Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.11.2020 року у справі №818/969/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 818/969/17

адміністративне провадження № К/9901/41682/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, Управління Державної казначейської служби України у Сумському районі Сумської області про стягнення пені, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 (суддя - Павлічек В. О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 (головуючий суддя - Перцова Т. С., судді: Дюкарєва С. В., Жигилій С. П. ) у справі № 818/969/17.

встановив:

В липні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Сумський завод продовольчих товарів" (далі - ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - ДПІ у м. Сумах), Управління Державної казначейської служби України у Сумському районі Сумської області (далі - Управління держказначейства), в якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" пеню у розмірі 24821,68 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
04.10.2017, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м.

Сумах оскаржив їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2017, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Доводи касаційної скарги ДПІ у м. Сумах аналогічні за змістом доводам апеляційної скарги. Так, відповідач зазначає, що залишок невідшкодованої суми ПДВ у розмірі 286762,25 грн. по декларації за січень 2016 року відсутній, оскільки ця сума в повному обсязі була зарахована в рахунок погашення уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2016 року (вх. №9169353574 від 15.09.2016), яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 437 000,00 грн. Отже, залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року згідно з інтегрованою карткою платника відсутній, і сформувати висновок про суми відшкодування податку на додану вартість щодо відшкодування з бюджету на користь ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" 286762,25 грн. по декларації за січень 2016 року не виявляється можливим.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи,
22.02.2016 позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2016 року, а також відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відображеного у поданій податковій декларації, в розмірі 437000,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 по справі № 818/845/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сумах щодо неподання до управління Державної казначейської служби України у Сумському районі висновку про суми відшкодування податку на додану вартість щодо відшкодування з бюджету на користь ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" 437000,00 грн. за декларацією за січень 2016 року та зобов'язано ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області подати до Управління Державної казначейської служби України у Сумському районі висновок про суми відшкодування податку на додану вартість щодо відшкодування з бюджету ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" 437 000,00 грн. за декларацією за січень 2016 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" пеню у розмірі 25732,86 грн. за період з 07.04.2016 по
11.07.2016.

25.10.2016 на розрахунковий рахунок платника було відшкодовано 150237,75 грн. залишку бюджетного відшкодування по декларації за січень 2016 року, згідно з висновком про суми відшкодування податку на додану вартість від 20.10.2016 № 2351-07.

14.12.2016 ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" направлено лист № 1670 до ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області щодо подання до Управління Державної казначейської служби України у Сумському районі висновок про залишок суми відшкодування ПДВ за декларацією за січень 2016 року на суму 286762,25 грн.

Однак, відповідачем не було своєчасно в повному обсязі відшкодовано позивачу бюджетну заборгованість з податку на додану вартість, крім того висновок про суми відшкодування податку на додану вартість щодо відшкодування з бюджету на користь ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" на суму 286762,25 грн. по декларації за січень 2016 року податковим органом подано не було.

В зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням в повному обсязі бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з вимогою про стягнення пені у розмірі 31603,59 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2017 у справі № 818/1757/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017, позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" пеню у розмірі 31603,59 грн. за період з 12.07.2016 по 26.12.2016.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2017 на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України відмовлено у відкритті касаційного провадження на зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 818/1757/16.

Натомість, у справі що переглядається, позивач просив стягнути пеню за період з
27.12.2016 по 10.07.2017 в розмірі 24821,68 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірок, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Враховуючи положення пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" у зв'язку з несвоєчасним відшкодування сум податку на додану вартість в розмірі 286762,25 грн. виникла заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість та пеня за період з
27.12.2016 по 10.07.2017 року в розмірі 24821,68 грн.

При цьому, податковим органом під час розгляду даної справи не було надано зауважень щодо розрахунку розміру пені.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили доводи податкового органу про те, що залишок невідшкодованої суми ПДВ у розмірі 286 762,25 грн. по декларації за січень 2016 року відсутній, оскільки ця сума в повному обсязі була зарахована в рахунок погашення уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2016 року (вх. №9169353574 від 15.09.2016р. ), яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 437000,00 грн., оскільки підприємство не заявляло бюджетне відшкодування ПДВ по податковій декларації за лютий 2016 року та не претендувало на таке відшкодування за вказаний період.

Наведені обставини досліджувалися у справі № 818/845/16 судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

За таких обставин, Верховний суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог та стягнення пені у спірному розмірі.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 у справі № 818/969/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева Р. Ф. Ханова