Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.02.2019 року у справі №804/3328/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2019 року

Київ

справа №804/3328/17

адміністративне провадження №К/9901/18117/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №804/3328/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа - Комунальний заклад "П'ятихатська центральна лікарня" Дніпропетровської обласної ради про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду (прийняту у складі: головуючого судді - Сліпець Н.Є.) від 16 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Божко Л.А., суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.) від 24 жовтня 2017 року,

установив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1.25 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа, Комунальний заклад "П'ятихатська центральна лікарня" Дніпропетровської обласної ради, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, в якій просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області №1525 від 13.04.2017 року, в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області №143 о/с від 24.04.2017 року, в частині звільнення зі служби в поліції;

- поновити на посаді старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції П'ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області;

- стягнути з Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №565 від
16.03.2017 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, не відповідає дійсності, складений формально, з невідповідностями у висновках, у зв'язку з чим проведення службового розслідування за цим фактом та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є передчасними та безпідставним.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3.16 червня 2017 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд вирішив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуваний наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, відповідач діяв обґрунтовано, на підставі власних повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5.16 червня 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2017 р. - залишити без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що факт знаходження позивача на службі в стані алкогольного сп'яніння підтверджено матеріалами справи і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7.13 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1.

8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року.

10.15 грудня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу.

11.07 лютого 2018 року вказана касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі)

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Позивач зазначає, що службове розслідування проведено поверхнево, а висновок службового розслідування зроблено без урахування усіх обставин справи. На думку скаржника, відсутні підстави для застосування до нього крайнього заходу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Б. Доводи відповідача у справі

13. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Вказує, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. В період з 16.03.1999 року по 06.11.2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, 07.11.2015 року був прийнятий на службу до Національної поліції (а. с. 25-25зв).

16.03.2017 року в приміщенні П'ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області під час спілкування позивача з начальником відділення ОСОБА_4 останній зауважив, що ОСОБА_1, ймовірно, через різкий від нього запах алкоголю, перебуває в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок чого ОСОБА_4 надав направлення на медичний огляд на предмет встановлення алкогольного сп'яніння до Комунального закладу "П'ятихатська центральна лікарня" Дніпропетровської обласної ради.

За результатами обстеження ОСОБА_1 було складено акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №565 від 16.03.2017 року (а. с. 89-90). За змістом вказаного акту, в ході огляду ОСОБА_1 було виявлено напружену, збуджену поведінку, схильність до суперечки; змазаність мови; запах алкоголю з порожнини рота. У висновку вказано, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.03.2017 р. ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Встановлено, що позивач від перевірки за допомогою технічного засобу "Alkotest 6510" відмовився. Також відмовився від здачі крові на аналіз, посилаючись на те, що не переносить виду крові. Водночас, позивач надав згоду на здачу аналізу сечі.

Проте, в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №565 від 16.03.2017 року зазначено, що біоматеріал здано з порушенням, зокрема, за відсутності свідків.

Відповідно до наказу Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області від 20.03.2017 року №1079 було призначено службове розслідування за фактом встановлення обставин перебування на службі 16.03.2017 року старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції П'ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння (а. с. 56-57).

Пунктом 1 висновку від 10.04.2017 року "Про результати службового розслідування за фактом перебування на службі з ознаками алкогольного сп'яніння 16.03.2017 року старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції П'ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1." передбачено, що факт перебування на службі з ознаками алкогольного сп'яніння 16.03.2017 року старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції П'ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1, вважати таким, що знайшов своє підтвердження (а. с. 110-119).

Згідно пункту 3 вищезазначеного висновку, за порушення службової дисципліни, вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", Присяги працівника поліції, п. 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, зареєстровано в Міністерстві юстиції України
06.12.2016 року за №1576/29706, що виразилось у перебуванні 16.03.2017 року на службі з ознаками алкогольного сп'яніння, було накладено на старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції П'ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а. с. 110-119).

Наказом від 13.04.2017 року №1525 Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції П'ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП ОСОБА_1." за порушення службової дисципліни, вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", Присяги працівника поліції, п. 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, зареєстровано в Міністерстві юстиції України
06.12.2016 року за №1576/29706, що виразилось у перебуванні 16.03.2017 року на службі з ознаками алкогольного сп'яніння, було накладено на старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції П'ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а. с. 20).

Наказом від 24.04.2017 року №143 о/с Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, звільнено за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) майора поліції ОСОБА_1 (0047516) старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції П'ятихатського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, з 25 квітня 2017 року (а. с.55).

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Конституція України

15.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до
15.12.2017 року)

16.1. Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

17. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII

17.1. Частина перша статті 18. Поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

17.2. Частина перша статті 19. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

17.3. Частина друга статті 19. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

17.4. Частина перша статті 64. Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".

17.5. Пункт 6 частини 1 статті 77. Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

18. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року N 3460-IV (поширюється на поліцейських до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VIII)

18.1. Стаття 1. Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

18.2. Стаття 2. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

18.3. Частина перша статті 5. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

18.4. Стаття 12. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

18.5. Стаття 14. З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.

Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Особа рядового або начальницького складу органу внутрішніх справ, яка повідомила про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншим працівником міліції, не може бути звільнена із служби чи змушена до звільнення або притягнута до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з таким повідомленням.

Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.

З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконанню вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника органу, який має право приймати або звільняти із служби особу, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.

19. Правила етичної поведінки поліцейського під час виконання службових обов'язків, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2016 року № 1179 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 грудня 2016 року за № 1576/29706)

19.1. Пункт 1 розділу ІІ. Під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

19.2. Пункт 2 розділу ІІ. Під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

21. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення дисципліни грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції слугувало те, що 16.03.2017 він перебував на службі в стані алкогольного сп'яніння, про що свідчать акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №565 від
16.03.2017 року, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.03.2017 року та матеріали службового розслідування.

Крім того, судами встановлено, що позивач відмовився від перевірки за допомогою технічного засобу "Alkotest 6510" та здачі аналізу крові.

Колегія суддів зауважує, що обраний вид дисциплінарного стягнення є найсуворішим і обов'язком, у цьому випадку, ГУНП в Дніпропетровській області необхідно було врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків, рівень кваліфікації.

Однак, Верховний Суд не має обґрунтованих підстав вважати, що за встановлених в цій справі обставин відповідач свого обов'язку не виконав.

Перебування позивача на службі у стані алкогольного сп'яніння, на думку Верховного Суду, є грубим порушенням службової дисципліни.

Враховуючи встановлені судами обставини та оцінюючи дії, що ставляться в провину позивачеві, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності й з обраним видом стягнення.

22. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

23. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

24. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

25. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі №804/3328/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх