Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.03.2020 року у справі №640/9446/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 640/9446/19

адміністративне провадження № К/9901/6492/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І. А.,

суддів - Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві)

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 року (Судді: Епель О. В.,Карпушова О. В., Степанюк А. Г. ),

у справі № 640/9446/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготех-Сервіс"

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві,

Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготех-Сервіс" (далі - позивач, ТОВ "Енерготех-Сервіс") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (правонаступник Головне управління ДПС у м.

Києві), Державної фіскальної служби України, в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених або про відмову в такій реєстрації №1166819/39299344 від 20 травня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 10 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, №1166820/39299344 від 20 травня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 11 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготех-Сервіс" № 2 від 10 грудня 2018 року та № 3 від 11 грудня 2018 року датою їх фактичного подання.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись з наведеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві звернулося з апеляційною скаргою, яка ухвалою від 17.12.2019 року повернута скаржнику у зв'язку з несплатою судового збору за її подання на виконання вимог ухвали від 02 грудня 2019 року, якою скаргу з цих підстав залишено без руху.

03.01.2020 року ГУ ДПС у Київській області вдруге направило на адресу суду першої інстанції апеляційну скаргу (додавши платіжне доручення про сплату судового збору), яка ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року залишена без руху через відсутність документу, який підтверджує повноваження особи, що звертається з такою скаргою від імені відповідача, а також внаслідок пропуску строку на апеляційне оскарження та встановлено апелянту десятиденний термін для усунення таких недоліків його апеляції.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду скаржником подано апеляційну скаргу, підписану головою комісії з реорганізації ГУ ДФС у м. Києві Малихіною О. М. та надано докази на підтвердження її повноважень, проте зазначені скаржником причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою (які обумовлені відсутністю коштів для сплати судового збору, а також своєчасним зверненням з першою апеляційною скаргою) визнані судом неповажними. З огляду на викладене ухвалою суду від 17.02.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Не погоджуючись з вищенаведеною ухвалою суду від 17.02.2020 року ГУ ДПС у м.

Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, оскільки судом апеляційної інстанції не враховано, що строк на апеляційне оскарження був пропущений відповідачем через відсутність коштів на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки операції з бюджетними коштами за всіма рахунками були зупинені. До того ж скаржником вживалися заходи щодо сплати судового збору шляхом направлення до відповідного структурного підрозділу листа про сплату судового збору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
06.03.2020 року касаційну скаргу передано на розгляд судді-доповідачу Васильєвій І. А. та визначений склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С. С. та Юрченко В. П.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 3 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 1, 3 статті 295 КАС України (подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення).

Суд апеляційної інстанції відмовляючи у відкритті апеляційного провадження посилався на неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою вдруге, оскільки відповідно до платіжного доручення від 06.12.2019 № 6517 судовий збір скаржником було сплачено ще 09.12.2019 року, однак з апеляційною скаргою (вдруге) він звернувся лише 03.01.2020, тобто майже через місяць, що свідчить про зволікання відповідачем щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження рішення суду в цій справі.

Зробивши вказаний висновок, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що первісна апеляційна скарга повернута скаржнику ухвалою від 17.12.2019 року у зв'язку з несплатою судового збору за її подання. При цьому ухвала про повернення апеляційної скарги від 17.12.2019 року направлена судом на адресу скаржника лише 19.12.2019 року і як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної ухвали отримано скаржником 04.12.2019 року, а залишаючи скаргу без руху 02.12.2019 року для сплати судового збору суд встановив п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення її недоліків, який в свою чергу закінчився
09.12.2019 року. При цьому судовий збір відповідно до платіжного доручення від
06.12.2019 № 6517 був сплачений ще 09.12.2019 року. Отже повертаючи апеляційну скаргу та роблячи висновок про несплату скаржником судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не був позбавлений права перевірити в електронній базі ДСС сплату та зарахування судового збору за подання апеляційної скарги, тоді як відповідно до платіжного доручення від
06.12.2019 № 6517 судовий збір вже був сплачений станом на час постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги.

До того ж повернення апеляційної скарги не позбавляло право скаржника у відповідності до вимог ст. 169 КАС України на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник звернувшись вдруге з апеляційною скаргою в найкоротший термін після повернення апеляційної скарги. З врахуванням викладеного не можна погодитись з висновком суду апеляційної інстанції, що скаржник майже місяць зволікав правом на апеляційне оскарження у період з 09.12.2019 року по 03.01.2020 року.

Отже висновок суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку звернення скаржника з апеляційною скаргою вдруге 03.01.2020 року (до якої ним додана квитанція про сплату судового збору) є передчасним, що свідчить про відсутність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

На підставі викладеного суд дійшов висновку щодо необхідності скасування ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 року у справі №640/9446/19 скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. А. Васильєва Судді: С. С. Пасічник В. П. Юрченко