Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 10.12.2019 року у справі №814/422/16 Ухвала КАС ВП від 10.12.2019 року у справі №814/42...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.12.2019 року у справі №814/422/16



ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2019 року

Київ

справа №814/422/16

адміністративне провадження №К/9901/24911/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 червня 2016 року (суддя Желєзний І. В. ) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року (судді:

Бойко А. В. (головуючий), Танасогло Т. М., Яковлєв О. В. ) у справі № 814/422/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Баштанська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2015 № 000426817 в частині визначення основного податкового зобов'язання в сумі 43 123,17 грн та штрафних санкцій в сумі 10 780,79грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки згідно з пунктом 7 договору від 23.11.2010 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 26,01 га (укладеного 14.04.2004 між Снігурівською районною державною адміністрацією та позивачем) орендна плата за землю визначається за згодою сторін і вноситься виключно в грошовій формі 100,00 грн за 1 га землі, за 26,01 га - 2601,00 грн, а при донарахуванні заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій, контролюючим органом, всупереч вимогам п. 289.1 ст. 289 ПК України та положень статей 13, 18, 20 Закону України "Про оцінку земель" не враховано дійсну нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.11.2015 № 0004262817 в частині визначення основного податкового зобов'язання в сумі 43
123,17 грн
та штрафних санкцій в сумі 10 780,79 грн.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки при донарахуванні позивачу орендної плати та штрафних санкцій, відповідачем не було взято до уваги та витребувано від органів Держгеокадастру в Снігурівському районі витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, та жодним чином документально не підтверджено базовий розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Баштанська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 червня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_1 з
05.10.2000 перебуває на податковому обліку в Баштанській ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області.

09.11.2015 контролюючим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань відповідності розрахунку орендної плати землі до податкового законодавства за період 01.10.2012 по 01.10.2015, за результатами якої складено Акт № 275/17/2751020814 від 12.11.2015. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2015 № 000426817, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 47 757,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 11 939,25 грн. В ході перевірки посадовою особою контролюючого органу було встановлено порушення позивачем п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, внаслідок чого було занижено орендну плату за період з 01.04.2014 по 01.10.2015 на суму 47 757,00
грн.


Відповідач у вказаному акті перевірки зазначив, що відповідно до п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Державне агентство земельних ресурсів України листом від 14.01.2015 № 6-28-0.22-215/2-15 повідомило Державну фіскальну службу про індексацію грошової оцінки земель. Коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативно-грошової оцінки земель. Коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки земель становить 1996 рік - 1,703; 1997 рік - 1,059; 1998 рік - 1,006; 1999 рік - 1,127; 2000 рік - 1,182; 2001 рік - 1,02; 2005 рік - 1,035; 2007 рік - 1,028; 2008 рік - 1,152; 2009 рік - 1,059; 2010 рік - 1,0; 2011 рік - 1,0; 2012 рік - 1,0; 2013 рік - 1,0; 2014 рік - 1,249. Нормативно-грошова оцінка земель 2002,2003,2004,2006 року не індексувалась. Таким чином, кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативно-грошової оцінки землі станом на 01.01.2014 року становило 3,2 а станом на 01.01.2015 року - 3,997. В акті перевірки також зазначено, що відділом Держземагентства у Снігурівському районі Миколаївської області листом № 8-14.20-03.-4594/2-15 від 26.10.2015 було надано інформацію щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває в оренді ОСОБА_1, зокрема, станом на 01.01.2012 нормативно-грошова оцінка вказаної земельної ділянки становила 1 030 467,38 грн, станом на 01.01.2013-1 030 467,38 грн, станом на 01.01.2014-1 030 467,38 грн, станом на 01.01.2015-1 287 053,76
грн.
Відповідач зазначив, що під час проведення перевірки було виявлено, що платником з 01.04.2014 по 01.10.2015 прийнятий розмір орендної плати 0,252 відсотки від нормативної грошової оцінки, чим порушено п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 14.04.2004 між Снігурівською районною державною адміністрацією та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки строком на 50 років. Зі змісту вказаного договору встановлено, що позивачем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку площею 26,01 га для здійснення підприємницької діяльності (вирощування і збір плодів горіхів), що знаходиться в межах Васильківської сільської ради, Снігурівського району, Миколаївської області.

У пункті 4 вказаного договору оренди зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 793 875,40 грн. В той же час пунктом 7 цього ж договору закріплено, що орендна плата вноситься виключно у грошовій формі та розмірі 40,00 грн за один гектар на рік, за 26,01 га за один рік - 1 040,40 грн.

23 листопада 2010 року між Снігурівською районною державною адміністрацією та позивачем укладено договір про внесення змін до договору оренди землі від
14.04.2004, п. 7 якого визначено, що орендна плата за землю визначається за згодою сторін і вноситься виключно в грошовій безготівковій формі в розмірі 100,00 грн за 1 га землі за рік, за 26,01 га - 2 601,00 грн. Згідно з п. 8 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки в договорі зазначена у розмірі 793
875,40 грн
, однак така сума вказана без проведення нормативно-грошової оцінки землі відповідно до приписів законодавства. У 2016 році позивачем було ініційовано виготовлення технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Виготовлена спеціалізованим суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "ЮГЗЕМСЕРВІС" технічна документація пройшла обов'язкову державну експертизу землевпорядної документації в Головному управлінні Держгеокадастру у Миколаївській області, що підтверджується висновком від 18.02.2016 № 63-10/19.

Відповідно до витягу з технічної документації розмір земельної ділянки площею 26,01 га, яка перебуває в оренді у позивача, станом на 01.01.2016 з врахуванням усіх коефіцієнтів індексації - становить 200 468,53 грн. При цьому, з часу укладення договору оренди земельної ділянки стан земельної ділянки не погіршився.

Зазначена технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 26,0100 га, яка знаходиться у користуванні на умовах оренди ФОП ОСОБА_1 була затверджена рішенням Снігурівської районної ради від 07.04.2016 № 14.

Згідно з інформацією, наданою відділом Держгеокадастру у Снігурівському районі Миколаївської області, технічна документація з нормативної грошової оцінки розглядуваної земельної ділянки на момент укладення між ФОП ОСОБА_1 та Снігурівською районною державною адміністрацією договору оренди не розроблялась (лист від 13.05.2016 № 32-14.20-0.5-766/26-16). Крім того, листом від 21.04.2016 за вих. № 97-14.20.-0.4-400/34-16 відділ Держгеокадастру у Снігурівському районі Миколаївської області повідомив про неможливість надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на
01.01.2015 через її відсутність.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем та на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України та Закону України "Про оренду землі", а також того, що за договором оренди земельної ділянки укладеним між позивачем та Снігурівською районною державною адміністрацією нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 793 875,40 грн, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункти 14.1.125,14.1.147 пункту 14.1 статті 14.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV Податковий кодекс України - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

10.2. Підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

10.3. Пункт 288.1 статті 288.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

10.4. Підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

10.5. Пункт 289.1 статті 289.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

11. Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV:

11.1. Стаття 21.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

12. Закон України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року № 1378-IV:

12.1. Стаття 1.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

12.2. Частина друга статті 20.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

15. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.11.2015 № 000426817 в частині визначення основного податкового зобов'язання в сумі 43
123,17 грн
та штрафних санкцій в сумі 10 780,79грн, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що Податковим кодексом України встановлено обов'язок орендаря земельної ділянки сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Тобто, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка здійснюється у відповідності до вимог чинного законодавства.

У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на момент укладання договору оренди землі (земельна ділянка площею 26,0100 га) між Снігурівською районною державною адміністрацією та позивачем, а також на момент укладення договору про внесення змін до вказаного договору оренди землі (23 листопада 2010 року), технічна документація з нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки не розроблялась (згідно з інформацією, наданою відділом Держгеокадастру у Снігурівському районі Миколаївської області листом від 13.05.2016 № 32-14.20-0.5-766/26-16).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2016 році позивачем було ініційовано виготовлення технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Виготовлена спеціалізованим суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "ЮГЗЕМСЕРВІС" технічна документація пройшла обов'язкову державну експертизу землевпорядної документації в Головному управлінні Держгеокадастру у Миколаївській області, що підтверджується висновком від 18.02.2016 № 63-10/19.

Відповідно до витягу з технічної документації розмір земельної ділянки площею 26,01 га, яка перебуває в оренді у позивача, станом на 01.01.2016 з врахуванням усіх коефіцієнтів індексації - становить 200 468,53 грн. Вказана технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 26,0100 га, яка знаходиться у користуванні на умовах оренди ФОП ОСОБА_1 була затверджена рішенням Снігурівської районної ради від 07.04.2016 № 14. Крім того, листом від
21.04.2016 за вих. № 97-14.20.-0.4-400/34-16 відділ Держгеокадастру у Снігурівському районі Миколаївської області повідомив про неможливість надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2015 через її відсутність.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що контролюючий орган для визначення розміру орендної плати, яка підлягала сплаті позивачем у перевіряємий період відповідно до вимог Податкового кодексу України, повинен був керуватись даними нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначеними у витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель про розмір нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, та саме з урахуванням отриманих даних та, у разі необхідності із застосуванням індексації нормативно-грошової оцінки земель, здійснювати відповідні розрахунки. Однак, відповідачем не було надано жодних належних та достатніх доказів, що при визначенні розміру орендної плати контролюючий орган виходив з даних базового розміру нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.

16. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченні на адміністративний позов та в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 червня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341,343,349,350,355,356,359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 червня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі № 814/422/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати