Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.11.2020 року у справі №804/1345/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 804/1345/16

адміністративне провадження № К/9901/13622/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТК ГОЛАН" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТК ГОЛАН" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про визначення коду товару від 29 лютого 2016 року №КТ-110000013-056-2016 і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110120000/2016/00031, а також рішення про визначення коду товару від 29 лютого 2016 року №КТ-110000013-057-2016 і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110120000/2016/00032.

В обґрунтування позову Товариство зазначало про протиправність прийнятих Митницею рішень та карток відмови, оскільки товар, що ним завозився, - крупа гречана обрушена та проділ гречаний - при митному оформлені був правильно задекларований із кодом згідно УКТ ЗЕД 1104293000 як "інше зерно зернових культур обрушене", адже до митних декларацій надані усі належним чином оформлені документи, які підтверджують обрану товарну позицію та заявлений код товару.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення про визначення коду товару від 29 лютого 2016 року №КТ-110000013-056-2016 і №КТ-110000013-056-2016 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110120000/2016/00031 та №110120000/2016/00032.

Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, а також враховуючи висновок судово-товарознавчої експертизи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності застосованого при митному оформленні товарів коду УКТ ЗЕД, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для його зміни.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначаючи, що коди УКТ ЗЕД імпортованих позивачем товарів були нею визначені у відповідності до висновків Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС та даних Комбінованої номенклатури Європейського Союзу; в той час як висновок судово-товарознавчої експертизи, на думку відповідача, є помилковим.

Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

Судами встановлено, що 12 листопада 2015 року між Товариством (як покупцем) та ТОВ "Перерабатывающая компания "Агропродукт", РФ (як продавцем) укладений контракт №90, на виконання умов якого та відповідно до специфікації №3 від 18 січня 2016 року продавцем поставлено покупцеві товар "крупа гречана ядриця, обрушена", який визначено за кодом УКТ ЗЕД 1104 2930 00.

Згідно із сертифікатом походження №2500584, виданим 26 січня 2016 року Курською торгово-промисловою палатою Російської Федерації, предметом постачання є крупа гречана ядриця обрушена 1 сорту відповідно до ГОСТ Р 55290-2012 в кількості 400 мішків вагою нетто 20 000 кг.

Відповідно до сертифікату якості від 26 січня 2016 року №1754590, який виданий Курським філіалом ФГБУ "Центр оценки качества зерна", крупа гречана швидкорозварювальна за контрактом від 12 листопада 2015 року №90 відповідає ГОСТ Р 55290-2012 та має коричневий з кремовим відтінком колір.

Також в рахунку-фактурі від 26 січня 2016 року за контрактом від 12 листопада 2015 року №90 вказано про поставку крупи гречаної ядриці обрушеної, 1 сорту, на суму 850 тисяч рублів РФ.

Відповідно до митної декларації країни відправлення №10108032/270116/0000099 від 27 січня 2016 року ТОВ "Перерабатывающая компания "Агропродукт" постачає Товариству зерно гречки обрушене ГОСТ Р 55290-2012 в кількості 20000 кг за кодом УКТ ЗЕД 1104293000.

Крім того міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) свідчить, що ТОВ "Перерабатывающая компания "Агропродукт" поставило позивачеві за вказаним контрактом 400 мішків крупи гречаної ядриці обрушеної на суму 850 тисяч рублів РФ.

11 лютого 2016 року для митного оформлення вказаного товару позивачем подано митну декларацію №110120000/2016/401436, в якій зазначено, що на митну територію України ввозиться зерно зернових культур, оброблене: зерно гречки, ядриця, швидкорозварювальна, 1 сорт, ГОСТ Р 55290-2012, пропарена, обрушена, врожаю 2015 року - 20000 кг, за кодом товару 1104293000.

Також, 16 грудня 2015 року між позивачем (як покупцем) та ВАТ "Геркулес", РФ (як продавцем) укладений договір поставки №129/172-п, згідно умов якого продавець зобов'язався поставити товар за номенклатурою, асортиментом, кількістю та ціною, визначеною в додатках до договору, а покупець - прийняти та оплатити його на умовах, визначених даним договором.

Згідно із додатком №3 від 11 січня 2016 року до договору поставки №129/172-п від 16 грудня 2015 року ВАТ "Геркулес", РФ зобов'язалось здійснити поставку позивачу товару на загальну суму 20500000 руб. РФ: групи гречаної, 1 сорту, ГОСТ Р 55290-2012, у кількості 500000 кг, за ціною 41,00 руб. РФ/кг, а відповідно до додатку №4 від 12 січня 2016 року - здійснити поставку позивачу товару на загальну суму 231000 руб. РФ: проділу гречаного у кількості 7000 кг за ціною 33,00 руб. РФ/кг; умови поставки - FCA - склад постачальника; термін відвантаження - до 10 лютого 2016 року за умови 100% передплати за товар.

Додатковою угодою №1 до договору поставки №129/172-п від 16 грудня 2015 року пункт 1.2 договору викладено в редакції, згідно із якою постачальник на виконання договору передає покупцю товар, фасований в мішки по 25-50 кг в термін до 10 лютого 2016 року в кількості 500 тон за ціною 41700 руб. РФ за одиницю виміру, загальною вартістю 20850000 руб. РФ.

На виконання умов договору ВАТ "Геркулес" здійснено поставку позивачу вищезазначеного товару, про що свідчать інвойси №13 та №14 від 25 січня 2016 року.

Згідно із сертифікатом якості №1737873 від 25 січня 2016 року товар - "крупа гречана ядриця" ГОСТ Р 55290-2012, відправник - ВАТ "Геркулес", отримувач - ТОВ "АТК ГОЛАН" за контрактом №129/172-п від 16 грудня 2015 року, код товару - 1104
293000.

Відповідно до сертифікату якості №1737874 від 25 січня 2016 року товар - "проділ гречаний" ТУ 9294-001-54844059-02, відправник - ВАТ "Геркулес", отримувач - ТОВ "АТК ГОЛАН" за контрактом №129/172-п від 16 грудня 2015 року, код товару - 1104
293000.

В митній декларації країни відправника №10104030/270116/0000147 від 27 січня 2016 року зазначено, що ВАТ "Геркулес" постачає Товариству крупу, яка отримана з обрушеного зерна гречки врожаю 2015 року (494 мішки по 50 кг та 352 мішки по 25 кг), за кодом товару 1104293000.

Крім того ВАТ "Геркулес" листом від 01 лютого 2016 року повідомило, що продукція (крупа гречки ядриця швидкорозварювальна ГОСТ Р 55290-2012), яка постачається Товариству, отримана із зерна гречки методом обрушення на спеціальному обладнанні; технологія виробництва складається з п'яти етапів, а саме, 1) зерноочищення; 2) гідротермічна обробка - пропарювання гречки в накопичувальних бункерах пропарювателів; 3) фракціонування; 4) обрушення на станках СГР-600; 5) сортування - поділ гречки на ядрицю та проділ гречаний; при цьому виробництво крупи гречаної здійснюється двома способами: сухим способом із застосуванням лущення, при якому гречка не піддається гідротермічній обробці, та способом пропарювання, при якому гречка піддається пропарюванню при певному тиску протягом певного часу, тобто застосовується спосіб не лущення, а обрушення.

11 лютого 2016 року Товариством подано до митного оформлення вантажну митну декларацію №110120000/2016/401437, згідно предметом митного оформлення є поставлене ВАТ "Геркулес" зерно зернових культур, оброблене: зерно гречки, ядриця, швидкорозварювальна, 1 сорт, ГОСТ Р 55290-2012, пропарена, обрушена, врожаю 2015 року - 33500 кг (494 мішки по 50 кг та 352 мішки по 25 кг) за кодом товару 1104293000 та зерно зернових культур оброблене (проділ гречаний - розколоті на частини ядра гречки) ГОСТ Р 55290-2012 пропарене, отримане з обрушеного зерна гречки для продовольчих цілей, врожаю 2015 року в кількості 6500 кг (130 мішків по 50 кг) за кодом товару 1104293000.

Відповідачем взято та направлено до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС зразки зерна гречки ядриці та проділу гречаного для проведення досліджень, за результатами яких останньою складено висновки від 25 лютого 2016 року №14225801-0035 та №14225801-0036.

У висновку експертного дослідження №14225801-0035 зазначено, що в УКТ ЗЕД терміни "зерно лущене" та "зерно обрушене" визначені неоднозначно. Відповідно до ДСТУ 2422-94 обрушеним зерном є зерно з частково або повністю видаленими оболонками під час обмолоту та інших механічних дій. Згідно ДСТУ 2629-94 лущення зерна круп'яних культур - це технологічна операція з видалення з поверхні зерна круп'яних культур квіткових, плодових і насіннєвих оболонок. З огляду на вказане експертом здійснений висновок, що лущення та обрушення стосовно зерна гречки є тотожними та синонімічними поняттями.

Крім того, у Комбінованій номенклатурі Європейського Союзу товарній категорії 11042917 відповідає опис "hulled (shelled or husked)..". У перекладі з англійської мови "hull" означає "лушпиння, плівка (зерна), шкарлупа, шкірка, лущити, обрушувати, обдирати, знімати шкірку; "hulled" - "лущений", обрушений, очищений від шкірки. Товарній категорії 11042930 відповідає опис "pearled", у перекладі з англійської мови "pearl" означає "перлова крупа/переробляти ячмінь у перлову крупу", "pearled" - переклад відсутній. Отже коректність перекладу слова "pearled" українською мовою та його тлумачення в УКТ ЗЕД потребує поглибленого вивчення. З огляду на вказане експертом здійснено висновок, що крупу гречану та проділ гречаний швидкорозварювальні слід розглядати у межах товарної підпозиції 110429 Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, що відповідає опису "лущене, різане або нерізане чи подрібнене або не подрібнене".

Аналогічні висновки здійснені й у дослідженні №14225801-0036.

З урахуванням висновків вказаних експертних досліджень відповідачем 29 лютого 2016 року прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-110000013-056-2016 та №КТ-110000013-057-2016, за якими заявлені у вантажних митних деклараціях товари класифіковано за кодом 1104291700 згідно з УКТ ЗЕД, а також складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110120000/2016/00031 та №110120000/2016/00032.

Не погодившись з рішеннями Митниці щодо визначення кодів товарів та картками відмови, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм МК України, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статті 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Для цілей митного оформлення класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 19 вересня 2013 року №584-VII, з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Пунктами 1,2,3,4,6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

До Розділу II Митного тарифу України ("Продукти рослинного походження") відноситься група 11 "Продукція борошномельно-круп'яної промисловості; солод; крохмалі; інулін; пшенична клейковина", в якій до товарної позиції 1104 включено "Зерно зернових культур, оброблене іншими способами (наприклад, лущене, плющене, у вигляді пластівців, обрушене, різане (ядро) або подрібнене), за винятком рису товарної позиції 1006; зародки зерна зернових культур, цілі, плющені, у вигляді пластівців або мелені".

Так, гречка (ядриця та проділ) відноситься до товарної підпозиції 110429 - "з інших зернових культур", а до підпозицій 11042904 (05,08) відносяться товари з ячменю - відповідно зерно лущене, обрушене та інше.

Гречка в залежності від технології виробництва відноситься до коду 1104291700 - "лущене, різане або нерізане чи подрібнене або неподрібнене" або до коду 1104293000 - "обрушене".

При цьому, як вже зазначалось та встановили суди, до лущеного відноситься зерно, отримане сухим способом виготовлення без гідротермічної обробки, а до обрушеного - вироблене шляхом пропарювання з подальшою обробкою на станках з абразивними валками, тобто "лущене" - це сухе зерно, а "обрушене" - це пропарене зерно; відтак в УКТ ЗЕД розмежоване зерно, вироблене шляхом "лущення" та "обрушення", оскільки це є різні технологічні процеси.

За наведеного суди визнали помилковими висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС щодо ототожнювання понять "лущене" та "обрушене" лише за наслідками технологічних процесів по видалення перикарпію, оскільки самі процеси повністю відрізняються за технологією обробки.

Аналогічним чином розділені вироби з вівса (товарні підпозиції 11042240 та 11042250) та ячменю (товарні підпозиції 11042905 та 11042905), що також підтверджує необхідність визначення лущених та обрушених виробів за різними кодами та неможливість їх ототожнення.

З метою визначення, яким характеристиками відповідно до УКТ ЗЕД відповідає товар, поставлений за договорами поставки №129/172-П від 16 грудня 2015 року та №90 від 12 листопада 2015 року, судом першої інстанції призначалась товарознавча експертиза, за результатами якої Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз складено висновок від 10 травня 2016 року №2253-16.

У вказаному висновку експертом встановлено, що товар, поставлений за договорами поставки №129/172-п від 16 грудня 2015 року та №90 від 12 листопада 2015 року, відповідає наступним характеристикам за УКТ ЗЕД:

- зерно гречки, ядриця, швидкорозварювальна, 1 сорт, виробник: ТОВ "Геркулес", країна виробництва - RU, загальна вага нетто - 24 620,90 кг, 476 мішків по 50 кг; 18 мішків - 820,9 кг є ядрицею бистророзварювальною 1 сорту, отриманою шляхом обрушення, код товару 1104293000;

- зерно гречки, ядриця, швидкорозварювальна, 1 сорт, ТОВ "Геркулес", країна виробництва RU, загальна вага нетто - 8 776,20 кг, 343 мішка х 25 кг; 9 мішків - 201,2 кг є ядрицею бистророзварювальною 1 сорту, отриманою шляхом обрушення, код товару 1104293000;

- зерно гречки, ядриця, швидкорозварювальна, 1 сорт, виробник: ТОВ "Переробна компанія "Агропродукт", країна виробництва - RU, загальна вага нетто - 19929,8 кг, 352 мішки х 50 кг; 10 мішків - 429,8 кг, 38 мішків х 50 кг, є ядрицею швидкорозварювальною 1 сорту, отриманою шляхом обрушення, код товару 1104 29 30
00.

До таких висновків експерт дійшов, виходячи з технології виготовлення товару, а саме його отриманням на станках СГР-600 шляхом тертя та стискання між двома поверхнями, в результаті руху однієї з яких виникає розколення квіткових оболонок.

Визначити, яким характеристикам відповідно до УКТ ЗЕД відповідає проділ гречаний (розколоті на частини ядра гречки), швидкорозварювальний, ТОВ "Геркулес", країна виробництва - RU, загальна вага нетто - 6500 кг, 130 мішків х 50 кг в категоричній формі не надається за можливим через те, що технологічна інструкція ТОВ "Геркулес" доводить вид технологічної обробки проділу гречаного - обрушення, а трактування терміну з точки зору товарознавства свідчить, що проділ отримують при лущенні гречки.

Крім того, відповідно до формулювання частини (с) третього Правила інтерпретації класифікації товарів, зокрема, товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

При цьому, як зазначили суди, висновки експерта підтверджуються й листом виробника товару - ВАТ "Геркулес" щодо виготовлення гречки саме методом обрушення на спеціальному обладнанні після гідротермічної обробки, а також сертифікатами якості та проходження, згідно яких гречка, що ввозиться позивачем, виготовлена саме методом обрушення.

Водночас судами встановлена й та обставина, що раніше позивачем аналогічний товар від тих же постачальників і того ж виробника неодноразово ввозився саме за кодом УКТ ЗЕТ 1104293000, а не за кодом 1104291700 як визначено митним органом.

Разом з тим, судами відхилені посилання експерта Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС у висновках №14225801-0035 та №14225801-0036 на відсутність перекладу з англійської на українську мову слова "pearled" (що використовується у Комбінованій номенклатурі Європейського Союзу), оскільки коди товарів за УКТ ЗЕД позивачем визначено у відповідності до Закону України "Про Митний тариф України" від 19 вересня 2013 року №584-VII, яким врегульовано це питання.

Відтак суди встановили, що товар, який ввозився позивачем відповідав критеріям "Зерно зернових культур, оброблене іншими способами (наприклад, лущене, плющене, у вигляді пластівців, обрушене, різане (ядро) або подрібнене), за винятком рису товарної позиції 1006; зародки зерна зернових культур, цілі, плющені, у вигляді пластівців або мелені: - інше оброблене зерно (наприклад, лущене, обрушене, різане (ядро) або подрібнене): - з інших зернових культур: - інше: - обрушене", тобто його код товару за УКТЗЕД саме 1104293000.

Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про наявність правових підстав для визнання протиправними і скасування рішень про визначення коду товару від 29 лютого 2016 року №КТ-110000013-056-2016 і №КТ-110000013-056-2016 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110120000/2016/00031 та №110120000/2016/00032 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному частин 1 та 4 статті 242 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС. С. Пасічник І. А. Васильєва В. П. Юрченко