Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2018 Київ К/9901/7308/18 804/6023/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 (суддя Юрков Е.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2015 (головуючий суддя - Чепурнов Д.В., судді: Сафронова С.В., Поплавський В.Ю.) у справі № 804/6023/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Симона» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Симона» звернулось до адміністративного суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними дії відповідача: щодо визнання недійсними правочинів, укладених позивачем з контрагентами, зазначеними в акті від 10.04.2014 № 1410/63/04-03-22-03-09; щодо встановлення в акті перевірки від 10.04.2014 № 1410/63/04-03-22-03-09 заниження податкових зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Симона» в декларації з податку на додану вартість; щодо внесення в програмне забезпечення - автоматизовану інформаційну систему «Податковий блок» змін даних показників податкової звітності та відомостей про недійсність правочинів позивача на підставі акта від 10.04.2014 № 1410/63/04-03-22-03-09; щодо корегування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Симона» та внесення змін до автоматизованої інформаційної системи податкового органу АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» на підставі акта від 10.04.2014 № 1410/63/04-03-22-03-09, а також зобов'язати Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області: поновити дані показників податкової звітності позивача та автоматизованої інформаційної системи податкового органу АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Симона», які мались у них до внесення змін на підставі акта від 10.04.2014 № 1410/63/04-03-22-03-09; поновити дані показників податкової звітності позивача в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», які мались у них до внесення змін на підставі акта від 10.04.2014 № 1410/63/04-03-22-03-09.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 17.06.2014 адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо корегування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Симона» і внесення змін даних показників податкової звітності та відомостей у програмне забезпечення - автоматизовану інформаційну систему «Податковий блок» та автоматизовану інформаційну систему податкового органу АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» на підставі акта перевірки від 10.04.2014 № 1410/63/04-03-22-03-09. Зобов'язав відповідача відновити дані показників податкової звітності позивача в програмному забезпеченні - автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» та автоматизованій інформаційній системі податкового органу АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України», які мались у них до внесення змін на підставі акта перевірки від 10.04.2014 № 1410/63/04-03-22-03-09. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.06.2015 залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2014, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2015 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 71, 74 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), частин четвертої, п'ятої статті 11, статті 69, частини першої статті 71, частини третьої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, зазначає, що оспорювані дії контролюючого органу, по суті, є лише збиранням податкової інформації з подальшим її відображенням в інформаційних базах. Зазначені дії не впливають на права та інтереси позивача, не створюють для нього додаткових обов'язків та не визначають його правову поведінку.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Згідно із статтею 71 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 статті 74 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Судовими інстанціями з'ясовано, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Симона» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з Приватним підприємством «Ресурс-Імпорт» за період з 2011 року по 2013 рік, за результатами якої складено акт від 10.04.2014 № 1410/63/04-03-22-03-09.

За її наслідками податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не прийнято, проте внесено зміни до автоматизованих інформаційних систем «Податковий блок» та АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» шляхом коригування задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вирішуючи питання про правомірність здійсненого контролюючим органом коригування, слід відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України враховувати правовий висновок Верховного Суду України, висловлений, зокрема, в постановах: від 15.12.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «УКРФРІТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; від 02.12.2015 у справі за позовом Приватного підприємства «Сільськогосподарська компанія «Зорецвіт» до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії; від 04.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехноконструкція» до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, згідно з яким інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників органів доходів і зборів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до баз даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Враховуючи те, що дії відповідача з проведення розглядуваної перевірки не визнані протиправними в установленому порядку (не оскаржувались Товариством з обмеженою відповідальністю «Симона» шляхом звернення з відповідною позовною вимогою), підстави для виключення з автоматизованих інформаційних систем «Податковий блок» та АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» інформації, внесеної на підставі акта, складеного за наслідками такої перевірки, відсутні.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в позові.

Керуючись статтями 341, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2015 у справі № 804/6023/14 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.М. Шипуліна

Судді Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк