Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

Київ

справа №813/5115/14

адміністративне провадження №К/9901/9411/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року (суддя Мричко Н.І.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року (судді: Гуляк В.В. (головуючий), Святецький В.В., Судова-Хомюк Н.М.)

у справі № 813/5115/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Мостиська»

до Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Мостиська» (далі - ТОВ «Агрокультура Мостиська») звернулося до суду з адміністративним позовом до Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (правонаступником якої є Городоцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області; далі - Городоцька ОДПІ), в якому просило:

- зобов`язати відповідача підтвердити статус ТОВ «Агрокультура Мостиська» як платника фіксованого сільськогосподарського податку у 2014 році;

- зобов`язати відповідача видати ТОВ «Агрокультура Мостиська» довідку про підтвердження його статусу як платника фіксованого сільськогосподарського податку у 2014 році.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Городоцька ОДПІ протиправно відмовила ТОВ «Агрокультура Мостиська» у підтвердженні його статусу як платника фіксованого сільськогосподарського податку у 2014 році за відсутності для цього законодавчо визначених підстав.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 18 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року, позов ТОВ «Агрокультура Мостиська» задовольнив: зобов`язав Городоцьку ОДПІ підтвердити ТОВ «Агрокультура Мостиська» статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік та видати відповідну довідку.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Городоцька ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ «Агрокультура Мостиська». При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що позивач звернувся до Мостиського відділення Городоцької ОДПІ із заявою про набуття, а не підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік. Тому, враховуючи наявну у ТОВ «Агрокультура Мостиська» заборгованість станом на 1 січня базового (звітного) року, відповідач правомірно відмовив позивачу в набутті статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 листопада 2015 року відкрито касаційне провадження.

Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

25 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ «Агрокультура Мостиська» у 2013 році мало статус платника фіксованого сільськогосподарського податку.

30 січня 2014 року позивач звернувся до Мостиського відділення Городоцької ОДПІ із заявою, в якій просив надати статус платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік відповідно до статті 308 Податкового кодексу України.

Листом від 07 лютого 2014 року № 190/15-10 податковий орган повідомив позивача про те, що згідно з даними сектора обліку та звітності станом на 01 квітня 2014 року за ТОВ «Агрокультура Мостиська» рахується недоїмка по платі за землю в сумі 622,41 грн, а тому відповідно до підпункту 301.6.3 пункту 301.6 статті 301 Податкового кодексу України позивач не може бути зареєстрований як платник фіксованого сільськогосподарського податку.

14 лютого 2014 року позивач надіслав на адресу відповідача лист-звернення, в якому повідомив, що ТОВ «Агрокультура Мостиська» у 2013 році перебувало на фіксованому сільськогосподарському податку і відповідно до статті 307 Податкового кодексу України не є платником земельного податку. Також позивач зазначив, що у 2013 році ним помилково подано декларації по земельному податку, а сплачені суми є переплатою по земельному податку.

У відповідь на вказане звернення Мостиське відділення Городоцької ОДПІ листом від 25 лютого 2014 року № 341/7/18 повідомило, що подана товариством звітність протягом 2013 року і задекларовані суми є узгодженими.

Для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку позивач 20 березня 2014 року подав до податкового органу відповідну заяву із переліком документів відповідно до пункту 308.1 статті 308 Податкового кодексу України.

28 березня 2014 року відповідач листом № 519/15/10 повідомив ТОВ «Агрокультура Мостиська» про те, що враховуючи наявність заборгованості в сумі 622,41 грн та згідно з положеннями підпункту 301.6.3 пункту 301.6 статті 301 Податкового кодексу України суб`єкт господарювання не може бути зареєстрований як платник податку.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин Суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 301.1 статті 301 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з підпунктом 301.6.3 пункту 301.6 статті 301 Податкового кодексу України не може бути зареєстрований як платник податку суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Порядок набуття, підтвердження і скасування статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку регулюється статтею 308 Податкового кодексу України.

Так, сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку зобов`язані щороку, до 20 лютого, подавати станом на 1 січня поточного року такі документи: - загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); - звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; - розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; - відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок (частина перша статті 308 Податкового кодексу України).

Пунктом 308.3 цієї статті визначено, що довідка про набуття або підтвердження статусу платника податку видається протягом 10 робочих днів з дати подання сільськогосподарським товаровиробником податкової декларації або заяви контролюючим органом за місцезнаходженням такого платника (місцем перебування на податковому обліку).

За змістом пункту 308.6 статті 308 Податкового кодексу України реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником податку скасовується у разі подання платником податку письмової заяви щодо добровільного зняття з такої реєстрації або за рішенням контролюючого органу у випадках: якщо такий платник податку ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення; у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень статті 301 цієї глави (при цьому такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення).

З матеріалів справи вбачається, що позивач з метою підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік подав до Мостиського відділення Городоцької ОДПІ: податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку за 2013 рік; звітні податкові декларації за 2013 рік по фіксованому сільськогосподарському податку окремо щодо кожної земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2013 рік; довідки про наявність земельних ділянок. При цьому, з огляду на зміст розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2013 рік ТОВ «Агрокультура Мостиська» має частку сільськогосподарського товаровиробництва за 2013 рік у розмірі 78,32%.

Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій відповідач не заперечував факту подання позивачем до податкового органу усіх необхідних документів, передбачених пунктом 308.1 статті 308 Податкового кодексу України, та вказав, що Городоцька ОДПІ не приймала рішення про скасування реєстрації ТОВ «Агрокультура Мостиська» платником фіксованого сільськогосподарського податку.

За таких обставин, враховуючи, що позивач у 2013 році був зареєстрований як платник фіксованого сільськогосподарського податку, частка сільськогосподарського товаровиробництва ТОВ «Агрокультура Мостиська» за 2013 рік перевищує 75%, зважаючи на дотримання платником податків вимог пункту 308.1 статті 308 Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстаній, що відповідача були відсутні правові підстави для відмови у підтвердженні ТОВ «Агрокультура Мостиська» статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Водночас щодо доводів відповідача про наявність у позивача заборгованості по платі за землю в сумі 622,41 грн, то Суд вважає їх безпідставними, оскільки у 2013 році ТОВ «Агрокультура Мостиська», згідно зі статтею 307 Податкового кодексу України, не було платником земельного податку, а довідкою Мостиського відділення Городоцької ОДПІ від 20 грудня 2013 року № 898 підтверджується факт відсутності у позивача станом на 20 грудня 2013 року заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність доводів судів попередніх інстанцій, якими мотивовані судові рішення, та не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Городоцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова