Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.03.2020 року у справі №260/943/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2020 року

Київ

справа №260/943/19

касаційне провадження №К/9901/7105/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Чиркіна С. М.,

суддів Бевзенко В. М., Єзерова А. А.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватно-орендне агроторгівельне об'єднання Прикордонник" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року (головуючий суддя Гебеш С. А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року (головуючий суддя Шавель Р. М., судді: Кузьмич С. М., Довга О. І.) у справі за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватно-орендне агроторгівельне об'єднання Прикордонник" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2019 року Державна служба геології та надр України (далі - позивач або Держгеонадра) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватно-орендне агроторгівельне об'єднання Прикордонник" (далі - ТОВ "Приватно-орендне агроторгівельне об'єднання Прикордонник", відповідач або надрокористувач), у якому просила:

припинити право на користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 13 листопада 2000 року № 2302, надане ТОВ "Приватно-орендне агроторгівельне об'єднання Прикордонник".

2. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 18 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, позов задовольнив, припинив право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 13 листопада 2000 року №2302, наданого ТОВ "Приватно-орендне агроторгівельне об'єднання Прикордонник".

3. Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

4. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи, проведеного у зв'язку із звільненням у відставку судді - доповідача, визначений новий склад суду (головуючий суддя - Чиркін С. М., судді: Бевзенко В. М., Єзеров А. А.).

5. Ухвалою Верховного суду від 09 листопада 2020 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

6. Позовні вимоги позивач мотивував невиконанням відповідачем обов'язків з використання спеціального дозволу на користування надрами № 2302 від 13 листопада 2000 року з видобування андезито-базальтів в частині проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

7. Позивач зазначив, що наказом №438 від 23 грудня 2015 року щодо проведення систематичного аналізу Державного балансу запасів корисних копалин було зобов'язано Державне науково-виробниче підприємство "Державний інформаційний геологічний фонд України" спільно з Державною комісією України по запасах корисних копалин провести аналіз Державного балансу запасів корисних копалин України щодо подання на повторну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин. На виконання наказу №438 від 23 грудня 2015 року Державною комісією України по запасах корисних копалин було надано перелік родовищ, по яких термін затвердження запасів перевищує 5 років.

8. Позивач стверджує, що надрокористувач, у тому числі після зупинення дії спеціального дозволу №№2302, не надав підтверджуючих документів щодо проведення державної експертизи та оцінки запасів Вишківського родовища.

9. Також позивач стверджував, що відповідач не надав згоди на анулювання спеціального дозволу на користування надрами до Держгеонадр, а тому самостійно анулювати дозвіл позивач не має можливості.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. ТОВ "Приватно-орендне агроторгівельне об'єднання Прикордонник" надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 2302 від 13 листопада 2000 року з метою видобування андезито-базальтів, придатних для виробництва блоків та виготовлення облицювальних виробів з них, відходи придатні для виробництва щебеню будівельного і каменю бутового, строком на 20 (двадцять) років, продовжено строк дії з 13 листопада 2010 року до 13 листопада 2030 року.

11. Пунктом 4 статті 4 Угоди № 2302 від 11 січня 2011 року про умови користування надрами з метою видобування андезитів Вишківського родовища встановлені істотні умови користування ділянкою надр, зокрема встановлено обов'язок надрокористувача забезпечувати повноту раціонального, комплексного використання та видобування корисних копалин, охорону надр та довкілля в межах ділянки надр, наданої в користування, а також забезпечувати приведення порушених земель у стан, придатний для використання, відповідно до проекту рекультивації; дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов'язаних з користуванням надрами; використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; дотримуватися вимог, передбачених Дозволом та цією Угодою; надавати в установленому порядку Міністерству охорони навколишнього природнього середовища України (далі -Мінприроди) інформацію щодо користування надрами; застосовувати прогресивні технології і техніку, що забезпечують повне, комплексне і раціональне вивчення надр та інші умови.

12. Статтею 8 зазначеної Угоди передбачено порядок здійснення контролю за виконанням умов Дозволу, відповідно до якої державний контроль за дотриманням правил і нормативів користування ділянкою надр, умов Дозволу, державний нагляд за веденням робіт на ділянці надр та їх використанню здійснює Мінприроди та його органи на місцях, органи місцевого самоврядування та відповідні заінтересовані центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи на містах в межах своєї компетенції. Надрокористувач зобов'язаний надавати органам зазначеним у підпункті 1 цієї статті необхідну для їх роботи інформацію, усні або на вимогу письмові пояснення з питань, що належать до компетенції цих органів; у разі виявлення порушень, відповідні органи мають право тимчасово зупинити провадження робіт, передбачених Дозволом, до усунення цих порушень, а також ініціювати перед Мінприроди питання зупинення, поновлення та анулювання Дозволу.

13. Наказом №438 від 23 грудня 2015 року "Щодо проведення систематичного аналізу Державного балансу запасів корисних копалин" (далі - наказ № 438) Держгеонадра, в межах наявних повноважень, з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, зобов'язала Державне науково-виробниче підприємство "Державний інформаційний геологічний фонд України" спільно з Державною комісією України по запасах корисних копалин провести аналіз Державного балансу запасів корисних копалин України щодо подання на повторну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин.

14. На виконання наказу №438 Державною комісією України по запасах корисних копалин було надано перелік родовищ, по яких термін затвердження запасів перевищує 5 років.

15. Наказом Держгеонадр №489 від 19 грудня 2016 року "Про встановлення термінів для усунення порушень" (далі - наказ №489), із посиланням на пункт 22 постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" (далі - Порядок №615), дію спеціального дозволу № 2302 від 13 листопада 2000 року було зупинено.

16. Зазначеним наказом надрокористувачу надано 30 календарних днів для усунення порушення (проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин).

17. Про прийняття наказу №489 надрокористувача повідомлено листом №24422/13/14-16 від 27 грудня 2016 року.

18. У строк, визначений наказом № 489, надрокористувач не надав документів щодо проведення державної експертизи та оцінки запасів Вишківського родовища.

19.12 липня 2018 року Держгеонадра прийняла наказ №243 "Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у серпні 2018 року", проведення яких доручено Департаменту державного геологічного контролю.

20.18 липня 2018 року відповідачу було направлено повідомлення про проведення планової перевірки.

21.02 серпня 2018 року уповноваженими особами позивача було складено Акт № 02-02/08/2018-22/п-107 від 02 серпня 2018 року про недопущення до перевірки (далі - Акт №02-02/08/2018-22/п-107).

22. В акті № 02-02/08/2018-22/п-107 зазначено, що у проведенні перевірки було відмовлено на підставі відсутності керівників підприємства ТОВ "Приватно-орендне агроторгівельне об'єднання Прикордонник" та будь-якої відповідальної особи з правом підпису юридичних документів.

23. На підставі зазначеного акту перевірки складено припис від 03 серпня 2018 року №479-18/02, яким за позицією судів першої та апеляційної інстанцій суб'єкт контролю зобов'язує надрокористувача усунути порушення законодавства у сфері надрокористування зазначені в акті в строк до 17 серпня 2018 року.

24. На виконання припису № 479-18/02 від 03 серпня 2018 року відповідач направив на адресу позивача лист № 11 вих. від 13 серпня 2018 року, у якому надавалися відповіді на постановлені у приписі запитання.

25. Наказом Держгеонадр від 31 жовтня 2018 року №405 "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" (далі - наказ №405) внесено зміни до наказу Державної служби геології та надр України №489 від 19 грудня 2016 року в частині доповнення підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2302 від 13 листопада 2000 року, наданого ТОВ "Приватно-орендне агроторгівельне об'єднання Прикордонник" з метою видобування андезито-базальтів родовища Вишківське.

26. В наказі № 405 в якості нормативного обґрунтування зупинення дії дозволу зазначені підпункти 1,4, пункту 22 Порядку №615.

27. Листом Держгеонадр № 22583/03/14-18 від 09 листопада 2018 року повідомлено відповідача про прийнятий наказ № 405, яким внесено зміни до наказу від
19.12.2016 №489 в частині доповнення підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2302, і надано 10-денний строк для усунення порушень.

28. Лист № 22583/03/14-18 від 09 листопада 2018 року відповідач отримав 15 грудня 2018 року.

29. Листом № 5119/03/14-19 від 19 березня 2019 року Держгеонадра запропонувала відповідачу у 15-денний строк надати власну пропозицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, згідно з спеціальним дозволом на користування надрами №2302 від 13 листопада 2000 року.

30. Інформації щодо згоди на анулювання спеціального дозволу на користування надрами відповідач не надав, у зв'язку із чим Держгеонадра звернулись з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

31. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 18 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, позов задовольнив, припинив право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 13 листопада 2000 року № 2302, наданого ТОВ "Приватно-орендне агроторгівельне об'єднання Прикордонник".

32. Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт невиконання відповідачем положень Угоди про умови користування надрами, як невід'ємної частини спеціального дозволу, Програми робіт, так само як і факт неусунення відповідачем виявлених під час перевірки порушень, повністю доведений позивачем, підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем.

33. Із посиланням на положення Кодексу України про надра, Закон України від
06.09.2005 року № 2806-IV "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі - ~law16~) та Порядок № 615, суд першої інстанції дійшов висновку, що анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, оскільки надрокористувачем не усунуті порушення, які стали підставою для видання уповноваженим органом припису про їх усунення та зупинення дії дозволу.

34. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції та зазначив, що під час судового розгляду встановлено невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань та порушення законодавства у сфері надрокористування.

35. За позицією суду апеляційної інстанції лист № 11 від 13 серпня 2018 року, який був скерований відповідачем до Західного міжрегіонального територіального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр не містить повної інформації з виконання припису, зокрема, без відповіді залишилося питання щодо виконання ТОВ "Приватно-орендне агроторгівельне об'єднання Прикордонник" рішення ДКЗ стосовно об'єкта ліцензування.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

36. Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 10 березня 2020 року ТОВ "Приватно-орендне агроторгівельне об'єднання Прикордонник" направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

37. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

38. Скаржник стверджує, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано, що Держгеонадра вже зверталась із позовом про анулювання спеціального дозволу відповідача на користування надрами № 2302 від 13 листопада 2000 року. Згідно із Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року у справі № 807/1332/17 вирішено - касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, постанову Закарпатського окружного адміністративного від 23 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року залишити без змін. Отже, в задоволенні позову було відмовлено.

39. Скаржник зазначив, що позовна заява була подана в зв'язку із "відмовою у проведенні перевірки через відсутність керівників підприємства та будь-якої відповідальної особи з правом підпису юридичних документів".

40. Стверджував, що судами не враховані клопотання відповідача від 26 вересня 2019 року на підставі статті 13 Угоди № 2302 про умови користування надрами з метою видобування андезитів Вишківського родовища від 11 січня 2011року (далі - Угода №2302) - у якій йде мова, що у випадку виникнення спорів між Сторонами з питань, передбачених цією угодою, Сторони вживатимуть усіх заходів для їх вирішення шляхом переговорів.

41. За позицією скаржника позивач порушив умови Угоди №2302, оскільки не провів відповідні переговори.

42. Стверджував, що суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання відповідача про надання можливості для примирення сторін, а судом апеляційної інстанції цьому не надана відповідна оцінка, чим порушенню вимог статті 190 КАС України.

43. Також зазначив, що на виконання припису № 479-18/02 від 03 серпня 2018 року листом від 13 вересня 2018 року за вих. № 11 надав відповідь на усі поставлені у приписі запитання. У зв'язку із чим стверджував, що відсутній факт невиконання припису та наявність відповіді позивачем прихована від судів обох інстанцій.

44. За позицією скаржника суд апеляційної інстанції порушив вимоги частини 1 статті 313 КАС України, оскільки розглянув справу 11 лютого 2020 року без участі представника ТОВ "Приватно-орендне агроторгівельне об'єднання Прикордонник" та за відсутності відомостей про вручення йому судової повістки.

45. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі N260/943/19 залишити без задоволення.

46. Також у відзиві зазначив, що надрокористувач порушив вимоги, передбачені спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, не виконав вимоги припису.

47. Додатково до обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, позивач зазначив, що відповідач припинив розробку родовища з лютого 2017 року, не дотримався мети спеціального дозволу на користування надрами № 2302 від 13 листопада 2000 року, а саме: видобування андезито-базальтів, що, на думку суб'єкта владних повноважень, є окремою підставою припинення права користування надрами згідно пункту 5 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

48. Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з'ясував повноту встановлення судами фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.

49. Відповідно до вимог частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

50. Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За приписами статті 2 та частини 4 статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

51. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року не відповідають, а доводи касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на таке.

52. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

53. Згідно із статті 19 Конституції України України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

54. За приписами статей 15,19 зазначеного Кодексу надра надаються у постійне або тимчасове користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

55. Згідно із частиною 2 статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов'язані у тому числі (..) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано, забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр, надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

56. Відповідно до пунктів 4-6 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у тому числі (..) разі:

користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;

використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами.

57. Згідно із частиною 2 статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

58. Статтею 60 Кодексу України про надра передбачено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

59. Згідно з частиною першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

60. Постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 30 грудня 2015 року затверджене Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення № 1174).

61. Відповідно до пункту 1 Положення № 1174 Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

62. Згідно з підпунктами 9,10,12 пункту 4 Положення № 1174, Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань у тому числі (..) видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами, зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.

63. Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 року затверджений Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

64. Підпунктами 1,4 пункту 22 Порядку №615 визначено, що дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.

65. Відповідно до пункту 23 Порядку право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

66. Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ~law19~) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

67. Відповідно до ~law20~ суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого ~law21~.

68. Отже, за змістом ~law22~, відповідач зобов'язаний допускати представників позивача для здійснення заходів державного контролю.

69. Згідно з ~law23~ дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

70. За результатами проведеної перевірки уповноваженими особами позивача було складено Акт № 02-02/08/2018-22/п-107 від 02 серпня 2018 року про недопущення до перевірки, оскільки під час виїзду посадовими особами Держгеонадр до відповідача за адресою, яка вказана у Спеціальному дозволі, не вдалось провести перевірку у зв'язку з відсутністю керівника або уповноваженої особи відповідача.

71. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що надрокористувач не надав згоду на припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу №2302 від 13 листопада 2000 року.

72. За приписами частини 2 статті 26 Кодексу України про надра судовий порядок вирішення питання припинення права користування надрами передбачений у разі незгоди користувача з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами, тобто у разі наявності спору з цього приводу.

73. Отже, орган, який від імені держави надав дозвіл на користування надрами, повноважний припинити право користування надрами у випадках, передбачених пунктами 4,5,6 статті 26 Кодексу України про надра, лише за наявності згоди на це користувача надрами.

74. Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури, припинення права користування надрами. Водночас законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.

75. Верховним Судом України у постановах від 25 червня, 19 вересня 2011 року та 10 грудня 2013 року (справи №21-36а11,21-164а11,21-450а13, відповідно) та постановах Верховного Суду від 26 червня та 10 жовтня 2018 року (справи №802/923/14-а, 802/4846/13-а, 812/1735/17, відповідно) зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1,2,3,7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

76. Задовольняючи заявлений позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що факт невиконання відповідачем положень Угоди про умови користування надрами, як невід'ємної частини спеціального дозволу, Програми робіт, так само як і факт неусунення відповідачем виявлених під час перевірки порушень, повністю доведений позивачем, підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем.

77. Отже, для звернення до суду з адміністративним позовом з метою припинення права користування надрами Держгеонадра зобов'язані були звернутися до ТОВ "Приватно-орендне агроторгівельне об'єднання Прикордонник" щодо отримання згоди на припинення, виданого відповідачу спеціального дозволу на користування надрами спеціального дозволу № 2302 від 13.11.2000, і тільки, у разі отримання незгоди відповідача на припинення права користування надрами Держгеонадра мала право звернутися до суду з позовними вимогами про припинення права користування надрами.

78. Верховним Судом у постановах від 03 травня 2018 у справі №812/1074/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №812/1735/17, від 22 січня 2019 року у справі №810/3865/17, від 12 серпня 2020 року у справі № 813/2441/16 вже висловлювалась правова позиція з приводу застосування положень частини першої статті 26 Кодексу України про надра. Зокрема, згідно з цією позицією ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача з приводу питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися, як відсутність заперечень.

79. Водночас лист Державної служби геології та надр України № 5119/03/14-19 від
19.03.2019, яким запропоновано ТОВ "Приватно-орендне агроторгівельне об'єднання Прикордонник" у 15-денний строк надати власну пропозицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, згідно з спеціальним дозволом на користування надрами № 2302 від 13 листопада 2000 року, не містить інформації з яких саме підстав, передбачених статтями 4,5,6 статті 26 Кодексу України про надра пропонується припинити право на користування надрами.

80. Відповідно до ~law24~ на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

81. За змістом ~law25~, пунктів 4-6 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра, який є спеціальним законом в контексті спірних правовідносин, необхідно зазначати, які саме встановлені та не усунені порушення є підставою для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу або застосування заходів реагування за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва.

82. Згідно із ~law26~ припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу.

83. Пославшись на невиконання відповідачем припису № 479-18/02 від 03 серпня 2018 року, суди не зазначили нормативне обґрунтування прийняття останнього, які порушення необхідно було усунути на виконання зазначеного припису та які порушення є підставою для анулювання дозволу.

84. Разом із тим, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог щодо анулювання спеціального дозволу на користування надрами, суди фактично не перевірили наявність/відсутність підстав для прийняття рішення про анулювання дозволу, не встановили факт порушення відповідачем вимог законодавства у сфері надрокористування, які можуть бути підставою для прийняття рішення про анулювання дозволу, оскільки не перевірили доводи позивача, зазначені в листі від 13 серпня 2018 року за вих. № 11 у якому, як стверджує надрокористувач в касаційній скарзі, надана відповідь на усі поставлені у приписі запитання на 7 сторінках.

85. Водночас лист від 13 серпня 2018 року за вих. № 11 був долучений до апеляційної скарги, відповідно судом першої інстанції не досліджувався.

86. Згідно із частинами 3, 4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

87. Проте суд апеляційної інстанції фактично не дослідив лист від 13 серпня 2018 року за вих. № 11, лише обмежився фразою про відсутність в ньому повної інформації з виконання припису (зокрема, без відповіді залишилося питання щодо виконання товариством рішення ДКЗ стосовно об'єкта ліцензування). Водночас судом апеляційної інстанції не надана оцінка, яким чином виконання або невиконання товариством рішення ДКЗ впливає на прийняття рішення про анулювання дозволу.

88. Отже, з оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами попередніх інстанцій було перевірено дотримання відповідачем вимог законодавства з надрокористування, які в контексті вимог частин 4-6 статті 26 Кодексу України про надра є підставами для анулювання дозволу.

89. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об'єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

90. За такого правового регулювання та встановлених обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до передчасного висновку про наявність підстав для вирішення питання про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, наданого ТОВ "ПОАТ Прикордонник".

91. Отже, для правильного вирішення спору, суду необхідно з'ясувати, які саме порушення вимог законодавства, зазначені в акті перевірки та приписі, є підставами для застосування вимог частин 4-6 статті 26 Кодексу України про надра.

92. Для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

93. Згідно частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

94. Посилання скаржника на справу №807/1332/17 оцінюються критично, оскільки в зазначеній справі розглядались інші підстави для анулювання дозволу.

95. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції вимог частини 1 статті 313 КАС України спростовуються наявною у справі інформацією про належне повідомлення учасників справи та вирішенням зазначеного питання у порядок та спосіб, визначені процесуальним законом.

96. Твердження скаржника про порушення судами статті 190 КАС України не знайшли свого підтвердження. В матеріалах справи відсутнє клопотанням сторін про зупинення провадження у справі на час, необхідний їм для примирення, яке передбачене в якості обов'язкової підстави для зупинення частиною другою зазначеної статті.

VII.ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ.

97. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

98. За таких встановлених обставин та правового регулювання рішення судів попередніх інстанцій необхідно скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватно - орендне агроторгівельне об'єднання Прикордонник" задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року скасувати.

Справу №260/943/19 направити на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

А. А. Єзеров