ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2020 року

Київ

справа №809/1587/16

адміністративне провадження №К/9901/31976/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 (суддя Матуляк Я.П.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 (судді: Яворський І.О. (головуючий), Кухтей Р.В., Нос С.П.) у справі №809/1587/16 за позовом Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 25 145,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані відсутності у відповідача заборгованості перед бюджетом по сплаті податку на доходи фізичних осіб в розмірі 25145,00 грн, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов`язання згідно поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік від 13.01.2015 у зв`язку із прийняттям у спадщину нерухомого майна.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017, у задоволенні позовних задоволено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а у разі несвоєчасного надходження (ненадходження) до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги контролюючого органу.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13.01.2015 ОСОБА_1 подав до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік (а.с.10-11). У вказаній податковій декларації, відповідач самостійно визначив суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік в загальному розмірі 25145,00 грн.

Згідно з додатком 2 до рядків 01.02, 01.03, 01.05 податкової декларації про майновий стан і доходи "Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого (рухомого) майна та/або від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) та/або в результаті прийняття у спадщину чи дарунок", відповідачем сума податку на доходи фізичних осіб в розмірі 25145,00 грн сформована в результаті прийняття у спадщину об`єкта нерухомого майна, а саме квартири загальною вартістю 502900,00 грн.

Також судами було встановлено, що 13.01.2015 ОСОБА_1 здійснено сплату податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік в загальному розмірі 25145,00 грн у відповідності до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, що підтверджується квитанцією за № k18/D/3 від 13.01.2015, згідно якої відповідач сплатив зі свого рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ КБ "Надра" на відповідний казначейський рахунок № НОМЕР_2 суму 25145,00 грн.

Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу форми "Ф" від 26.01.2016 за № 523-25 на суму податкового боргу в розмірі 25145,00 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального права, вказує на неврахування судами того, що кошти до бюджету не надходили, а платник сплатив кошти на рахунок, який був дійсний у 2014 році, натомість у новому бюджетному 2015 році сплата коштів мала проводитись на інший рахунок згідно кодів платежів бюджетної класифікації.

9. Відповідачем відзиву (заперечення) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.175 пункт 14.1 статті 14.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

10.2. Пункт 38.1 стаття 38.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

10.3. Пункт 59.1 стаття 59.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

10.4. Пункт 174.3 стаття 174.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов`язані сплатити податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об`єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини.

10.5. Пункт 179.7 стаття 179.

Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Сума податкових зобов`язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

11. Бюджетний кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин):

11.1. Абзац перший частини першої статті 43.

При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

11.2. Частина четверта статті 45.

Податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

11.3. Частина п`ята статті 45.

Податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

12. Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Пункт 1.24 стаття 1.

Переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

12.2. Пункт 1.30 стаття 1.

Платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

12.3. Пункт 8.1 стаття 8.

Банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

12.4. Пункт 22.4 стаття 22.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

12.5. Пункт 32.1 стаття 32.

Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

14. Виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань та прийняття такого банком на виконання.

15. У разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

16. Податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

17. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 в межах встановлених законодавством термінів сплатив податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік в загальному розмірі 25145,00 грн, що підтверджується квитанцією за № k18/D/3 від 13.01.2015, згідно якої відповідачем сплачено в ПАТ КБ "Надра" на казначейський рахунок № НОМЕР_2 суму 25145,00 грн. Вказана квитанція свідчить, що доручення клієнта прийнято до виконання банком, про що свідчать відповідний штамп банківської установи, а отже позивачем виконано свій податковий обов`язок зі сплати відповідних сум податкових зобов`язань.

Твердження контролюючого органу, що ОСОБА_1 здійснено сплату податкового зобов`язання на невідповідний бюджетний рахунок, який вже був закритий, а саме на рахунок, призначений для зарахування надходжень до бюджету на 2014 рік, суди також обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки у разі закриття рахунку перерахування коштів на такий рахунок є технічно неможливим, проте на момент здійснення оплати 13.01.2015 сума коштів була зарахована на рахунок отримувача, а процедура переказу була завершеною. Крім того, як вже зазначалось вище податки зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Судами попередніх інстанцій правильно та в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

Касаційна скарга контролюючого органу не містить доводів та посилань на неповне встановлення судами обставин справи.

19. Оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій зроблена з огляду на приписи норм процесуального законодавства (ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції на час прийняття судами рішень), надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як контролюючим органом так і Товариством.

20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 слід залишити без задоволення.

21. Відповідно до п. 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 у справі №809/1587/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду