Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2018 року

Київ

справа №820/6850/15

адміністративне провадження №К/9901/27811/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 (суддя - Кучма Ю.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 (головуючий суддя - Кононенко З.О., судді: Калитка О.М., Бондар В.О.) у справі №820/6850/15 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (далі - КП «Харківські теплові мережі») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ з ОВП у м. Харкові) від 24.06.2015 № 0000014100.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій СДПІ з ОВП у м. Харкові оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2015, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог СДПІ з ОВП у м. Харкові посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваною господарською операцією шляхом надання належним чином оформлених первинних документів, зокрема, з огляду на відсутність у представлених позивачем актах приймання виконаних будівельних робіт дати їх складання та дати їх підписання.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, СДПІ з ОВП у м. Харкові проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП «Харківські теплові мережі» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період грудень 2014 року - квітень 2015 року та податку на прибуток підприємства за період 2014 рік по взаємовідносинах з ПФ «Енергомаркет» за грудень 2014 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 153/28-09-41-14/31557119 від 08.06.15, в якому відображено висновок про порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 100000,00 грн., сплачених в ціні придбаних у ПФ «Енергомаркет» підрядних робіт з огляду на недоліки представленої первинної документації.

На підставі названого акту перевірки СДПІ з ОВП у м. Харкові 24.06.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000014100, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 150000,00 грн., в тому числі за основним платежем - 100000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 50000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що операції по придбанню позивачем підрядних робіт у спірного контрагента є реальними, фактично відбулися, у зв'язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, між КП «Харківські теплові мережі» та ПФ «Енергомаркет» було укладено договір № 11/14-КРМ від 08.04.2014, відповідно до умов якого підрядник, ПФ «Енергомаркет», зобов'язується виконати наступні роботи: капітальний ремонт акумуляторної батареї №3 ПС «Комінтернівська» інв. №4613 та заміну акумуляторної батареї 24 В установки остійного струму інв. №4562 з наступною утилізацією акумуляторних елементів.

На підтвердження виконання господарських операцій позивачем було надано копії кошторисної документації, актів приймання виконаних будівельних робіт, актів використання обладнання, актів приймання-передачі акумуляторної батареї типу СН-576, актів приймання-передачі зруйнованих та демонтованих стелажів, актів визначення відсотків зносу, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, податкових накладних, платіжних доручень.

Суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано прийняли наведені докази до уваги, надали їм належну правову оцінку та відхилили посилання податкового органу на ненадання деяких з представлених документів, зокрема транспортної документації, на перевірку як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.

Слід враховувати, що певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, у тому числі актах приймання виконаних будівельних робіт, на що на обґрунтування своєї позиції посилається відповідач, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте, як у спірному випадку, містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

СДПІ з ОВП у м. Харкові, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами.

Придбані у ПФ «Енергомаркет» роботи були використані позивачем у власній господарській діяльності, оскільки наявні у позивача акумулятори потребували ремонту та/або заміни, що зокрема підтверджується: Приписом Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж від 26.07.11, №08-14-П/11-П, гарантійним сертифікатом, актами огляду акумуляторних батарей та іншими первинними документами.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності КП «Харківські теплові мережі», не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

За таких обставин, суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що господарська операція між позивачем та його контрагентом здійснена відповідно до умов чинного законодавства, реальність якої підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що містяться в матеріалах справи, а відтак з протиправністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду