Історія справи
Ухвала КАС ВП від 20.02.2018 року у справі №806/4360/14
ВЕРХОВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.02.2018 Київ К/9901/9318/18 806/4360/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімет»
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 (головуючий суддя - Капустинський М.М., судді - Мацький Є.М., Шидловський В.Б.)
у справі 806/4360/14
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімет»
до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В:
26 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лімет» (далі - ТОВ «Лімет», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - ОДПІ, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:
- визнати дії Житомирської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області щодо витребування у ТОВ «Лімет» пояснень та копій документів на підставі запиту №25206/10/06-25/15-01 від 11.08.2014 протиправними;
- визнати незаконним та скасувати наказ № 2145 від 24.09.2014.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надісланий на адресу позивача запит ОДПІ складений з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки в ньому не зазначено жодних фактів порушення ТОВ «Лімет» вимог податкового або іншого законодавства України. У зв'язку з цим позивач вважає, що відсутні підстави для призначення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства, тому прийнятий відповідачем наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 позов задоволено в повному обсязі. Рішення суду обґрунтовано тим, що оскільки у запиті ОДПІ від 11.08.2014 про отримання письмових пояснень та документів вказано підставу, не визначену п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України), то у контролюючого органу були відсутні правові підстави для його прийняття. У зв'язку з тим, що вказаний запит не відповідає вимогам ст.73 ПК України, то наказ про проведення перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 постанову суду першої інстанції скасовано та відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Лімет». Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що запит ОДПІ від 11.08.2014 складено відповідно до вимог п. 73.3 ст. 73 ПК України за наслідками аналізу податкової інформації, що міститься в базах даних податкового органу, у зв'язку з виявленням розбіжностей між даними податкових накладних позивача та даними його контрагента.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, 16.01.2015 ТОВ «Лімет» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
25.01.2018 справу, в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (у редакції Закону від 03.10.2017 №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на адресу ТОВ «Лімет» направлено запит від 11.08.2014 № 25206/10/06-25/15-01 з вимогою надати письмові пояснення та документи, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Діват» у червні 2014 року.
Листом від 21.08.2014 позивач повідомив ОДПІ, що отриманий запит складено з порушенням вимог п. 73.3 ст. 73 ПК України, оскільки в ньому не вказано підстав для отримання інформації, що, в свою чергу, звільняє ТОВ «Лімет» від обов'язку надавати письмові пояснення та документи на такий запит.
24.09.2014 відповідачем прийнято наказ № 2145 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лімет» на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України у зв'язку з ненаданням позивачем документального підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Діват» за червень 2014 року на письмовий запит ОДПІ.
Правомірність вказаного наказу є предметом розгляду даної справи.
Відповідно до пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Пунктом 73.3 ст. 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин у випадку, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до частини першої ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПК України.
Згідно з п. 63.12 ст. 63 ПК України інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.
Як вбачається зі змісту запиту від 11.08.2014 № 25206/10/06-25/15-01, підставою для його направлення стало виявлення за результатами проведеної перевірки податкової звітності ТОВ «Лімет» за червень 2014 року розбіжностей при звірці показників податкової звітності контрагентів, внаслідок чого задекларовано податкового кредиту більше, ніж податкового зобов'язання, зокрема сума відхилення з ТОВ «Діват» склала 169941,67 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відповідність вказаного запиту вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК України, оскільки в останньому зазначено за результатами аналізу якої податкової інформації та в який спосіб отримані відомості, на підставі яких податковий орган дійшов висновку про можливі порушення ТОВ «Лімет» вимог податкового законодавства щодо правомірності декларування сум податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Діват».
За таких обставин, у зв'язку з ненаданням позивачем у строк, передбачений законодавством, письмових пояснень та їх документального підтвердження на запит ОДПІ, у відповідача були законодавчо визначені підстави для призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Лімет» відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, що, в свою чергу, свідчить про правомірність прийняття оскарженого наказу.
Натомість доводи позивача в касаційній скарзі з приводу того, що в наказі про проведення перевірки зазначені інші підстави, ніж ті, що зазначені в запиті, суд касаційної інстанції не бере до уваги, тому що останні спростовуються наявними в матеріалах справи документами.
Також колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на неправомірність направлення запиту за фактом виявлення розбіжності при звірці показників податкової звітності контрагентів, а не платника податків. Так, у запиті від 11.08.2014 № 25206/10/06-25/15-01вказано, що відповідачем проводилася перевірка податкової звітності по податку на додану вартість ТОВ «Лімет» за червень 2014 року, за результатами якої виявлено невідповідність задекларованого позивачем податкового кредиту з податковими зобов'язаннями його контрагентів. При цьому, як вбачається з самого запиту, у ньому не йде мова про порушення законодавства контрагентами позивача.
Відповідно до частини 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції є законною і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права; у судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правових наслідків є правильними, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімет» залишити без задоволення, постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 у справі 806/4360/14 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова