Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.01.2018 року у справі №815/4672/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2019 року

Київ

справа №815/4672/15

адміністративне провадження №К/9901/3680/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О. О.,

суддів: Дашутіна І. В., Яковенко М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до голови Київського районного суду м. Одеси про визнання дій та бездіяльності протиправними та скасування наказів від 06.08.2015 № 37-зп та від 10.08.2015 № 40-зп, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2015, прийняту головуючим суддею Потоцькою Н. В., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016, постановлену у складі колегії суддів: Скрипченка В. О. (головуючий), Золотнікова О. С., Осіпова Ю. В.

І. Суть спору

1. У серпні 2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до голови Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С. А., в якому просив:

1.1. - визнати протиправними дії та бездіяльність голови Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С. А. з приводу ненадання судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 щорічної відпустки у період з 28.09.2015 по 23.10.2015;

1.2. - визнати протиправними дії та бездіяльність голови Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С. А. з приводу ненадання судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 відповіді на його заяву від 07.07.2015 про надання відпустки;

1.3. - визнати протиправними наказ голови Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С. А. №37-зп про утворення комісії з питання порушення суддею ОСОБА_1. трудового розпорядку у складі голови: судді Тонконоженко М. М., секретаря комісії Врадій Х. О., та її членів працівників апарату: Колесник В. А., Савицького В. А., Коршунова Є. О.;

1.4. - скасувати наказ голови Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С. А. №37-зп про утворення комісії з питання порушення суддею ОСОБА_1. трудового розпорядку у складі голови: судді Тонконоженко М. М., секретаря комісії Врадій Х. О., та її членів працівників апарату: Колесник М. В., Савицького В. А., Коршунова Є. О.;

1.5. - визнати протиправними дії та бездіяльність голови Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С. А. щодо ненадання відповіді на заяву судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 06.08.2015 щодо створення комісії;

1.6. - визнати протиправними дії голови Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С. А. щодо видання наказу від 10.08.2015 №40-зп про порушення трудової дисципліни ОСОБА_1;

1.7. - скасувати наказ від 10.08.2015 №40-зп про порушення трудової дисципліни ОСОБА_1, що був виданий головою Київського районного суду м. Одеси Чванкіним С.

А.

2. В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані дії та бездіяльність голови Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С. А. не відповідають критеріям, що встановлені приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є незаконними, свавільними, протиправними та такими, що підлягають визнанню незаконними.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 працював на посаді судді Київського районного суду м. Одеси з 2001 року.

4.07.07.2015 позивач звернувся до голови Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С. А. із заявою про надання відпустки з 28.09.2015 по 23.10.2015 за рахунок невикористаних днів щорічних відпусток за період 2014-2015 років.

5. Відповіді на заяву про надання відпустки позивач не отримав. Разом з тим,
28.07.2015 головою Київського районного суду м. Одеси Чванкіним С. А. видано наказ № 61 про надання частини щорічної основної відпустки ОСОБА_1 на підставі особистої заяви, яка погоджена у встановленому порядку.

6.17.07.2015 консультант суду Форостяна К. В. звернулась до керівника апарату Київського районного суду м. Одеси із доповідною запискою про здійснення контролю за трудовою дисципліною з метою недопущення помилкового авторозподілу справ.

7. У свою чергу керівник апарату Київського районного суду м. Одеси 23.07.2015 звернувся із доповідною запискою до голови Київського районного суду м. Одеси з пропозицією створити на постійній основі комісію з питань контролю за порушенням трудової дисципліни, а також включити до її складу працівників суду.

8. Наказом голови Київського районного суду м. Одеси від 29.07.2015 №37-зп було створено комісію для належного документування та своєчасного реагування на факти порушення трудового розпорядку.

9. Комісією було складено чотири акти про відсутність судді ОСОБА_1 без поважних причин на робочому місці в робочий час у період: 03.08.2015 з 12 год 30 хв. до 17 год 00 хв; 04.08.2015 з 12 год 45 хв. до 17 год 00 хв; 05.08.2015 з 13 год 00 хв. до 17 год 00 хв; 06.08.2015 з 14 год 05 хв. до 17 год 00 хв. Вказані акти суддя ОСОБА_1. отримав, що підтверджується його підписом.

10.06.08.2015 за вхід. № 31356 суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 звернувся до голови Київського районного суду м. Одеси із заявою про надання відомостей щодо створення комісії у складі судді Тонконоженко М. М., працівників апарату: Врадій Х. О., Колесник М. В., Савицького В. А., Коршунова Є. О.

11.31.08.2015 за вих. № 5444 позивачу надано відповідь, у якій повідомлено, що у зв'язку з систематичним порушенням трудового розпорядку позивачем, а саме, відсутністю без поважних причин на робочому місці, було утворено комісію з метою належного документування фактів порушення трудового розпорядку. У додатку до відповіді направлено витяг з наказу. Вказану відповідь суддя ОСОБА_1 отримав
31.08.2015.

12. Крім того, 10.08.2015 головою суду Чванкіним С. А. було видано наказ №40-зп "Про порушення трудової дисципліни суддею ОСОБА_1", яким встановлено відсутність судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 на робочому місці згідно актів.

На момент винесення наказу позивач не підтвердив поважності причин відсутності на робочому місці в робочий час, факту відсутності на роботі не заперечував.

13. Вказаний наказ та табель обліку використаного робочого часу працівників Київського районного суду м. Одеси за серпень 2015 було направлено до ТУ ДСА України в Одеській області для нарахування суддівської винагороди судді ОСОБА_1

14. Також суддю ОСОБА_1 було ознайомлено з вказаним наказом та попереджено, що в разі продовження порушення трудової дисципліни, відносно нього буде направлено подання до Вищої кваліфікаційної комісій суддів України щодо застосування до нього заходів дисциплінарного впливу.

15. Уважаючи вказані дії та бездіяльність голови Київського районного суду м.

Одеси Чванкіна С. А. протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

16. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 у задоволенні позову відмовлено.

17. Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції вказав, що право позивача щодо надання частини щорічної основної відпустки не було порушеним, у зв'язку з виданням 28.07.2015 головою Київського районного суду м. Одеси наказу № 61, яким позивачу надано таку відпустку; надання відповіді на заяву позивача від
07.07.2015 про надання частини щорічної основної відпустки не передбачено чинним законодавством України про працю та відпустки, на такій заяві тільки повинно бути поставлено керівником погодження або не погодження.

18. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що голова суду, як керівник суду (адміністративна особа) на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, яка визначена законом, має право видати накази, які стосуються вирішення питань трудової діяльності конкретних осіб, трудової діяльності усього трудового колективу чи його частини, правил внутрішнього трудового розпорядку, з питань основної діяльності, що відповідає приписам частини 2 статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. А отже, дії голови Київського районного суду м. Одеси щодо здійснення контролю за трудовою дисципліною суддями відповідного суду і, як наслідку винесення оскаржуваного наказу №40 -зп "Про порушення трудової дисципліни суддею ОСОБА_1." є правомірними.

19. Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.02.2016 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатами апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

20. У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

21. Доводи касаційної скарги зводяться до надання оцінки діям голови Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С. А., що стосуються перевірки порушення позивачем трудової дисципліни у зв'язку із відсутністю останнього без поважних причин на робочому місці, а саме: створення комісії та видання наказу від
10.08.2015 №40-зп "Про порушення трудової дисципліни суддею ОСОБА_1."

22. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач вказує, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

23. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Статтею 24 Закону України від "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що голова місцевого суду, зокрема, контролює ефективність діяльності апарату суду та здійснює інші повноваження, визначені законом.

25. Голова суду на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, видає накази про зарахування суддів до штату суду, а отже, несе відповідальність за правильність нарахування та своєчасність виплати заробітної плати, облік робочого часу і, відповідно, керується нормами законів, які врегульовують ті чи інші правовідносини, в тому числі і трудові.

26. Наказ - це розпорядчий документ, який видається керівником установи (структурного підрозділу) на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, обов'язковий для виконання підлеглими. Наказ набуває чинності з моменту його підписання, якщо інший термін не вказано в його тексті. Право підписання наказів визначається законодавством: зазвичай це право мають керівники установ, їхні перші заступники, а також деякі посадові особи відповідно до їх повноважень і компетенції. Наказ діє доти, доки не буде скасований (особою, яка його підписала, або вищою інстанцією) або поки не буде виконаний чи поки не закінчиться термін його дії, вказаний у самому наказі.

Наказ не має юридичної сили та підлягає скасуванню, якщо він виданий із порушеннями встановлених правил. Накази бувають індивідуальними й нормативними. Індивідуальні накази пов'язані з вирішенням питань трудової діяльності конкретних осіб (заохочення й стягнення, переведення на іншу роботу тощо).

Нормативні накази - це безособові накази, які регламентують трудову діяльність усього трудового колективу чи його частини (правила внутрішнього трудового розпорядку, реорганізація структурних підрозділів тощо). Розрізняють два види наказів: - за особовим складом; - з питань основної діяльності.

27. Накази щодо особового складу (це, як правило, індивідуальні накази) пов'язані з вирішенням питань трудової діяльності окремих працівників (зарахування на посаду, звільнення, преміювання тощо).

28. Пунктом 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, визначено поняття "прогулу", як відсутність на роботі більше 3-х годин, без поважних причин.

29. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" (пункт 24) від 06.11.1992 №9 визначає прогул, як відсутність працівника на роботі, як протягом усього робочого дня, так і більше 3-х годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

30. Відсутністю на роботі є знаходження працівника поза територією органу державної влади, органу місцевого самоврядування, державного підприємства, установи чи організації, де він відповідно до трудових обов'язків повинен виконувати доручену йому роботу.

VI. Позиція Верховного Суду

31. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

32. Приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

33. Доводи касаційної скарги зводяться до надання оцінки діям Голови Київського районного суду м. Одеси Чванкіна С. А., що стосуються перевірки порушення позивачем трудової дисципліни у зв'язку із відсутністю останнього без поважних причин на робочому місці, а саме: створення комісії та видання наказу від
10.08.2015 №40-зп "Про порушення трудової дисципліни суддею ОСОБА_1".

34. Отже, Верховни Суд переглядає рішення судів попередніх інстанцій в межах тих доводів і вимог, які містяться у касаційній скарзі.

35. Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 будучи суддею Київського районного суду м. Одеси перебував у трудових відносинах з цим судом, в якому він працював.

36. Відповідно до статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" голова місцевого суду, зокрема, контролює ефективність діяльності апарату суду та здійснює інші повноваження, визначені законом.

37. Голова суду на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, видає накази про зарахування суддів до штату суду, а отже, він несе відповідальність за правильність нарахування та своєчасність виплати заробітної плати, облік робочого часу і, відповідно, керується нормами законів, які врегульовують ті чи інші правовідносини, в тому числі і трудові.

38. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не звільняє суддю від дотримання вимог трудового законодавства в частині робочого часу, порядку його обліку, порядку нарахування та виплати заробітної плати, в частині регулювання робочих та вихідних днів.

39. Прибуття працівників на роботу та відбуття з роботи враховується в порядку встановленому відповідним розпорядженням керівника установи. В кожній установі повинен бути забезпечений контроль за правильністю обліку явки відбуття з роботи.

40.17.07.2015 консультант суду Форостяна К. В. звернулась до керівника апарату Київського районного суду м. Одеси із доповідною запискою про здійснення контролю за трудовою дисципліною з метою недопущення помилкового авторозподілу справ.

41. В свою чергу керівник апарату Київського районного суду м. Одеси 23.07.2015 звернувся із доповідною запискою до голови Київського районного суду м. Одеси з пропозицією створити на постійній основі комісію з питань контролю за порушенням трудової дисципліни, а також включити до її складу працівників суду.

42. Наказом голови Київського районного суду м. Одеси від 29.07.2015 №37-зп було створено комісію для належного документування та своєчасного реагування на факти порушення трудового розпорядку.

43. Пунктом 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, визначено поняття "прогулу", як відсутність на роботі більше 3-х годин, без поважних причин.

44. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" (пункт 24) від 06.11.1992 № 9 визначає прогул, як відсутність працівника на роботі, як протягом усього робочого дня, так і більше 3-х годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

45. Відсутністю на роботі є знаходження працівника поза територією органу державної влади, органу місцевого самоврядування, державного підприємства, установи чи організації, де він відповідно до трудових обов'язків повинен виконувати доручену йому роботу.

46. У зв'язку з тим, що суддя ОСОБА_1 неодноразово порушував трудовий розпорядок та трудову дисципліну, наказом від 29.07.2015 № 37-зп було створено комісію для належного документування та своєчасного реагування на факти порушення позивачем трудового розпорядку. Комісія лише фіксувала факт відсутності судді ОСОБА_1 на робочому місці без поважних на те причин.

47. Так, Комісією було складено чотири акти про відсутність судді ОСОБА_1 без поважних причин на робочому місці в робочий час у період: 03.08.2015 з 12 год 30 хв. до 17 год 00 хв; 04.08.2015 з 12 год 45 хв. до 17 год 00 хв; 05.08.2015 з 13 год 00 хв. до 17 год 00 хв; 06.08.2015 з 14 год 05 хв. до 17 год 00 хв.

48. Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що з вказаними актами позивач був належним чином ознайомлений, поважності причин відсутності на робочому місці в робочий час не підтвердив, факту відсутності на роботі не заперечував.

49. На підставі вказаних актів 10.08.2015 головою суду Чванкіним С. А. було видано наказ №40-зп "Про порушення трудової дисципліни суддею ОСОБА_1.", яким встановлено відсутність судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 на робочому місці згідно актів.

50. При таких обставинах, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що голова суду, як керівник суду (адміністративна особа) у межах своєї компетенції, яка визначена законом, має право видати накази, які стосуються вирішення питань трудової діяльності конкретних осіб, трудової діяльності усього трудового колективу чи його частини, правил внутрішнього трудового розпорядку, з питань основної діяльності, що відповідає приписам частини 2 статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. А отже, дії голови Київського районного суду м. Одеси щодо здійснення контролю за трудовою дисципліною суддями відповідного суду і, як наслідку винесення оскаржуваного наказу №40 -зп "Про порушення трудової дисципліни суддею ОСОБА_1." є правомірними.

51. З огляду на викладене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи. За таких обставин підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень не має.

52. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

53. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко