Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.03.2019 року у справі №295/3334/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2019 року

м. Київ

справа №295/3334/17

адміністративне провадження №К/9901/21462/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 12 травня 2017 року (головуючий суддя Чішман Л.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2017 року (головуючий суддя Моніч Б.С., судді: Капустинський М.М., Охрімчук І.Г.) у справі №295/3334/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа: Головне управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_2 (надалі також - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області (надалі також - відповідач, Головне УПФ), третя особа: Головне управління Національної поліції в Житомирській області (надалі також - третя особа, ГУ НП в Житомирській області), в якому просила: визнати неправомірними дії Головного УПФ щодо відмови у перерахунку її пенсії та зобов'язати Головне УПФ провести перерахунок її пенсії, врахувавши в розрахунок, з якого призначається пенсія чотири матеріальні допомоги, дві разові премії, відповідно до наданої довідки, починаючи із 24 лютого 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю не включення Головним УПФ при нарахуванні пенсії позивачу додаткових видів грошового забезпечення, таких як матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, а також дві разові премії, хоча позивач отримував їх за останні 24 місяця перед звільненням та з них утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 12 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Головного УПФ щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу. Зобов'язано Головне УПФ провести перерахунок пенсії, врахувавши в розрахунок, з якого починається пенсія чотири матеріальні допомоги та дві разові премії, відповідно до наданої довідки, починаючи із 1 березня 2017 року. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ОСОБА_2 із 2009 року перебуває на обліку у Головному УПФ та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (надалі - Закон № 2262-XII).

24 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до пенсійного органу, в якій просила здійснити перерахунок та виплатити їй пенсію, з урахуванням у складі грошового забезпечення чотири матеріальні допомоги та дві разові премії, а перерахунок провести починаючи із 12 січня 2016 року.

Листом Головного УПФУ №400/К-11 від 10 березня 2017 року позивачу роз'яснено, що матеріальна допомога та премія не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, а тому підстави для їх врахування до складу грошового забезпечення з якого обчислена пенсія відсутні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також дві разові премії, входять до складу грошового забезпечення, оскільки на них нараховувався та утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому такі виплати мають бути враховані при обчисленні пенсії. Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що заяву про перерахунок пенсії подано ОСОБА_2 24 лютого 2017 року, а тому перерахунок пенсії позивачу має бути проведений з 1 березня 2017 року.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне УПФ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що у постанові Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, наведено вичерпний перелік додаткових видів оплати праці, серед яких відсутні ті складові, які позивач просить врахувати для обчислення пенсії. Тому на думку відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до пункту «а» статті 21 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: інвалідам війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Статтею 23 Закону №2262-ХІІ встановлено, що у разі наявності у інваліда з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт "а" статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт "а" статті 13).

Отже, пенсія по інвалідності, як і пенсія за вислугу років призначаються у відсотковому значенні від розміру грошового забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Ураховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для оздоровлення, а також дві разові премії, виплата яких здійснювалася не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).

Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 345, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити.

Постанову Богунського районного суду м.Житомира від 12 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2017 року у справі №295/3334/17 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа: Головне управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду