Історія справи

Постанова КАС ВП від 11.04.2023 року у справі №420/6377/19
Ухвала КАС ВП від 26.07.2020 року у справі №420/6377/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 420/6377/19

адміністративне провадження № К/9901/16909/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Тацій Л.В., Шарапи В.М.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2020 (колегія у складі суддів Cтас Л.В., Турецької О.І., Шеметенко Л.П.)

у справі № 420/6377/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Одеській області,

третя особа - Національна поліція України,

про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. 29.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа - Національна поліція України, в якому просив:

(1) визнати протиправними рішення відповідача №9/148/зі від 12.08.2019, №14/84/зі від 30.08.2019 про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок втрати працездатності, в зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності;

(2) зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу внаслідок втрати працездатності та встановлення II групи інвалідності в розмірі і порядку, передбаченому статтею 97 Закону України «Про Національну поліцію України»;

(3) стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області нараховану ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу внаслідок втрати працездатності та встановлення ІІ групи інвалідності у розмірі і порядку, передбаченому статтею 97 Закону України «Про Національну поліцію», із урахуванням майбутньої виплати одноразової грошової допомоги у звязку із встановленням ІІІ групи;

(4) стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області моральну шкоду у розмірі 650000 грн, спричинену ОСОБА_1 в результаті незаконних дій при розгляді заяв, рапортів щодо виплати одноразової грошової допомоги та безпідставних відмовах.

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 позов задоволено частково:

- визнано протиправними та скасовано рішення ГУНП в Одеській області від 12.08.2019 №9/148зі та від 30.08.2019 №14/84/зі щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги внаслідок втрати працездатності, у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності;

- зобов`язано ГУНП в Одеській області повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 від 12.06.2019 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги внаслідок втрати працездатності, у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності з урахуванням висновків суду по цій справі, виплаченого розміру одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, та прийняти відповідне рішення;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2020 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 23.07.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГУ Національної поліції в Одеській області №125 о/с від 23.03.2016 ОСОБА_1 було звільнено зі служби за п. 2 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) із зазначенням, що захворювання пов`язане з проходженням служби.

7. 03.08.2016 позивачу встановлено інвалідність III групи, строком до 01.09.2017, з втратою професійної працездатності 50%, причиною якої є захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції.

8. За результатами повторного, чергового огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 02.08.2017 встановлено інвалідність II групи строком до 01.09.2019.

9. 13.09.2017 позивач звернувся до ГУНП в Одеській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності.

10. Листом від 26.09.2017 відповідач повідомив позивача про те, що його заява розглянута, порядок та умови подання документів для виплати одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності визначено наказом МВС від 11.01.2016 №4 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського" (далі - Порядок № 4) із роз`ясненням порядку подачі документів до фінансового підрозділу.

Під час розгляду вищеозначеної заяви, відповідачем встановлено, що ОСОБА_1 не визначено відсоток втрати працездатності у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності. У зв`язку з цим його направлено до МСЕК для визначення ступеню втрати працездатності.

11. 04.01.2018 ОСОБА_2 визначено у відсотках 20% ступеня втрати професійної працездатності до попередніх, із втратою професійної працездатності 20%, причиною якої є захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції.

12. 11.01.2018 позивач звернувся із заявою до Голови Одеської обласної медико-соціальної комісії №1 щодо видачі копії (дубліката) довідки серії 10 ААА №127171 від 03.08.2016 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках 50%, причиною якої є захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції, для надання страхувальнику та вирішення питання щодо отримання страхових виплат, яку за результатами розгляду заяви отримав.

13. 20.06.2018 ГУНП в Одеській області повернуло ОСОБА_1 матеріали, посилаючись на відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки позивач не надав оригінал довідки серії 10 ААА№127739, який видається страхувальнику.

14. Цю відмову позивач оскаржував в судовому порядку. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі № 1540/3745/18 скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 та ухвалено нове, яким відмовлено ОСОБА_1 у позові про визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо відмови від 20.06.2018 №9/3737 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Судом апеляційної інстанції у тій справі встановлено, що звертаючись із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, позивачем не було додано оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Вказані обставини підтверджуються як змістом звернень позивача за виплатою, так і оформленням дублікату довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках) 28.11.2018, тобто після виникнення спірних правовідносин та звернення до суду із цим позовом.

Не дотримання позивачем порядку звернення за виплатою одноразової грошової допомоги, а також не наведення ним обставин, що ускладнюють належне оформлення пакету документів, перешкоджають органу поліції вирішити по суті відповідну заяву.

Суд апеляційної інстанції виснував, що у відповідача обґрунтовано не виникло підстав для вирішення вимог позивача згідно правил, передбачених Розділом IV Порядку від 11.01.2016 №4.

15. 22.02.2019 позивач звернувся із заявою до керівництва ГУНП в Одеській області щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням з поліції та встановленням групи інвалідності із додатком документів.

16. 29.03.2019 позивач отримав лист-відповідь за №14/11 114, яким його повідомлено, що відповідно до Порядку № 4 заява про призначення допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, буде розглянута, та прийняте відповідне рішення.

Щодо виплати допомоги в разі встановлення ІІ групи інвалідності, запропоновано надати іншу заяву із додаванням документів, зазначених у вищевказаному Порядку.

17. На підставі висновку, затвердженого 10.04.2019, у зв`язку з інвалідністю ІІІ групи ОСОБА_1 призначено та згодом виплачено (24.10.2019) одноразову грошову допомогу в сумі 134470 грн.

18. 12.06.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУНП в Одеській області щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням з поліції та встановленням ІІ групи інвалідності із додатком документів, у відповідності до Порядку №4.

19. Позивач отримав дві відповіді: (1) від 12.08.2019 №9/148зі за підписом начальника управління кадрового забезпечення полковника поліції О.М. Перчик. Позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до п. 8 розділу 4 Порядку № 4, в редакції, що діє з 14.05.2019, підстав для виплати немає; (2) від 30.08.2019 за №14/84/зі за підписом начальника Головного управління Національної поліції полковника поліції О.В. Бех. Позивачу відмовлено у зв`язку з тим, що його звільнено з поліції 31.03.2016, а ІІ групу інвалідності встановлено 02.08.2017, тобто більше як через 6 місяців після звільнення з поліції (пп. 4 п. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію»).

20. Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

21. Позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до п. 8 розділу IV Порядку № 4, оскільки ІІ групу інвалідності йому встановлено 03.08.2017. Підстави для відмови передбачені ст. 101 Закону України « Про Національну поліцію» і в його ситуації такі відсутні.

22. Вважає, що 29.03.2019 документи йому було повернуто безпідставно, з вимогою написати новий рапорт, а коли він такий рапорт подав 12.06.2019, - відмовили за безпідставністю.

На думку позивача, первинний документ на отримання допомоги втрачено з вини посадових осіб відповідача. Однак, не зважаючи на його відновлення, відповідач і далі необґрунтовано відмовляє у призначення одноразової грошової допомоги, заподіюючи позивачу душевні страждання та моральну шкоду.

23. Відповідач проти позову заперечив. Вважає, що позивач звернувся до відповідача з рапортом вже після набрання чинності змінами, внесеними до п. 8 розділу IV Порядку № 4 наказом Міністерства внутрішніх справ України № 249 від 05.04.2019. Тому до спірних правовідносин мають бути застосовані приписи п. 8 розділу IV Порядку № 4 в новій редакції.

Враховуючи приписи п. 8 розділу IV Порядку № 4 (в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України № 249 від 05.04.2019), у позивача немає права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, з огляду на те, що позивачу під час первинного медичного огляду за рішенням МСЕК встановлено не тільки ступінь втрати працездатності, а і групу інвалідності. Тоді як, пунктом 8 встановлено, що під час первинного огляду рішенням МСЕК має бути встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності взагалі. Про це і було повідомлено позивачу листом від 12.08.2019 (№ 9/148зі).

Окрім того, висновком від 23.07.2019 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги. Таким чином, ГУНП в Одеській області вважає, що діяло виключно в межах законодавства, без порушення прав та інтересів позивача.

24. Представник третьої особи заперечував проти задоволення позовних вимог з тих самих підстав, що й представник відповідача.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

25. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, порівнюючи п. 8 розділу IV Порядку № 4 в редакції до 14.05.2019 та після, дійшов висновку, що внесеними змінами виключено можливість отримання особою одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у разі зміни саме інвалідності. В той час як особам з певним відсотком втрати працездатності Порядком №4 передбачено виплату допомоги у більшому розмірі. Суд вважав, що є ознаки дискримінації осіб, що попередньо отримали інвалідність, і тому задовольнив позовні вимоги стосовно визнання відмов протиправними та зобов`язання призначити одноразову грошову допомогу.

У задоволенні вимог щодо стягнення одноразової грошової допомоги суд відмовив через їх передчасність, а вимог про відшкодування моральної шкоди - через недоведеність.

26. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України «Про Національну поліцію» визначено право особи на отримання одноразової грошової допомоги у випадках, зазначених у ст. 97. Проте, права на отримання більшого розміру одноразової грошової допомоги у випадку зміни групи інвалідності Закон не містить. Позивач реалізував право на отримання одноразової грошової допомоги, коли йому було встановлено III групу інвалідності.

Суд апеляційної інстанції погодився з доводами відповідача про те, що на час реалізації позивачем права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, діяла редакції п.8 розділу IV Порядку №4 від 14.05.2019, яка не передбачала отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у разі збільшення групи інвалідності.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

27. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що рішення суду першої інстанції було обґрунтованим і правомірним. Суд апеляційної інстанції скасував його помилково.

28. Скаржник вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням у шестимісячний строк первинної ІІІ групи інвалідності, а згодом - ІІ групи інвалідності, та подав для цього до ГУНП в Одеській області всі необхідні документи.

Мотивування відповідача, що з 14.05.2019 до Порядку №4 внесено зміни, які виключають можливість отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у разі зміни саме інвалідності, є неконституційними, погіршують його становище та обмежують права.

Крім того, відмова у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із відсутністю оригіналу довідки є протиправною, оскільки оригінал останньої був втрачений відповідачем під час розгляду його заяв.

Позивач звертає увагу на те, що ним вжито усіх заходів для отримання дублікату довідки від 03.08.2016 та надано її відповідачу для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Також зазначає про те, що судом апеляційної інстанції під час розгляду питання про відкриття провадження та згодом при ухваленні постанови, не вирішено питання щодо сплати відповідачем судового збору.

29. У відзивах Національна поліція України та Головне управління Національної поліції в Одеській області посилаються на рішення суду апеляційної інстанції у справі № 1540/3745/18, яке набрало законної сили, та яким було встановлено, що, звертаючись із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1 не додав оригіналу довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), як це передбачено п.п.2 п. 5 Розділу ІІІ Порядку №4.

Таким чином, у зазначеній справі, суд апеляційної інстанції встановив, що ГУНП в Одеській області діяло правомірно. Позивач намагається оскаржити дії, які вже досліджувалися в судовому порядку та були предметом розгляду в іншій справі.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

31. Спірним у цій справі є питанням про право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі після встановлення йому вищої групи інвалідності.

32. Згідно з ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема, визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті (пункт 1).

33. Відповідно до ч. 2 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

34. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №163/28293).

35. Пунктом 8 Розділу ІV Порядку №4 (в редакції, що діяла до 14.05.2019) було визначено:

"якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми".

36. Згодом наказом МВС від 05.04.2019 № 249 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.04.2019 за № 414/33385) «Про затвердження Змін до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» до Порядку №4 було внесено зміни (набрали чинності 14.05.2019), зокрема до п. 8 Розділу ІV, який у новій редакції передбачає таку правову норму:

"якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми".

37. Таким чином, після внесення змін до Порядку №4 законодавець фактично виключив право поліцейського на отримання грошової допомоги в більшому розмірі у разі, якщо протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності останньому під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності.

38. Питання про застосування п. 8 Розділу IV Порядку № 4 поставало у практиці Верховного Суду. У постановах від 18.11.2021 у справі № 240/9996/19, від 24.11.2021 у справі № 520/1726/2020, від 25.07.2022 у справі №520/12401/2020 та від 25.07.2022 у справі № 520/12401/2020 Верховний Суд дійшов правового висновку, що положення зазначеної норми підлягають застосуванню в наступних випадках:

- якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності;

- якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії більший відсоток втрати працездатності.

Поряд з цим, приписи наведеної норми не містять підстав та умов для призначення та виплати поліцейському грошової допомоги в більшому розмірі у разі якщо поліцейському після первинного встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності.

Суди констатували, що на час звернення позивачів до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням вищої групи інвалідності нормами чинного законодавства не передбачалось право поліцейського на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі після встановлення йому вищої групи інвалідності.

У цих справах Верховний Суд визнав необґрунтованим твердження щодо наявності у спірних правовідносинах дискримінації (позбавлення позивача як особи з інвалідністю, що пов`язана з виконанням службових обов`язків, можливості реалізувати свої права) та звуження його прав, оскільки позивачі отримали одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням їм ІІІ групи інвалідності.

39. Зазначені правові висновки стосуються правової норми, застосування якої призвело до виникнення спору і у справі, що розглядається - п. 8 Розділу IV Порядку № 4.

40. Проте, є істотна різниця у фактичних обставинах. Вона полягає у тому, що в усіх вище згаданих справах:

(1) вища група інвалідності була встановлена позивачам після 14.05.2019, тобто після набрання чинності новою редакцією п. 8 Розділу IV Порядку № 4;

(2) позивачі звернулися із заявами про виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі після 14.05.2019.

41. Натомість у справі, що розглядається:

(1) первинну ІІІ групу інвалідності позивачу встановлено 03.08.2016, а вищу, ІІ групу - 02.08.2017;

(2) із заявою про виплату одноразової грошової допомоги позивач вперше звернувся 13.09.2017, коли вже був особою з інвалідністю ІІ групи.

Заява від 13.09.2017 не призвела до призначення допомоги. Протягом тривалого часу вирішувалось питання комплектності документів, позивач оскаржував бездіяльність відповідача. Однак 22.02.2019 позивач звернувся повторно з комплектом документів, до якого у відповідача питань не було.

29.03.2019 його повідомлено, що заява про призначення допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, буде розглянута та буде прийняте відповідне рішення. Щодо виплати допомоги в разі встановлення ІІ групи інвалідності запропоновано надати іншу заяву із додаванням документів, зазначених у Порядку № 4. У зв`язку із цим документи, як стосувалися ІІ групи інвалідності було повернуто.

Повторно із окремою заявою щодо призначення допомоги у зв`язку із інвалідністю ІІ групи ОСОБА_1 звернувся 12.06.2019.

42. Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 висловив намір отримати одноразову грошову допомогу і надав усі необхідні для цього документи 22.02.2019, під час дії попередньої редакції п. 8 Розділу IV Порядку № 4, яка передбачала підстави для призначення допомоги.

43. Повернення документів, що стосувалися ІІ групи інвалідності, що відбулося 29.03.2019, не було необхідним та не було мотивованим. Відповідач повинен був їх розглядати і приймати рішення.

44. З огляду на це, Суд вважає, що затримка з призначенням одноразової грошової допомоги, що тривала з вересня 2017 року, мала місце з вини обох сторін, але позивач надав усі необхідні документи 22.02.2019, тобто в час дії редакції п. 8 Розділу IV Порядку № 4, яка передбачала підстави для призначення позивачу такої допомоги.

45. Зважаючи на це, у справі, що розглядається, висновки, наведені згаданих вище (п. 38) постановах Верховного Суду є незастосовними з огляду на суттєву відмінність обставин.

46. Враховуючи індивідуальні обставини (п. 41) справи, що розглядається, Суд вважає, що до спірних відносин має бути застосовано редакцію п. 8 Розділу IV Порядку № 4, що діяла станом на 22.02.2019, і яка передбачала підстави для призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

47. Водночас, Суд не погоджується з мотивами суду першої інстанції, які ґрунтуються на висновку про дискримінацію позивача.

48. Відповідно до ст. 1 Закону України від 06.09.2012 № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

49. Встановлення дискримінації потребує аналізу групи осіб (особи), ознак та обмежень, яких вони зазнають, а також правомірності, обґрунтованості мети та способів її досягнення. Ці обставини судом першої інстанції не з`ясовані, а тому висновок про наявність ознак дискримінації не ґрунтується на законі.

50. За таких умов рішення суду в частині (1) визнання протиправними рішення відповідача №9/148/зі від 12.08.2019, №14/84/зі від 30.08.2019 про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок втрати працездатності, в зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності та (2) зобов`язання повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 від 12.06.2019 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги внаслідок втрати працездатності, у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності з урахуванням висновків суду по цій справі, виплаченого розміру одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, та прийняти відповідне рішення є правильним по суті, але з мотивів, наведених у цій постанові.

51. В іншій частині, (3) щодо стягнення одноразової грошової допомоги і (4) відшкодування моральної шкоди, касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про незаконність судових рішень і Суд погоджується з мотивами відмови, наведеними судом першої інстанції.

52. Доводи про те, що судом апеляційної інстанції під час розгляду питання про відкриття провадження не вирішено питання щодо сплати відповідачем судового збору, Суд до уваги не бере, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 350 КАС України не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

53. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

54. Зважаючи на вищенаведене, Суд встановив, що п. 8 Розділу IV Порядку № 4 не застосовано в редакції, чинній до 14.05.2019, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому касаційне скаргу слід задовольнити частково: постанову суду апеляційної інстанції скасувати, змінити мотиви рішення суду першої інстанції в частині, яка стосується задоволення позову частково, в іншій частині - залишити рішення суду першої інстанції без змін.

55. Судові витрати у справі відсутні, тому питання про їх розподіл Судом не вирішується.

Керуючись статтями 341 343 349 351 356 359 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі №420/6377/19 скасувати.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року змінити в частині мотивів задоволенні позову, виклавши мотиви в редакції, передбаченій п. 31 - 46 цієї постанови. В іншій частині Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Л.В. Тацій

Суддя В.М. Шарапа