Історія справи

Постанова КАС ВП від 10.09.2024 року у справі №522/5801/17
Постанова КАС ВП від 09.02.2022 року у справі №522/5801/17
Ухвала КАС ВП від 20.02.2018 року у справі №522/5801/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року

м. Київ

справа №522/5801/17

адміністративне провадження № К/990/19241/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Берназюк Я.О., Кравчук В.М.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 02.08.2017 (суддя - Тарасов А.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2022 (судді - Шевчук О.А., Бойко А.В., Федусик А.Г.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування постанов

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- поновити строк на оскарження постанови заступника начальника Управління-начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Р.К. № 016/17 від 21.02.2017;

- поновити строк на оскарження постанови заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Р.К. № 017/17 від 21.02.2017;

- визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Р.К. №016/17 від 21.02.2017, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 57600 грн.;

- визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Р.К. №017/17 від 21.02.2017, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 72000 грн.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 07.02.2017 головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на підставі виявлення факту самочинного будівництва та наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/26 ДАБК від 07.02.2017 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 54 та встановлено виконання позивачем будівельних робіт на території колишнього санаторію «Україна» без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також встановлено відсутність проектної документації, авторський та технічний нагляд не виконувався, чим порушено п. 4.2., 4.5, 4.8, ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва.

За результатами встановлених правопорушень відповідачем складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.02.2017, в яких зазначено, що позивач був присутнім при проведенні перевірки та від отримання копій акту та протоколів відмовився (а.с. 9-10, 11-12, 13-14).

Також, в протоколах зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10 год. 30 хв. 21.02.2017 у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 Р.К. Якименко була винесена постанова №016/17/103 вих від 21.02.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 57600 грн. (а.с. 15-16).

Також, було винесена постанова №017/17/104 вих від 21.02.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 72000 грн. (а.с. 17-18).

Не погодившись із зазначеними постановами про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що такі постанови є незаконними у зв`язку з тим, що перевірку проведено за відсутності направлення для проведення позапланової перевірки, без участі суб`єкта містобудування або його представника, без встановлення особи суб`єкта містобудування; справа розглянута без повідомлення та за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а рішення про визнання ФОП ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушень у сфері містобудування прийняті на підставі акту перевірки та протоколів, які за своїм змістом не відповідають вимогам закону та затвердженій типовій формі, а також за відсутності доказів таких порушень.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 02.08.2017 позовні вимоги задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 постанову Приморського районного суду міста Одеси від 02.08.2017 скасовано.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування постанов - залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 09.02.2022 постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2022 постанову Приморського районного суду міста Одеси від 02.08.2017 залишено без змін.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позапланова перевірка проведена незаконно, а тому складені за її результатами акт перевірки та протоколи про адміністративне правопорушення є доказами, одержаними з порушенням закону у розумінні ст. 70 КАС України.

Зокрема, суди виходили з того, що відсутність направлення в момент перевірки є ознакою незаконності проведення такої перевірки та прийнятих за її результатами рішень.

Також суди виходили з того, що з акту та протоколів неможливо встановити точне місцезнаходження об`єкта будівництва та місцезнаходження конкретної земельної ділянки або об`єкта нерухомості стосовно якого проводилась перевірка, оскільки територія колишнього санаторію «Україна» поділена на окремі земельні ділянки.

Також суди виходили з того, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, зокрема таку проведено за відсутності позивача, а розгляд справи про правопорушення відбувся без позивача, який не був вчасно повідомлений про такий розгляд.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що докази, якими відповідач обґрунтовує правомірність притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, отримані з порушенням вимог законодавства, а тому прийняті на їх підставі постанови №016/17 та 017/17 від 21.02.2017 є незаконними та підлягають скасуванню.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, внаслідок чого суди дійшли передчасних висновків щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, покликається на те, що перевірка позивача та розгляд матеріалів проведено з дотриманням вимог законодавства, яким врегульовано порядок її проведення, а незазначення в акті перевірки та протоколах інформації про направлення на перевірку не спростовує виявлені в ході проведеної перевірки допущені позивачем порушення під час виконання будівельних робіт на території колишнього санаторію «Україна».

Також покликається на висновки судів у справі №522/4346/17 щодо будівництва позивачем за зазначеною адресою.

Також покликається на те, що для скасування оскаржуваних постанов судами, не достатньо обмежитись виключно формальними підставами недотримання відповідачем порядку проведення перевірки. Обов`язковим є встановлення або спростування встановлених відповідачем фактів порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності позивачем. Водночас судами попередніх інстанцій такі обставини не встановлювались, питання порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності не розглядалось, докази в цій частині не досліджувались, належна правова оцінка діям позивача не надавалась.

Крім того покликається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що позивачем пропущено строк для оскарження постанов про накладення на нього штрафних санкцій.

Як на підставу касаційного оскарження покликається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №815/1540/14.

Просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати до П`ятого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило. Конверт з поштовим вкладенням (ухвала про відкриття касаційного провадження та копія касаційної скарги), направлений на зазначену в позовній заяві та касаційній скарзі адресу позивача, повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо процедури розгляду справи про правопорушення

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об`єктах I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; на об`єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб; на об`єктах III категорії складності - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до п. 8 ч. 3 зазначеної статті суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244 в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 3 Порядку №244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

У разі ненадання суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб`єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2018 у справі № 210/954/17(2-а/210/64/17), від 19.05.2021 у справі № 210/5129/17, від 17.08.2021 у справі №520/2621/2020, застосовуючи вище наведені правові норми у схожих правовідносинах, дійшов наступних висновків:

«… обов`язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови».

