Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/7974/17

адміністративне провадження №К/9901/21828/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/7974/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа - публічне акціонерне товариство «Укргазбанк», про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Парінова А.Б, суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.),

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати незаконною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження №53497389 про стягнення виконавчого збору з ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр» у розмірі 715 754 грн 66 коп.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що про наявність оскаржуваної постанови позивач дізнався лише від установи банку, яка його обслуговує, після повідомлення про заблоковані рахунки ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр». Крім того, відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з порушенням тримісячного строку пред'явлення виконавчого документа, встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 15 вересня 2017 року Окружний адміністративний суд м. Києва вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №53497389 від 01 березня 2017 року, що прийнята старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області Власюк Світланою Віталіївною.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на момент вчинення оспорюваної дії відповідачем, а саме, прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 01 березня 2017 року ВП №53497289 на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 11 лютого 2016 року ВП №41405397, строк пред'явлення до виконання виконавчого документа (1 рік) відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV вже був пропущений; в матеріалах справи відсутнє рішення суду про визнання поважними причин такого пропущення та відновлення строку на пред'явлення виконавчого документу. Положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII в частині строків пред'явлення виконавчих документів до виконання, визначених у частині першій статті 12 цього Закону, в аспекті положень пункту 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, розповсюджуються виключно на виконавчі документи, видані з дня прийняття цього Закону та до набрання ним чинності, оскільки застосування поняття «набрання чинності законом» у спірних правовідносинах не може зводитись лише до визначення певної календарної дати, а повинно невід'ємно пов'язуватись із моментом прийняття відповідного закону при неухильному дотримуванні принципу незворотності дії законів у часі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. 23 листопада 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2017 року скасувати. Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, за участю третьої особи - публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що враховуючи положення пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» 2 червня 2016 року №1404-VIII, перебіг тримісячного строку на пред'явлення виконавчого документа розпочався 29 листопада 2016 року та закінчується 01 березня 2017 року. З огляду на те, що виконавчий документ було подано 27 лютого 2017 року, колегія суддів прийшла до висновку, що тримісячний строк на пред'явлення до виконання не пропущений.

6. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 04 грудня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр».

8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2017 року.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року.

10. 13 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» зазначає, що твердження суду апеляційної інстанції про те, що тримісячний строк пред'явлення виконавчого документу до виконання розпочався 29 листопада 2016 року, а тому останній день такого строку є 01 березня 2017 року, суперечить вимогам статті 103 КАС України. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Отже останній день пред'явлення виконавчого документу до виконання був 28 лютого 2017 року. Посилається на те, що належним доказом пред'явлення документу до виконання може бути заява стягувача про примусове виконання рішення, а не журнал реєстрації документів про відкриття виконавчого провадження, наданий відповідачем.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 10 січня 2014 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу №8/069-12, виданого 07 жовтня 2013 року Господарським судом Київської області. У зв'язку з тим, що рішення суду у наданий держаним виконавцем строк боржником не виконано було вирішено стягнути з боржника - ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр» виконавчий збір у розмірі 787 331,12 грн. У постанові зазначено, що вона набирає законної сили з моменту її винесення. Строк пред'явлення до виконання - 1 рік з моменту набрання законної сили.

13. Після пред'явлення вказаного виконавчого документа до виконання постановою державного виконавця від 29 листопада 2016 року по виконавчому провадженні №50193552 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту другого частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника (позивача) майна, на яке може бути звернено стягнення.

14. 27 лютого 2017 року вказаний виконавчий документ було пред'явлено до виконання повторно.

15. 01 березня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області прийнято оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП53497289 щодо примусового виконання постанови №41405397 від 11 лютого 2016 року про стягнення з ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр» виконавчого збору.

16. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження №53497289 від 01 березня 2017 року, боржником у виконавчому провадженні є позивач - ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр», а стягувачем - держава.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Конституція України.

17.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

18.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

18.2. Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

18.3. Частина четверта статті 103. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

19. Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (чинного, на час винесення постанови державного виконавця про стягнення з позивача виконавчого збору).

19.1. Частина перша статті 22. Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

20. Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, який набрав чинності 05 жовтня 2017 року, (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

20.1. Частина перша статті 12. Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

20.2. Частина п'ята статті 12. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

20.3. Пункт другий частини першої статті 37. Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

20.4. Частина п'ята статті 37. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

20.5. Пункт перший Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення». Цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

20.6. Пункт п'ятий Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення». Виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

20.7. Пункт сьомий Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення». Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

22. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

23. Станом на час винесення постанови державного виконавця від 11 лютого 2016 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» виконавчого збору, чинним був Закон України «Про виконавче провадження» 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV), статтею 22 якого передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року.

24. Між тим, 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII. Правові норми вказаного Закону встановили тримісячний строк пред'явлення до примусового виконання виконавчого документу, за яким стягувачем є держава.

25. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував до спірних правовідносин правові норми Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, оскільки згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

26. Оскільки 29 листопада 2016 року державним виконавцем було повернуто вищезазначений виконавчий документ від 11 лютого 2016 року стягувачу на підставі пункту другого частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, то відповідно до частин першої та п'ятої статті 12, частини п'ятої статті 37 вказаного Закону, стягувач мав право повторно пред'явити такий документ до виконання у тримісячний строк, який розпочався з 29 листопада 2016 року.

27. Із копії журналу реєстрації документів про відкриття виконавчого провадження, яка міститься у матеріалах справи, вбачається, що постанову державного виконавця від 11 лютого 2016 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» виконавчого збору було пред'явлено до виконання 27 лютого 2017 року, тобто у межах строку, встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII.

28. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що посилання касатора на неправильне визначення судом апеляційної інстанції останнього дня строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, не спростовує факту його пред'явлення у межах тримісячного строку, встановленого Законом, а тому не впливає на правильне вирішення даної справи по суті.

29. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

30. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» - залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі №826/7974/17- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх