Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.02.2018 року у справі №520/4139/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2018 року

Київ

справа №520/4139/17

провадження №К/9901/2482/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Органу самоорганізації населення комітету мікрорайону "Чубаївка" у м. Одесі, треті особи - Управління з питань взаємодії з органами самоорганізації населення Одеської міськради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Одеська міська рада, про визнання недійсними протоколів, визнання неправомочною позачергової конференції жителів мікрорайону "Чубаївка", за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Лукянчук О.В., Градовського Ю.М., Кравченка К.В. від 25 жовтня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1.У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому просила:

- визнати недійсними протоколи зборів вулиць від 25 листопада 2015 року, від 05 грудня 2015 року, від 05 грудня 2015 року, від 11 листопада 2015 року, від 14 грудня 2015 року, від 05 грудня 2015 року, від 12 грудня 2015 року;

- визнати неправомочною позачергову конференцію мешканців мікрорайону "Чубаївка" від 19 грудня 2015 року та скасувати рішення від 19 грудня 2015 року.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій.

2. Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 23 серпня 2017 року позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, адміністративний позов залишено без розгляду на підставі вимог статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.

3.Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року ухвалу суду першої інстанції скасовано в частині позовних вимог про визнання недійсними протоколів зборів вулиць: від 25 листопада 2015 року, від 05 грудня 2015 року, 05 грудня 2015 року, від 11 листопада 2015 року, від 14 грудня 2015 року, від 05 грудня 2015 року, 12 грудня 2015 року, та направлено справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду у цій частині. В решті ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 23 серпня 2017 року залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення та ухвалити нове.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5.Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом спору у справі є складені Органом самоорганізації населення комітету мікрорайону "Чубаївка" у м. Одесі протоколи зборів вулиць: від 25 листопада 2015 року, від 05 грудня 2015 року, від 05 грудня 2015 року, від 11 листопада 2015 року, від 14 грудня 2015 року, від 05 грудня 2015 року, від 12 грудня 2015 року, а також визнання неправомочною позачергової конференції мешканців мікрорайону "Чубаївка" від 19 грудня 2015 року та скасування рішення від 19 грудня 2015 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6.Касаційна скарга мотивована дотриманням строку звернення до суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.

7.У відзиві на касаційну скаргу Орган самоорганізації населення комітету мікрорайону "Чубаївка" у м. Одесі, посилаючись на законність судового рішення, просить залишити його без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

8.Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

9.Частиною першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

10.Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

11.Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

12.Частинами третьою, четвертою статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, передбачено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

13.Згідно з частиною одинадцятою статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

14.Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

15.За змістом статті 2 Закону України "Про органи самоорганізації населення" органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом; власні повноваження органу самоорганізації населення - повноваження, надані відповідно до Конституції та законів України сільською, селищною, міською або районною у місті (у разі її створення) радою органу самоорганізації населення під час його утворення; делеговані повноваження органу самоорганізації населення - повноваження сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, якими вона додатково наділяє орган самоорганізації населення.

16.У частині першій та другій статті 15 Закону України "Про органи самоорганізації населення" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада може додатково наділяти частиною своїх повноважень орган самоорганізації населення з одночасною передачею йому додаткових коштів, а також матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

Сільська, селищна, міська або районна у місті (у разі її створення) рада не може делегувати органу самоорганізації населення повноваження, віднесені законами України до виключної компетенції місцевої ради.

17.За змістом статті 20 Закону України "Про органи самоорганізації населення" орган самоорганізації населення з питань, віднесених до його повноважень, може приймати рішення організаційно-розпорядчого характеру.

Рішення органу самоорганізації населення, що не відповідають чинному законодавству або прийняті з питань, не віднесених до його повноважень, зупиняються відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою з одночасним зверненням до суду про скасування такого рішення.

18.Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

19.Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з «…» питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів «…». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

20.За змістом частини другої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

21.Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб'єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, водночас на цих суб'єктів покладено обов'язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

22.Судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання відносно того, чи є Орган самоорганізації населення комітету мікрорайону "Чубаївка" у м. Одесі суб'єктом владних повноважень, який реалізує у вказаних правовідносинах владні управлінські функції, а також чи є рішення позачергової конференції мешканців мікрорайону "Чубаївка" від 19 грудня 2015 року рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, а відтак чи підлягає розгляду спір у вказаній частині позовних вимог в порядку адміністративного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23.Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року в частині скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи до суду для продовження розгляду не підлягає перегляду в касаційному порядку з огляду на те, що вона не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому вказане судове рішення підлягає скасуванню лише в частині, якою судове рішення залишено без змін.

24.Таким чином ухвала Київського районного суду міста Одеси від 23 серпня 2017 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року підлягають скасуванню в частині позовних вимог про визнання неправомочною позачергової конференції мешканців мікрорайону "Чубаївка" від 19 грудня 2015 року та скасування рішення від 19 грудня 2015 року, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 238, 341, 345, 349, 350,353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 23 серпня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року в частині позовних вимог про визнання неправомочною позачергової конференції мешканців мікрорайону "Чубаївка" від 19 грудня 2015 року та скасування рішення від 19 грудня 2015 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В решті ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 23 серпня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців