2.3. Крім того наголошує, що накази від 19 липня 2017 року, від 19 жовтня 2017 року № 596 та № 867 відповідно, про проведення службового розслідування та його результатів є незаконними внаслідок протиправних дій ОСОБА_2, які полягають у його перебуванні на території аеродрому Військової частини А3913, а також наданні команди льотчику-штурману щодо повідомлення про збір групи за готовністю № 1.

2.4. Зазначає, що відповідачем всупереч пункту 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ), дисциплінарне стягнення було накладено з пропущенням строків його накладення, а саме пізніше 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення. Разом з цим проведення розслідування було закінчено з порушенням термінів на 1,5 місяців.

2.5. Вважає дії відповідачів протиправними, оскільки підстава прийняття наказів щодо службового розслідування зумовлена неприязними стосунками між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який, на думку позивача, діяв з метою її звільнення. Разом з тим, командир Військової частини А3913 полковник ОСОБА_5 також, не бажаючи встановити істину у даному питанні, висловлюючи у відкритій формі своє упереджене, з вираженими ознаками дискримінації ставленням до неї, не з'ясував дійсних обставин справи, не уточнив причини та умови, що сприяли даній конфліктній ситуації, не встановив ступеня вини кожного із військовослужбовців, а став на сторону ОСОБА_2

2.6. Крім того, зазначає, що їй спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в 75000,00 грн. та обґрунтовує порушенням її законних прав, що призвело до моральних страждань.

2.7. Вважаючи накази, які стосуються службового розслідування відносно позивача неправомірними, ОСОБА_1 звернулася до суду з метою захисту своїх прав.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1, починаючи з 1995 року проходить військову службу у військовому званні прапорщик на посаді фельдшер-рятувальник РПДГ Військової частини А3913. За участь у проведенні антитерористичної операції в березні 2017 року була нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня.

4. Згідно з наказом командира Військової частини польова пошта В5082 від 26 грудня 2016 року № 1150 "Про організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів, чергування поштово-рятувальних сил та засобів військової частини польова пошта В5082 під час виконання польотів в частині", місцезнаходженням чергового екіпажу та пошуково-рятувальної і парашутно-десантної групи визначено будинок чергового екіпажу пошуково-рятувального вертольоту.

5. Наказом командира Військової частини польова пошта В5082 від 25 квітня 2017 року № 349 "Про організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів, чергування пошуково-рятувальних сил та засобів, проведення ними авіаційних робіт з пошуку і рятування в районі радіусом 250 км від аеродрому Калинів" визначено, що команду на виліт з практичним підйомом подає оперативний черговий військової частини або керівник польотів, а також у разі перевірки готовності зазначених чергових сил і засобів з практичним підйомом, командир екіпажу має бути готовим здійснити виліт з готовності № 2 не пізніше 20 хвилин після подання команди на виліт.

6. Відповідно до наказу командира Військової частини А3913 від 17 липня 2017 року № 139-ПРС "Про призначення чергових пошуково-рятувальних сил", ОСОБА_1 призначено медичним працівником чергової бойової обслуги в готовності № 3 з 20:59 год. 18 липня 2017 року до 06:07 год. 19 липня 2017 року. Згідно з постановкою завдань на польоти від 17 липня 2017 року польоти 18 липня 2017 року тривали з 18:00 год. до 01:00 год. Проте, 18 липня 2017 року ОСОБА_1 знаходилася на чергуванні у пошуково-рятувальному забезпеченні з 5:30 год. ранку.

7. Судами встановлено, що близько 22:40 год. 18 липня 2017 року старший лейтенант ОСОБА_3 безпосередньо в режимі мобільного зв'язку подав команду ОСОБА_1 про переведення ПРЗ в готовність № 1. Після отримання команди ОСОБА_1 виїхала в сторону будинку ПДС та о 22:54 год. прибула до вертольоту, де вже були начальник РПДГ старший лейтенант ОСОБА_2, член екіпажу старший лейтенант ОСОБА_3 та старший інструктор РПДГ сержант ОСОБА_8.

8. 19 липня 2017 року начальник РПДГ Військової частини А3913 старший лейтенант ОСОБА_2 подав на ім'я командира Військової частини А3913 рапорт щодо невчасного прибуття прапорщика ОСОБА_1 в навчальне ПРЗ, яке було переведено з готовності № 2 в готовність № 1.

9. З огляду на встановлений факт невчасного прибуття для несення служби наказом командира Військової частини А3913 від 19 липня 2017 року № 596 призначено службове розслідування відносно ОСОБА_1 В подальшому наказом командира Військової частини А3913 від 18 серпня 2017 року № 678 продовжено термін службового розслідування на 30 діб.

10. На виконання наведених наказів з метою встановлення та перевірки факту своєчасності прибуття ОСОБА_1 в начальне ПРЗ було проведено службове розслідування, результати якого оформлено актом.

11. Таким чином, в ході розслідування відбирались письмові пояснення у ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 Також перевірено та підтверджено факт запізнення ОСОБА_1, що не відповідало вимогам польотного завдання. Разом з тим, під час розслідування встановлено, що начальник РПДГ - старший лейтенант ОСОБА_2 оголосив навчальне ПРЗ, яке не передбачене його посадовими обов'язками, чим порушив вимоги пунктів 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ).

12. Водночас, матеріалами службового розслідування було встановлено й інше грубе порушення військової дисципліни вчинене ОСОБА_1, а саме: її відсутність на місці несення чергування, виявлення брутальної неповаги до старшого лейтенанта ОСОБА_2 і старшого за військовим званням, недодержання правил ввічливості та поведінки, тобто невиконання законних вимог свого безпосереднього командира-старшого лейтенанта ОСОБА_2 Ці обставини підтвердили у своїх поясненнях ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8, що в цілому деморалізує військову атмосферу.

13. За результатами службового розслідування по факту невчасного прибуття ОСОБА_1 в навчальне ПРЗ, командир Військової частини А3913 видав наказ від 19 жовтня 2017 року № 867, яким вирішено за порушення статей 11, 16 Статуту внутрішньої безпеки ЗСУ ОСОБА_9 - нагадати про обов'язки служби, а на прапорщика ОСОБА_1 за відсутність на місці несення чергування, виявлення неповаги до свого безпосереднього командира і старшого за військовим званням, недодержання правил ввічливості й поведінки, невиконання законних вимог старшого лейтенанта ОСОБА_2, що є порушенням статей 11, 30, 49 Статуту внутрішньої безпеки ЗСУ, пункту 4 наказу командира Військової частини польова пошта В5082 від 26 грудня 2016 року № 1150 накладено дисциплінарне стягнення у виді - суворої догани.

14. 19 жовтня 2017 року ОСОБА_1 ознайомлено з результатами службового розслідування, про що складено "аркуш бесіди", з яким вона висловила письмову незгоду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

15. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

15.1. Визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини А3913 від 19 жовтня 2017 року № 867 "Про результати службового розслідування по факту невчасного прибуття фельдшера РПДГ прапорщика ОСОБА_1 в ПРЗ" в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.

15.1. В решті позову - відмовлено.

16. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року скасовано та прийнято нову, якою в позові відмовлено.

17. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугували виявлені під час розслідування інші порушення, зазначені у поясненнях ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_3 на ім'я командира Військової частини А3913 (датовані липень-серпень 2017 року), а ніж ті, з приводу яких призначалося розслідування, а тому стягнення за такі інші порушення могло бути накладено не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові стало відомо про вчинене правопорушення. Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність наказу командира Військової частини А3913 від 19 жовтня 2017 року № 867 "Про результати службового розслідування по факту невчасного прибуття фельдшера РПДГ прапорщика ОСОБА_1 в навчальне ПРЗ" в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани з підстав пропуску строку накладення стягнення.

18. Львівський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, виходив з того, що обставини правопорушень позивача охоплюються подіями одного і того ж дня її чергування, які й слугували підставою та передували призначенню службового розслідування, тобто якби позивач знаходилась на місці несення чергування, то і розслідування не проводилось би взагалі і перевірку готовності ніхто б не оголошував, проте через відсутність позивача на місці несення чергування було оголошено збір, тобто саме це правопорушення стало основною підставою призначення розслідування. Відтак, накладення дисциплінарного стягнення повністю відповідає вимогам Дисциплінарного статуту ЗСУ, воно не могло бути виділене в окреме провадження, оскільки знаходилось в причинно-наслідковому зв'язку з основною підставою для проведення службового розслідування.

IV. Касаційне оскарження

19. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційної інстанції повністю, а постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, та просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

20. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судами попередніх інстанцій не було в повній мірі досліджені та взяті до уваги всі факти справи та не забезпечено всебічний повний розгляд справи. Зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, оскільки позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порушення вимог пункту 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ.

21. Водночас т.в.о. командира Військової частини А3913 ОСОБА_10 у відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

22. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

23. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, згідно з преамбулою якого цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.

26. Відповідно до пункту 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

27. Приписами статті 30 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

28. Визначення військової дисципліни міститься у пункті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ та означає бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

29. За змістом пункту 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

30. За правилами пунктів 83- 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

30.1. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

30.2. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

30.3. Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

31. Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначені Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 року № 82, яка діяла на момент виникнення правовідносин (далі - Інструкція № 82).

32. За змістом пунктів 1.5, 1.6 Інструкції № 82 Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа, стосовно якої воно має бути проведено, термін проведення та посадові особи, яким доручено його провадження.

32.1. Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць. У термін службового розслідування не включається час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці або на лікуванні.

33. Згідно з пунктом 3 Інструкції № 82, розслідуванням повинно бути встановлено: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

34. Пунктом 4.1. Інструкції № 82 обумовлено, що за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття); обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності; інші заходи, які пропонується здійснити.

35. В силу пункту 4.3 Інструкції № 82 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування. Посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось. За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди зберігається з матеріалами службового розслідування.

36. Згідно зі статтею 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

37. Приписами підпункту 5.1. пункту 5 Інструкції № 82 передбачено, що посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення.

38. Відповідно до пункту 5.3 Інструкції № 82 притягнення військовослужбовця за результатами службового розслідування до відповідальності здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства. Дисциплінарне стягнення накладається у терміни, визначені Дисциплінарним статутом ЗСУ.

VI. Позиція Верховного Суду

39. Отже, прийняттю рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

40. Аналіз наведених правових норм дає також підстави для висновку, що під час вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

41. Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що сторони факт запізнення позивача не заперечують та визнають. Натомість, ОСОБА_1 заперечує встановлені відповідачем під час службового розслідування інші факти, які слугували підставою для притягнення її до відповідальності, оскільки предметом службового розслідування був саме факт несвоєчасного прибуття до навчального ПРЗ, а не інші обставини. Разом з цим, позивач також оскаржує правомірність наказу, яким на неї накладено стягнення у виді суворої догани, вважаючи, що таке стягнення накладено з пропущенням встановлених строків.

42. Як вбачається з матеріалів справи всупереч вимогам наказу командира Військової частини А3913 від 17 липня 2017 року за № 139-ПРС, ОСОБА_1 під час чергування 18 липня 2017 року знаходилась в будівлі ПДС, а не в будинку чергового екіпажу, а польоти тривали з 18:00 год. 18 липня 2017 року до 00:40 год. 19 липня 2017 року. Позивач не спростувала факту свого знаходження поза будинком чергового екіпажу, що підтверджується поясненнями, наданими під час розслідування та викладеними у позовній заяві. На думку позивача, її запізнення в начальне ПРЗ 18 липня 2017 року було зумовлене відсутністю у начальника РПДГ повноважень оголошувати навчальне ПРЗ.

43. Відтак, факт відсутності на місці несення чергування ОСОБА_1 виник не у зв'язку із винними діями відповідача, а через очевидне невиконання позивачем своїх статутних службових обов'язків.

44. Поряд з цим, перевіряючи факт невчасного прибуття ОСОБА_1, відповідач встановив інше порушення, яке непов'язане із запізненням та відсутністю на місці несення чергування, а саме порушення статті 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, яка встановлює загальні обов'язки військовослужбовців, одним з яких є виявлення поваги до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто та охайно.

45. Наведене порушення підтверджується долученим до матеріалів справи відеозаписом словесної перепалки прапорщика ОСОБА_1 зі старшим лейтенантом ОСОБА_2, які були відзняті останнім того ж дня на відео.

46. Щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності слід зазначити, що службове розслідування по факту несвоєчасного прибуття до місця чергування призначено 19 липня 2017 року відповідно до наказу № 596 та наказом від 18 серпня 2017 року № 678 продовжено на 30 діб, тобто до 19 вересня 2017 року.

47. При цьому службове розслідування закінчено лише 19 жовтня 2017 року, тобто через три місяці.

48. Водночас як встановлено судами протягом терміну проведення службового розслідування позивач перебувала у відпустці протягом 30 днів, у зв'язку з чим термін проведення службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення на позивача фактично пропущений не був з урахуванням пункту 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ.

49. Доводи позивача щодо порушення 10-денного строку накладення дисциплінарного стягнення від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення не приймаються до уваги, оскільки обставини правопорушень позивача охоплюються подіями одного і того ж дня її чергування, які й слугували підставою та передували призначенню службового розслідування, тобто якби позивач знаходилась на місці несення чергування, то і розслідування не проводилось би взагалі і перевірку готовності ніхто б не оголошував, проте через відсутність позивача на місці несення чергування було оголошено збір, тобто саме це правопорушення стало основною підставою призначення розслідування.

50. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

51. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки суду і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

52. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VII. Судові витрати

53. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець