Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.06.2019 року у справі №1340/5087/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2019 року

Київ

справа №1340/5087/18

адміністративне провадження №К/9901/16200/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, прийняте у складі судді Брильовського Р. М. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Ільчишин Н. В. (головуючий), Гуляка В. В., Коваля Р. Й.

І. Суть спору:

1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просила:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3599 від 05.10.2018 "Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників поліції Сихівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області" в частині накладення дисциплінарного стягнення на старшого слідчого Сихівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1. - звільнення зі служби в поліції;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ по особовому складу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 660 о/с від 18.10.2018, в частині звільнення зі служби капітана поліції ОСОБА_1, старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Сихівського відділу Головного управління Національної поліції у Львівській області;

1.3. поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Сихівського відділу Головного управління Національної поліції у Львівській області з 19.10.2018;

1.4. стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти за час вимушеного прогулу, за період з
19.10.2018 по день винесення рішення суду, з розрахунку середньомісячної заробітної плати нарахованої за період з червня - липня 2018 року.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що позивачем не було вчинено жодного дисциплінарного проступку, а також не було притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності в результаті розслідування кримінального провадження №42018140410000011, в рамках якого проводився обшук.

Також, зазначає, що по даному провадженню позивач проходить виключно в статусі свідка, і до позивача жодних запобіжних заходів не застосовувалось, що підтверджується довідкою №62/6/2-3429, виданою слідчим УСБУ у Львівській області. Окрім цього, позивач звертає увагу суду на порушення, допущенні при винесенні оскаржуваних наказів. Зокрема, службове розслідування проведене не уповноваженими особами. Крім цього, позивач зазначає, що відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку, а отже притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за проступок нібито вчинений за 10 місяців до цього, являється незаконним.

3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наполягав на безпідставності останнього та просив відмовити в його задоволенні з огляду на законність і обґрунтованість спірних рішень.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 працювала в органах внутрішніх справ України з 10.08.2008, а на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Сихівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 19.08.2017.

5.03 серпня 2018 року в приміщенні службового кабінету позивача у Сихівському відділі поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області працівниками Управління Служби безпеки України у Львівській області та військовою прокуратурою Західного регіону, в рамках розслідування кримінального провадження №42018140410000011, розпочатого 24.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук, в ході якого, з металевого сейфу позивача, було вилучено кримінальне провадження №12017140070003517, розпочате за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

6. За даним фактом Головним управлінням Національної поліції у Львівській було прийнято наказ № 2827 від 06.08.2018 року "Про призначення службового розслідування".

7. За результатами проведеного службового розслідування начальником Головного управління Національної поліції у Львівській області було винесено оскаржуваний наказ №3599 від 05.10.2018 "Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників поліції Сихівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області", відповідно до якого, на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни, зокрема основних обов'язків поліцейського, передбачених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги поліцейського, вимог Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2006 №1179, статті 28 Закону України "Про державну таємницю" та вимог розділу ІІІ "Порядку зберігання кримінальних проваджень, що перебувають у провадженні, а також досудове розслідування в яких зупинено", Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 14.04.2016 №296.

8. Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області № 660 о/с від 18.10.2018, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, позивача було звільнено зі служби в поліції.

9. Згідно довідки від 18.10.2018 №62/6/2-3429, виданою слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Львівській області повідомлено, що на даний час у кримінальному провадженні №42018140410000011, громадянка ОСОБА_1 перебуває в статусі свідка, підозра у вчиненні кримінального правопорушення їй не пред'являлась, запобіжний захід не обирався.

10. Вважаючи вказані вище накази протиправними та такими, що порушують її права, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 13 грудня 2018 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року, позовні вимоги задовольнив.

12. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем порушено процедуру звільнення ОСОБА_1, а саме: службове розслідування проведене не уповноваженими особами; наказ відповідача №660 о/с від 18.10.2018, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, винесений після спливу терміну притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що відповідачем не доведено вчинення позивачкою порушень під час виконання своїх повноважень.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

13. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просив скасувати такі судові рішення та прийняти нову постанову по справі, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

14. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що видавати наказ про призначення службового розслідування та притягнення працівника органу досудового розслідування до дисциплінарної відповідальності у відповідності до норм чинного законодавства уповноважений начальник ГУНП у Львівській області, у данному випадку т. в. о. начальника ОСОБА_2. Також відповідач зазначив, що факт виявлення дисциплінарного правопорушення мав місце 03.08.2018. Вчинене позивачем дисциплінарне правопорушення мало триваючий характер, тому строки притягнення до дисциплінарної відповідальності слід обраховувати з моменту припинення його вчинення, а саме з 03.08.2018. Окрім цього, позивачу доведено ряд інших порушень службової дисципліни, які судовим рішенням не спростовані. При цьому, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності за кожне дисциплінарне правопорушення обраховується окремо.

15. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

V. Джерела права й акти їх застосування

16. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

18. Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

19. Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

20. Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".

21. Згідно з пунктами 6,10 статті 77 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

22. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

23. Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

24. Згідно із статтею 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

25. Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

26. Згідно із статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

27. Відповідно до статті статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

28. Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

29. Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказ МВС України від 12.03.2013р. №230 (далі - Інструкція №230) підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником, зокрема, у разі: невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю; реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення; повідомлення особі РНС про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення.

30. Підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 Інструкції № 230 передбачено, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення.

31. Згідно з пунктом 5.2 Інструкції № 230 початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

VI. Висновок Верховного Суду

32. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

34. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить висновку, що судами не в повній мірі дотримано норми матеріального і процесуального права.

35. Доводи позивача про наявність процедурних порушень, допущених при винесенні оскаржуваних наказів, колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими з огляду на нижченаведене.

36. Так, суд першої та апеляційної інстанції дійшов до висновку, що наказ відповідача №660 о/с від 18.10.2018, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, винесений після спливу терміну притягнення до дисциплінарної відповідальності. Вказане суди мотивують тим, що, як зазначається у наказі відповідача №3599 від 05.10.2018, позивач при проведенні досудового розслідування кримінального провадження №12017140070003517 в порушення вимог Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України, затвердженої наказом Національної поліції України №414 від 20.05.2016, долучила до матеріалів не розглянутий керівництвом та не зареєстрований рапорт старшого оперуповноваженого Сихівського ВП Мачуги І. М. від 08.11.2017, на підставі якого, не провівши жодної слідчої дії, направленої на перевірку достовірності інформації, відображеної в рапорті, підготовила клопотання в суд про тимчасовий доступ до інформації про вихідні та вхідні з'єднання абонентів оператора мобільного зв'язку та притягнуто до дисциплінарної відповідальності за нібито вчинення нею порушення дисципліни, яке мало місце 08.11.2017. Тобто, наказ відповідача №660 о/с від 18.10.2018, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, винесений після спливу терміну притягнення до дисциплінарної відповідальності.

37. Разом з тим, суди не врахували, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не лише за вчинення даного дисциплінарного правопорушення та не дали оцінки дотриманню відповідачем строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення інших дисциплінарних проступків, які були предметом розгляду при вирішенні даної справи, оскільки строк притягнення до дисциплінарної відповідальності за кожне дисциплінарне правопорушення обраховується окремо.

38. Також не надано оцінки нормам права, на які посилається відповідач, обгрунтовуючи правомірність видавачі наказу про призначення службового розслідування та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності т. в. о. начальника ГУНП у Львівській області ОСОБА_2., не досліджено обсягу повноважень, визначеного нормами чинного законодавства, вказаної посадової особи.

39. При цьому, судами не враховано, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду.

40. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції прийшла до висновків про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного та об'єктивного вирішення справи.

41. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

42. Відповідно до п.2 ч. 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

43. З огляду на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм процесуального законодавства, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому необхідно дослідити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та прийняти законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області задовольнити частково.

2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 1340/5087/18 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова