ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 821/1185/16

адміністративне провадження № К/9901/38689/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Котломонтажналадка-Інвест» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року (головуючий суддя Кисильова О.Й.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Скрипченка В.О., суддів: Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.) у справі № 821/1185/16 за позовом Приватного підприємства «Котломонтажналадка-Інвест» до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Приватне підприємство «Котломонтажналадка-Інвест» (далі також - ПП «Котломонтажналадка-Інвест», позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування припису від 27 липня 2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05 серпня 2016 року № 1021-04-15-63.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що 27.07.2016 відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил замовником будівництва ФОП ОСОБА_1 та генеральним проектувальником ПП «Котломонтажналадка-Інвест» на об`єкті будівництва: автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) модульного типу із встановленням резервуару об`ємом до 10 куб. м на існуючій АЗС за адресою: АДРЕСА_1. На думку позивача, позапланова перевірка проведена з порушеннями вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою № 553, а саме: ФОП ОСОБА_2 та ПП «Котломонтажналадка-Інвест» не повідомлені про проведення перевірки, а тому не були присутні при її проведенні, службове посвідчення та направлення на перевірку позивачу не пред`являлось, протокол та припис прийняті не на місці проведення перевірки. Оскільки декларація про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва АГЗП повернута ФОП ОСОБА_1 без реєстрації, тому будівельні роботи не проводились, що зафіксовано в акті перевірки, а відтак, вказані обставини виключають притягнення суб`єктів містобудування до відповідальності. Також позивач не згоден з твердженням відповідача про те, що проектна документація розроблена з порушенням вимог законодавства.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 03 листопада 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року, відмовив у задоволенні позову ПП «Котломонтажналадка- Інвест».

Суди виходили з того, що дії та рішення відповідача повністю відповідають нормам матеріального права, що регулюють містобудівну діяльність та підстави і порядок для застосування до суб`єктів містобудування фінансових санкцій.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив про те, що відповідачем було проведено перевірку даних незареєстрованої декларації та за відсутності факту виконання будівельних робіт. Крім цього вказав, що у зв`язку з поверненням декларації

замовнику, на момент проведення позапланової перевірки підстави, зазначеної у направленні на перевірку, не існувало. Судами попередніх інстанцій не враховано обставин проведення перевірки, які були зазначені в його позові, а саме, що про проведення перевірки ні ФОП ОСОБА_1 , ні ПП «Котломонтажналадка-Інвест» повідомлено не було.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 травня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПП «Котломонтажналадка-Інвест».

15.03.2018 справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Судами встановлено, що 27.07.2016 головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Херсонській області Ткачук С.Г. на підставі наказу ДАБІ України від 08.09.2016 № 976, направлення на перевірку від 21.07.2016 № 466 у присутності представника ФОП ОСОБА_1 та ПП «Котломонтажналадка-Інвест» ОСОБА_3 (наказ від 15.06.2016 № 10) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: автомобільний газозаправний пункт (АГЗП) модульного типу із встановленням резервуару об`ємом до 10 куб. м на існуючій АЗС за адресою: АДРЕСА_1 .

Перевіркою встановлено, що замовником будівництва є ФОП ОСОБА_1 (подала до Управління декларацію про початок виконання будівельних робіт з розміщення АГЗП), генеральним проектувальником проектної документації на об`єкт будівництва є ПП «Котломонтажналадка-Інвест», головним інженером проекту є Демчук О.В. (сертифікат серія АР №005921). Під час виїзду на місце розташування об`єкта - АДРЕСА_1 ознак виконання будівельних робіт не виявлено. Під час перевірки ОСОБА_3 пред`явив інспектору Управління проект «Будівництво АГЗП (автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) модульного типу із встановленням резервуару об`ємом до 10 куб.м. на існуючій АЗС за адресою: АДРЕСА_1», виготовлений ПП «Котломонтажналадка-Інвест» та договір здійснення технічного нагляду.

За результатами перевірки Управлінням ДАБІ у Херсонській області 27.07.2016 складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - Акт), яким зафіксовані наступні порушення:

1) цільове призначення земельної ділянки не відповідає намірам будівництва;

2) проектна документація на об`єкт будівництва розроблена без отримання вихідних даних на проектування, а саме: містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;

3) замовником будівництва перед затвердженням проектної документації не проведено експертизу об`єкта будівництва;

4) некоректно визначено тип об`єкта будівництва та розроблено розрахунок категорії складності об`єкта будівництва (у проект вказано III категорія складності, а повинна бути V категорія).

На підставі акту перевірки відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.07.2016 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов`язано ПП «Котломонтажналадка-Інвест» у термін до 27.08.2016 усунути порушення вимог містобудівного законодавства та повідомити про це відповідача. Протокол та припис 27.07.2016 отриманий та підписаний уповноваженою особою позивача ОСОБА_3

05.08.2016 Управлінням ДАБІ у Херсонській області винесено постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, якою ПП «Котломонтажналадка-Інвест» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 от. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил та накладено штраф у сумі 130500,00 грн.

Не погоджуючись з винесеним відповідачем приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та прийнятою постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено допущення встановлених перевіркою порушень, а тому відповідач діяв в межах повноважень та в спосіб, визначений законом.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Управління ДАБІ у Херсонській області у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-УІ (далі - Закон № 3038-УІ), «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно- будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно- будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Підпунктом 3 пункту 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно- будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки (пункт 7 Порядку № 553).

Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Положеннями п. 19 Порядку № 553 визначено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно- будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно- будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (пункт 20 Порядку № 553).

Згідно з п. 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до п. 22 Порядку № 553, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та убачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланової перевірки ПП «Котломонтажналадка-Інвест» слугувала службова записка головного інспектора будівельного сектору по роботі з дозвільними документами Управління про необхідність перевірки достовірності даних, наведених замовниками будівництва у поданих ними деклараціях, у тому числі з розміщення АГЗП за адресою: АДРЕСА_1.

Вказана перевірка була проведена у присутності уповноваженої особи позивача ОСОБА_3., якого ознайомлено із направленням від 21.07.2016 № 466 на проведення перевірки, про що свідчить підпис вказаної особи, розміщений у правому верхньому кутку направлення. Перевірка проводилась із виходом на місце розташування об`єкта будівництва, про що свідчить запис у акті перевірки про відсутність ознак проведення будівельних робіт на об`єкті АГЗП, розміщеному за адресою АДРЕСА_1

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, Порядок № 553 не містить приписів про обов`язок органу державного архітектурно-будівельного контролю заздалегідь повідомляти суб`єкта містобудування про проведення позапланового заходу контролю, проте покладає на останнього обов`язок допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.

Виходячи з вищевикладеного, суди дійшли вірного висновку, що проводячи позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при будівництві АГЗП, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553.

Обговорюючи питання щодо виявлених під час проведення перевірки порушень позивачем вимог законодавства, що регулює питання розробки та затвердження проектної документації, Суд зважає на наступне.

Так, згідно з частиною 1 статті 36 Закону № 3038А/І, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до І - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (частина 2 статті 29 Закону № 3038Л/І).

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 3038-УІ, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Так, з матеріалів справи убачається та судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №115480 від 24.12.2012, кадастровий номер земельної ділянки 6510400000:01:003:0002, зазначеного у поданій декларації, площа земельної ділянки 0,3471 га, цільове призначення: для обслуговування нежитлової будівлі, автозаправочної станції з навісом. За інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 27.07.2016 року, земельна ділянка кадастровий номер 6510400000:01:003:0002 за адресою: АДРЕСА_1 належить громадянину ОСОБА_4 , інша інформація щодо суб`єктів права власності на земельну ділянку відсутня (інформація про договір оренди не значиться).

Положеннями ч. 4 от. 26 Закону № 3038-Х/І визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно з пунктом 3.2 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Відповідно до пункту 3.21 вказаного ДБН, реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко - економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Відповідачем зазначено, що на земельній ділянці площею 0,3471 га кадастровий номер 6510400000:01:003:0002 за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюватиметься реконструкція існуючої АЗС шляхом збільшення кількості продукції, яка реалізується (додається реалізація зрідженого газу).

Тобто, відповідачем встановлені порушення вимог статті 26 Закону № 3038-ЇЇІ щодо відсутності у замовника права на забудову та невідповідність цільового призначення земельної ділянки намірам будівництва.

Згідно положень статті 29 Закону № 3038-УІ, основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Відповідно до пункту 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; технічні умови; завдання на проектування (пункт 4.3).

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що проектна документація на об`єкт будівництва АГЗП розроблена без отримання вихідних даних на проектування, а саме: містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Робочий проект 319-16-АС містив вказівку на V категорію складності. Проте, всупереч даних робочого проекту, головним інженером проекту Демчуком О.В. проведено розрахунок категорії складності об`єкта будівництва та визначено, що об`єкт «будівництво АГЗП (автомобільного газозаправного пункту) модульного типу із встановленням резервуару об`ємом до 10 мЗ за адресою: АДРЕСА_1 » відноситься до класу наслідків СС2 та до III категорії складності об`єкта булівництва.

Згідно відповіді ДП «Укрдержбудекспертиза» від 25.07.2016 № 1127, надісланої на запит Управління ДАБІ в Херсонській області, даний об`єкт будівництва відносить до V категорії складності та отримання містобудівних умов та обмежень для нього є обов`язковим.

Крім того, під час перевірки також встановлено, що об`єкт будівництва АГЗП підлягає обов`язковій експертизі проекту.

3 огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ПП «Котломонтажналадка-Інвест» при розробці проектної документації на об`єкт «будівництво АГЗП (автомобільного газозаправного пункту) модульного типу із встановленням резервуару об`ємом до 10 мЗ за адресою: АДРЕСА_1» допущено порушення вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також занижено категорію складності об`єкта будівництва.

Належних доказів, які б спростовували доводи відповідача про розробку проектної документації з порушення вимог законодавства матеріали справи не містять.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-ХІУ, проекти об`єктів архітектури затверджуються замовником. Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Як убачається з наявної в матеріалах справи декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «АГЗП (автомобільного газозаправного пункту модульного типу із встановленням резервуару об`ємом до 10 куб. м на існуючій АЗС за адресою: АДРЕСА_1 », проектна документація затверджена замовником ФОП ОСОБА_1 наказом № 1 від 14.07.2016. ФОП ОСОБА_1 ознайомлена із настанням відповідальності за недостовірність даних, наведених у декларації. При цьому, позивачем не заперечувалися внесені до вказаної декларації дані.

Таким чином, проектна документація на дату подачі зазначеної декларації була передана позивачем замовнику будівництва - ФОП ОСОБА_1 та затверджена нею.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону № 208/94-ВР, суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також за заниження категорії складності об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат.

Таким чином, настання відповідальності у суб`єкта містобудування, який здійснює проектування об`єктів, законодавство пов`язує саме з фактом передачі замовнику проектної документації, розробленої з порушенням вимог законодавства.

З огляду на те, що позивачем (проектною організацією) передано замовнику проект, розроблений з порушеннями вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також з заниженням категорії складності об`єкта будівництва, притягнення ПП «Котломонтажналадка-Інвест» до фінансової відповідальності за вказані порушення є правомірним, що вірно зазначено судами попередніх інстанцій.

Посилання скаржника на відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності у зв`язку з не реєстрацією декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва АГЗП та не проведення будівельних робіт, є безпідставними, оскільки, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, положення ч. 1 ст. 2 Закону № 208/94-ВР передбачають відповідальність проектувальника у разі передачі замовнику проектної документації, розробленої з порушенням вимог законодавства. При цьому, хто саме є розробником окремих частин проектної документації, розробленої з порушенням законодавства - суб`єкт містобудування чи інші особи, не є визначальним.

Саме проектна організація контролює і в кінцевому-рахунку відповідає за те, щоб документація, що передається замовнику, відповідала законодавству.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 809/772/16 (адміністративне провадження № К/9901/12457/18).

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Котломонтажналадка-Інвест» залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук