Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

13 березня 2018 року

справа №810/3896/16

адміністративне провадження №К/9901/8400/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Вітаполіс» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року (судді - Бєлова Л.В., Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі №810/3896/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Вітаполіс» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство фінансів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» (далі - позивач у справі, скаржник у справі, Товариство) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - податковий орган), Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство фінансів України в якому просило:

- визнати незаконним та скасувати рішення податкового органу від 13 квітня 2016 року № 2998/10/10-13-11-02-10;

- визнати незаконною бездіяльність Кабінету Міністрів України з 30 січня 2016 року, яка полягає у неприйнятті правового акту Кабінету Міністрів України про скасування наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 та у незабезпеченні перегляду та приведенні Міністерством фінансів України свого наказу від 28 січня 2016 року № 21 у відповідність із Законом України від 26 листопада 2015 року «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;

- зобов'язати податковий орган прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць березень 2016 року з додатками та доповненнями до неї з подальшим введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей зазначених у податковій декларації від 13 березня 2016 року та додатках до неї;

- зобов'язати Кабінет Міністрів України прийняти нормативно-правовий акт, необхідний для реалізації Закону України від 26 листопада 2015 року «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» та забезпечити перегляд та приведення Міністерством фінансів України свого наказу від 28 січня 2016 року № 21 у відповідність з цим Законом.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вказана постанова оскаржена позивачем в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року апеляційну скаргу скаржника у справі на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року залишено без руху на підставі частини шостої статті 187, частини 3 статті 189, частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Скаржнику у справі запропоновано протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати до суду документ про сплату судового збору для усунення недоліків апеляційної скарги.

03 листопада 2017 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява Товариства про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви про роз'яснення ухвали суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку з невиконанням ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 21 грудня 2017 року, позивачем подана касаційна скарга на це рішення, в якій Товариство із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача у справі не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

За правилом частин третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги), застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частинами першою-третьою статті 108 цього ж Кодексу встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулась із позовною заявою.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» , яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що повертаючи позивачу апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції з підстав не усунення ним недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення процесуального закону, що діяв на час вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Вітаполіс» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року у справі №810/3896/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Р.Ф.Ханова

І.А. Гончарова

І.Я. Олендер