Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.07.2019 року у справі №160/1383/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2019 року

Київ

справа №160/1383/19

адміністративне провадження №К/9901/19854/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В.,

Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс"

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 (головуючий суддя - С. В. Сафронова, судді - В. В. Мельник, Д. В. Чепурнов)

у справі № 160/1383/19

за позовом Приватного виробничо-сервісного підприємства "СТО "Карлссон"

до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації,

треті особи - Товариство з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство",

Публічне акціонерне товариство "Північтранс",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс",

про визнання протиправними дії та зобов'язання утриматись від вчинення дій,

встановив:

Обставини справи

1. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 прийнято позовну заяву Приватного виробничо-сервісного підприємства СТО "Карлссон" до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій та відкрити провадження в адміністративній справі.

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог Приватного виробничо-сервісного підприємства СТО "Карлссон" по адміністративній справі №160/1383/19. Залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство", Публічне акціонерне товариство "Північтранс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс".

3.14.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" оскаржило в апеляційному порядку ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 про відкриття провадження у справі з підстав порушення правил підсудності.

4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі № 160/1383/19 залишено без руху та надано строк десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку подання апеляційної скарги.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію вказаної ухвали отримано представником апелянта 01.06.2019.

5.10.06.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" надіслано до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності пропуску строку подання апеляційної скарги апелянт зазначав, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" не був обізнаний про відкриття провадження у справі № 160/1383/19, вказану ухвалу було отримано представником в суді першої інстанції під розписку лише 14.05.2019.

6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі № 160/1383/19.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі скаржник просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

8. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

9. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" не був обізнаний про відкриття провадження у справі, а копію вказаної ухвали отримав у суді першої інстанції лише 14.05.2019.

Позиція інших учасників справи

10. Позивач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

11. Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс".

12. Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2019 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Нормативне врегулювання

13. За змістом статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

14. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

15. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

16. При цьому за приписами частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено неможливість такого поновлення.

17. Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

18. За правилами пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Оцінка Верховного Суду

19. Третій апеляційний адміністративний суд, визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" залучено до участі у справі як третя особа ухвалою від 04.03.2019, представник неодноразово брав участь у судових засіданнях в суді першої інстанції, а тому був обізнаний про відкриття провадження у справі № 160/1383/19.

20. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

21. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження судових рішень в кожній конкретній справі залежить від вказаних у відповідній заяві причин, підтверджених належними доказами.

22. Наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин. При цьому суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.

23. З матеріалів справи встановлено, що згідно розписки 06.03.2019 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" ОСОБА_1 отримано копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2019, судову повістку та уточнену позовну заяву.

24. Разом з тим, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 06.03.2019 про ознайомлення з матеріалами справи та видачу ухвали, на якій представником зроблено відмітку, що з матеріалами справи представник третьої особи ознайомився та зробив фотокопії. Повноваження представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" ОСОБА_1 підтверджується довіреністю від
01.01.2019, що міститься в матеріалах справи, та якою ОСОБА_1 уповноважено представляти інтереси товариства, зокрема, у судових органах, бути повноважним представником в адміністративних судах. Вказана довіреність видана строком до
31.12.2019.

25. Отже, ознайомившись з матеріалами справи 06.03.2019, представник третьої особи не скористався правом звернення до суду із апеляційною скаргою у строк, відповідно до положень статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

26. За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими висновки апеляційного суду щодо відхилення доводів скаржника про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, відсутність підстав для поновлення пропущеного строку з мотивів, заявлених в клопотанні, а саме: про отримання оскаржуваної ухвали суду першої інстанції лише 14.05.2019, та відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою третьої особи.

27. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії ", справа "Девеер проти Бельгії").

28. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від
28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

29. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

30. Водночас навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

31. Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

33. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновку суду апеляційної інстанції не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

34. Суд апеляційної інстанції правильно застосував норми процесуального права.

35. За змістом пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

36. Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

37. Відповідно до частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

38. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі № 160/1383/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж. М. Мельник-Томенко Судді А. В. Жук

Н. М. Мартинюк