Як встановлено судами попередніх інстанцій, всі матеріали перевірки, зокрема, акт та протоколи, у зв`язку з відмовою позивача від отримання таких, були направлені йому 09.02.2017 поштою за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого поштового відправлення (а.с. 77).

Протоколи про правопорушення містили відомості щодо часу та місця їх розгляду - 21.02.2017 о 10-00 год. та о 10-30 год.

Тобто, відповідач направив наведені вище документи позивачу за 12 днів до засідання комісії з розгляду питання про накладення штрафу. Відправлення здійснено за належною адресою.

Отже, відповідач вчинив всі можливі та необхідні дії для повідомлення позивача про розгляд справи та направив документи завчасно з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень.

Отримання позивачем вказаних документів 24.02.2017, тобто після дати розгляду справи (21.02.2017) не спростовує виконання відповідачем, покладеного на нього Порядком №244 та Порядком №553, обов`язку надсилання суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення його до відповідальності, в яких, зокрема, містилась інформація про дату та час розгляду справи.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 28.04.2020 у справі №808/3616/16, від 17.08.2021 у справі №520/2621/2020, від 27.01.2022 у справі №560/3713/18.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач належним чином виконав обов`язок з повідомлення позивача про час та місце розгляду справи. В свою чергу, суди дійшли необґрунтованого висновку про недотримання такого порядку, що, на переконання судів, є підставою для скасування оскаржуваних постанов.

Щодо процедури проведення перевірки

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі Закон №3038-VI в редакції на час виникнення спірних правовідносин), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт врегульована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За правилами п. 7 цього Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, серед іншого, є виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Відповідно до пп. 2, 3 п. 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

За приписами п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктом 12 Порядку №553 передбачено, що Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. (пункт 13 Порядку №553).

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п. 18 Порядку).

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до пунктів 19-21 Порядку №553 припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

За змістом наведених норм державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

При цьому, копії акта перевірки та припису мають бути вручені суб`єкту містобудівної діяльності, а у разі відмови останніх від їх отримання, у відповідних документах робиться відмітка про відмову від підпису та надсилаються рекомендованим листом з повідомленням.

Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 05.05.2022 (справа №380/2805/21), від 20.09.2023 (справа №806/2410/17), від 04.03.2024 (справа №380/4897/22).

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведеної позапланової перевірки відповідачем на підставі акту перевірки від 07.02.2017 складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.02.2017, в яких зазначено, що позивач був присутнім при проведенні перевірки та від отримання копій акту та протоколів відмовився.

Позивачем такі фактичні обставини не спростовано і відповідних доказів не надано.

Крім того, факт виконання позивачем будівельних робіт на території колишнього санаторію «Україна» встановлено судовими рішеннями у справі №522/4346/17, а поділ такої території на окремі земельні ділянки не спростовує факт виконання позивачем будівельних робіт саме за тією адресою, за якою відповідачем проводилась перевірка.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки слугував факт виявлення об?єкта самочинного будівництва.

Верховний Суд у постановах від 26.01.2021 №826/10130/18 та від 14.02.2024 у справі №520/852/19 у питанні проведення перевірки об?єкта самочинного будівництва дійшов наступних висновків:

"…замовником будівництва є особа, яка має легітимний намір щодо здійснення нового будівництва (реконструкції, капітального ремонту існуючого об`єкта) на належній їй земельній ділянці (щодо належного їй об`єкта) та виразила такий намір шляхом подання відповідної заяви, та у встановленому Законом порядку отримала дозвільний документ. За відсутності дозвільного документа будівництво об`єкта вважається таким, що здійснено самочинно, що є самостійною підставою для проведення перевірки. У такому разі перевірці підлягає відповідний об`єкт самочинного будівництва з метою підтвердження факту самочинності будівництва та виявлення особи, яка таке будівництво здійснила".

За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій про те, що перевірку позивача проведено за його відсутності та скасування з цих підстав оскаржуваних постанов відповідача не можна визнати обґрунтованими.

Щодо відсутності в акті та протоколах посилань на направлення №000118 від 07.02.2017 на проведення перевірки, яке було надано під час судового розгляду, то вказане є формальним недоліком, який не свідчить про відсутність направлення на момент проведення позапланової перевірки, не спростовує факт вчинення правопорушення та не може слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15.01.2020 у справі №818/1617/16, від 20.05.2020 у справі №809/1031/16.

Водночас, підстави позову у цій справі та незаконність оскаржуваних постанов позивач пов?язував виключно з допущеними, на його думку, процедурними порушеннями з боку відповідача щодо проведення перевірки та розгляду матеріалів.

При цьому, під час розгляду справи позивач не заперечував виявлені відповідачем порушення вимог містобудівного законодавства, які слугували підставою для притягнення його до відповідальності, і з такими обставинами не пов?язував підстави позову, відтак відсутні підстави для направлення справи на новий розгляд для з?ясування судами таких обставин.

Частиною 3 статті 341 КАС України передбачено, що Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Враховуючи, що при ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, Суд дійшов висновку про скасування судових рішень та постановлення нового рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 02.08.2017 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2022 скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук