Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 11.09.2019 року у справі №1909/2769/12 Ухвала КАС ВП від 11.09.2019 року у справі №1909/2...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.09.2019 року у справі №1909/2769/12



ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2019 року

Київ

справа №1909/2769/12

адміністративне провадження №К/9901/13359/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л. В.,

суддів: Стеценка С. Г., Стрелець Т. Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лідихівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області (далі - Сільрада) на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 березня 2013 року (прийняту судом у складі судді Варневич Л. Б. ) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Богаченка С. І., суддів: Старунського Д. М., Багрія В. М. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільради про зобов'язання оформити свідоцтво про право власності на майновий пай, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати незаконною відмову відповідача в оформленні на його ім'я свідоцтва про право власності на майновий пай сумарною вартістю 119 016 грн і зобов'язати відповідача оформити на його ім'я свідоцтво про право власності на майновий пай адміністративну будівлю бувшої СВЗМП "Лідихівська" сумарною вартістю 119 016 грн (сумарна вартість паїв згідно з даними про вартість у свідоцтвах про право власності на майновий пай).

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Кременецький районний суд Тернопільської області постановою від 28 березня 2013 року позов задовольнив.

Визнав незаконною відмову Сільради в оформленні на ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на майновий пай вартістю 119 016 (сто дев'ятнадцять тисяч шістнадцять)
гривень.


Зобов'язав Сільраду оформити на ім'я ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на майновий пай - адміністративну будівлю СВЗМП "Лідихівська" сумарною вартістю 119
016 (сто дев'ятнадцять тисяч шістнадцять) гривень.


Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував у частині позовної вимоги про зобов'язання відповідача оформити на його ім'я свідоцтво про право власності на майновий пай адміністративну будівлю бувшої СВЗМП "Лідихівська" сумарною вартістю 119 016 грн та прийняв у цій частині нову постанову, якою зобов'язав Сільраду оформити на ім'я ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на майновий пай сумарною вартістю 119 016 (сто дев'ятнадцять тисяч шістнадцять) грн.

У решті постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 березня 2013 року залишив без змін.

Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив із того, що відмова відповідача в оформленні свідоцтва про право власності на майновий пай та його реєстрації в книзі обліку свідоцтв з мотивів надання витягу з протоколу зборів, які не відбулися, та відсутності на протоколі зборів підпису сільського голови та відтиску печатки сільської ради є безпідставними.

Факт проведення зборів підтверджений належно оформленим протоколом зборів та додатково підтверджений показами свідків - членів лічильної комісії - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та секретаря зборів - ОСОБА_6.

Суд критично оцінив доводи Сільради щодо згоди всіх пайовиків СВЗМП "Лідихівська" на викуп приміщення адмінбудинку Сільрадою та вирішення даного питання на сесії Сільради 26 червня 2012 року, оскільки ці доводи спростовуються укладеними співвласниками майнових паїв договорами купівлі-продажу майнових паїв з позивачем у справі, а не з Сільрадою. Право розпорядження майновими паями належить їх власникам і не належить до компетенції Сільради.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що майновий пай - це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду, таким чином до виділення майна у натурі свідоцтво про право власності на майновий пай не може прив'язуватись до конкретного майна. Як вбачається із матеріалів справи, на зборах співвласників майнових паїв вирішено видати в рахунок майнових паїв групі співвласників - приміщення адмінбудинку, однак в копіях свідоцтв про право власності на майнові паї членів колективного сільськогосподарського підприємства, які надав позивач по справі, відсутні відмітки про виділення майна в натурі. Отже, окремі співвласники не скористались своїм правом на виділення частки у натурі, яке їм було надано рішенням зборів співвласників майнових паїв, а тому ОСОБА_1 міг звертатись до відповідача по справі лише з проханням оформити нове свідоцтво, у зв'язку з набуттям ним у власність майнових паїв на підставі цивільно-правових угод і таке свідоцтво могло бути виражене лише у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

Тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню у частині зобов'язання Сільради оформити на ім'я ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на майновий пай - адміністративну будівлю СВЗМП "Лідихівська", сумарною вартістю 119 016 (сто дев'ятнадцять тисяч шістнадцять) гривень, та у цій частині слід прийняти нову постанову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

09 лютого 2016 року Сільрада звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У скарзі посилається на неповне з'ясування та недоведеність судами обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

Зазначає, що 29 березня 2012 року збори членів СВЗП "Лідихівська" не відбулися у зв'язку із відсутністю більшості її членів, а документи долучені позивачем підписані невідомо ким і не мають юридичної сили. Протокол і рішення зборів були сфальсифіковані. Вартість майна була занижена.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 лютого 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Сільради.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ~law9~). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л. В., судді: Рибачук А. І., Стеценко С. Г., справу передано головуючому судді.

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2019 року задоволено заяву судді Верховного Суду Рибачука А. І. про самовідвід, оскільки за його участю було постановлено ухвалу суду апеляційної інстанції про закриття провадження у цій справі у зв'язку із тим, що її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Ця ухвала була скасована судом касаційної інстанції з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л. В., судді: Стеценко С. Г., Стрелець Т. Г.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20 лютого 2012 року на засіданні майнової комісії СВЗМП "Лідихівська", на підставі заяв співвласників майнових паїв, було прийнято рішення пропонувати загальним зборам співвласників майнових паїв СВЗМП "Лідихівська" виділити в рахунок їх майнових паїв - приміщення адмінбудинку.

29 квітня 2012 року на зборах співвласників майнових паїв, відповідно до протоколу № 1, розглядались заяви власників майнових паїв, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_11, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_1, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42. ОСОБА_43, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_25, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_12, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67 ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_2, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_1, ОСОБА_82, ОСОБА_11, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85.

За результатами розгляду заяв, зборами співвласників майнових паїв вирішено видати в рахунок майнових паїв вищезазначеним громадянам - приміщення адмінбудинку, з умовою, що сільська рада та відділення зв'язку, які на час проведення зборів знаходяться у цьому будинку, залишаться в ньому і надалі, але з оплатою оренди приміщення, яке вони будуть займати.

14 травня 2012 року на підставі рішення майнової комісії від 20 лютого 2012 року і рішення зборів співвласників майнових паїв СВЗМП "Лідихівська" було складено Акт приймання - передачі адміністративного приміщення, який підписали члени майнової комісії і власники майнових паїв.

14 травня 2012 року позивач по справі уклав договори купівлі-продажу майнових паїв, відповідно до яких, продавці (власники майнових паїв) продавали, а покупець (ОСОБА_1) купував належні продавцям на праві власності майнові паї СВЗМП "Лідихівська" з відповідною їх вартістю. Загальна вартість майнових паїв складала 119 016 гривень.

04 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Лідихівської сільської ради із заявою, у якій просив провести обмін майнових сертифікатів членів СВЗМП "Лідихівська" на свідоцтво на майновий пай вартістю 119 000 гривень.

04 вересня 2012 року Сільрада листом № 1792 повідомила позивача про те, що для вирішення питання по суті треба надати протокол зборів співвласників майнових паїв від 29 квітня 2012 року, підписаний сільським головою і завірений печаткою Сільради.

05 вересня 2012 року позивач звернувся до відповідача із листом, в якому зазначив, що вимога про надання протоколу зборів співвласників майнових паїв підписаного сільським головою і завіреного печаткою сільської ради, не базується на положеннях чинного законодавства України. А також, повторно просив видати йому свідоцтво про право власності на майновий пай вартістю 119 000 грн та зареєструвати його.

17 вересня 2012 року Сільрада листом №1950 відмовила позивачу в задоволені його клопотання, мотивуючи це тим, що позивач надав витяг з протоколу зборів, які не відбулись.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду перевірив зібрані у справі докази, на підставі яких були прийняті оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62/2001 "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" в Україні забезпечується вільне здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину.

Відповідно до пункту 2 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств у тому числі реорганізованих, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177, майновий пай - це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

Співвласники - це члени підприємства, в тому числі реорганізованого, за якими зберігається право на майнові паї у пайовому фонді підприємства, але які не отримали його в натурі чи не передали як внесок до статутного фонду правонаступника.

Згідно із пунктом 14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177, для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до пунктів 15,16 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62, виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством-користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі. При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (далі - Свідоцтво), що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.

Свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку. При виділенні майна у натурі групі співвласників, які уклали договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, співвласники передають підприємству-правонаступнику (користувачу) один примірник цього договору і копію рішення зборів співвласників про виділення майна в натурі. Підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітки про виділення майна в натурі у спільну часткову власність у Свідоцтвах цієї групи співвласників, що засвідчені підписом керівника підприємства та печаткою.

Свідоцтва з відмітками про виділення майна в натурі у спільну часткову власність, акт приймання-передавання майна та договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, можуть бути підставою для оформлення співвласниками прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним із нижченаведених способів за рішенням зборів співвласників: за структурою пайового фонду; конкретним майном за взаємною згодою співвласників; на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону.

Суди першої та апеляційної інстанцій проаналізували вимоги зазначених вище норм права, належним чином дослідили докази у справі, та встановивши, що позивач до заяви про видачу нового свідоцтва про право власності на сумарну номінальну вартість викуплених майнових паїв долучив необхідні документи: договори купівлі-продажу майнових паїв та попередні свідоцтва про право власності на майнові паї, дійшли обґрунтованого висновку про те, що відмова відповідача в оформленні свідоцтва про право власності на майновий пай та його реєстрації в книзі обліку свідоцтв з мотивів надання витягу з протоколу зборів, які не відбулися, та відсутності у протоколі зборів підпису сільського голови та відтиску печатки Сільради, є незаконною.

Також суд апеляційної інстанції, встановивши, що окремі співвласники не скористались своїм правом на виділення частки у натурі, яке їм було надано рішенням зборів співвласників майнових паїв, обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції у частині зобов'язання Сільради оформити на ім'я ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на майновий пай - адміністративну будівлю СВЗМП "Лідихівська" сумарною вартістю 119016 (сто дев'ятнадцять тисяч шістнадцять)
гривень
та прийняв у цій частині нове рішення, яким зобов'язав Сільраду оформити на ім'я ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на майновий пай сумарною вартістю 119 016 (сто дев'ятнадцять тисяч шістнадцять) гривень.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у чинній на сьогодні редакції, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній скарзі не наведено доводів, які б ставили під сумнів судові рішення постановлені у цій справі.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Лідихівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 березня 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Тацій

Судді: С. Г. Стеценко

Т. Г. Стрелець
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати