Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

12 квітня 2018 року

справа №819/1358/17

адміністративне провадження №К/9901/5121/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року у складі колегії суддів Яворського І. О., Кухтея Р. В., Носа С. П. у справі 819/1358/17 за поданням Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області до Фермерського господарства "Золотий жайвір" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податку,

У С Т А Н О В И В :

17 серпня 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі - податковий орган, заявник у справі) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з поданням до Фермерського господарства "Золотий жайвір" (далі - Господарство, платник податків, відповідач у справі) про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податку, в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, з підстав передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

19 серпня 2017 року постановою Тернопільського окружного адміністративного суду Подання податкового органу задоволено, зупиненні видаткові операції на рахунках Фермерського Господарства «Золотий Жайвір», з підстав правомірності застосування заявником адміністративного арешту платника податків внаслідок недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень.

9 листопада 2017 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду задоволено апеляційну скаргу платника податків, скасовано постанову суду першої інстанції та прийняту нову постанову, якою відмовлено в задоволенні подання Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податку.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд апеляційної інстанції виходив із протиправності дій податкового органу щодо порушення порядку призначення і проведення перевірки та як наслідок відсутність підстав для зупинення видаткових операцій на рахунках платника податку.

4 грудня 2017 року до Вищого адміністративного суду України позивачем подано касаційну скаргу.

5 грудня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху та надано тридцяти денний строк для усунення її недоліків з моменту отримання цієї ухвали (суддя Веденяпін О. А.).

28 грудня 2017 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

29 грудня 2017 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги прийнято до провадження.

17 січня 2018 року позивачем усунуто недоліки касаційної скарги.

19 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Тернопільського окружного адміністративного суду справу № 819/1358/17.

12 лютого 2018 року справа № 819/1358/17 надійшла до Верховного Суду.

27 лютого 2018 року відповідачем до Верховного Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому він погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Господарство перебуває на обліку платників податків у Головному управлінні Державної фіскальної служби у Тернопільській області.

14 липня 2017 року податковим органом надіслано відповідачу повідомлення № 198 "Про проведення перевірки з 31 липня 2017 року", яким з посиланням на наказ від 12 липня 2017 року № 1238 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки" зазначено про проведення документальної планової перевірки Господарства з 31 липня 2017 року.

09 серпня 2017 року заступником начальника податкового органу видано наказ № 1466 про проведення з 10 серпня 2017 року документальної планової виїзної перевірки Господарства за період з 1 квітня 2014 року по 31 березня 2017 року тривалістю десять робочих днів.

10 серпня 2017 року посадовими особами позивача здійснено вихід за юридичною адресою відповідача, проте директор Господарства відмовився від спілкування, надання пояснень та допуску посадових осіб податкового органу до проведення документальної перевірки, про що складено акт відмови від допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки Господарства. У цей же день складено акт відмови від отримання наказу та ознайомлення з направленнями на перевірку.

16 серпня 2017 року рішенням заступника начальника податкового органу застосовано умовний адміністративний арешт майна Господарства з посиланням на положення підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, внаслідок відмови від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових осіб контролюючого органу.

17 серпня 2017 року посадовими особами позивача з метою виконання рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків здійснено виїзд за його юридичною адресою для проведення опису майна, проте керівник підприємства відмовився від спілкування та допуску до проведення опису майна, про що складено відповідний акт.

17 серпня 2018 року податковим органом подано до суду подання про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках.

Оцінюючи підстави для зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків суд апеляційної інстанції виходив, з відсутності підстав для реалізації податковим органом встановлених підпунктом 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, яка визначає права контролюючих органів, мотивуючи це порушенням порядку призначення і проведення перевірки.

Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що встановлений положеннями пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу десятиденний календарний термін попередження платника податків податковим органом порушений, що виключає можливість аргументувати відмову від допуску до перевірки, як підставу звернення із поданням.

Посилання заявника касаційної скарги на застосування умовного адміністративного арешту, як підставу зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків є неприйнятним з огляду на те, що такий захід не передбачений порядком, підставами та умовами застосування адміністративного арешту відповідно до статті 94 Податкового кодексу України, а також Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 568, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1839/24371 (далі - Порядок № 568).

Суд визнає, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року у справі 819/1358/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: С.С.Пасічник

В.П.Юрченко