ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 280/5154/19

провадження № К/9901/13088/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів Кравчука В. М., Мороз Л. Л.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Лукманова О. М., суддів Божко Л. А., Дурасової Ю. В. )

у справі №280/5154/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про зобов'язання здійснити виплату пенсії без обмеження.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті пенсії з 01 березня 2016 року по теперішній час;

зобов'язати відповідача здійснити виплату пенсії, згідно з пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №418, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2005 року №713, з 01 березня 2016 року по теперішній час без обмежень граничного розміру пенсії, з урахуванням проведених виплат.

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2019 позовні вимоги задоволено.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, з 08.11.2003 отримує пенсію за вислугу років, як працівник льотно-виробничого складу цивільної авіації як члену льотного екіпажу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням вимог статей 53, 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

6. Листом Заводського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24.09.2019 за вих. №48/І-4 надано відповідь на скаргу від 15.09.2019, відповідно до якого зазначено, що відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, окрім доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність визначений Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік". Оскільки розмір пенсії вище ніж максимальний розмір, тому пенсія з
01.07.2019 становить 15640 грн. Таким чином пенсія призначена та виплачується відповідно до чинного законодавства.

7. Відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2016 (розмір пенсії 11991,12 зменшено до 10486,43 грн. ), з 01.03.2017 (розмір пенсії 14817,15
грн., зменшено до 12956,53 грн. ), з 01.03.2018 (розмір пенсії 20309,86 грн. зменшено до 17759,48 грн. ), з 01.03.2019 (розмір пенсії 22161,52 грн. зменшено до 14970 грн., з 01.07.2019 зменшено до 15640 грн., з 01.12.2019 зменшено до 16380 грн. ), що підтверджується розпорядженнями Пенсійного органу, що додані до матеріалів справи.

8. Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо обмеження граничного розміру при нарахуванні та виплаті пенсії з 01.03.2016 по теперішній час, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія за вислугу років позивачу призначена у 2003 році, обмеження пенсії максимальним розміром, встановлені статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (далі-Закон №3668-VІ), на позивача не розповсюджується, а відтак дії відповідача щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті позивачу щомісячного пенсійного забезпечення з 01.03.2016 року є протиправними.

10. Скасовуючи зазначене рішення та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку та зазначив, що ~law9~ на позивач розповсюджується і Пенсійний орган у спірних правовідносинах діяв законно.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує на аргументах, покладених судом першої інстанції в основу свого рішення і зазначених в п. 11 цього судового рішення. Окремо звертає увагу на практику Верховного Суду, сформовану у справах №127/4267/17 та №360/1428/17.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

13. За правилами ~law10~, який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру ", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України ", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення ", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

14. Відповідно до ~law11~ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

15. Згідно абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" ~law12~ обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим ~law13~, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності ~law14~.

16. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності ~law15~ і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений ~law16~, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин 2 та 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому частин 2 та 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

17. Аналізуючи норми абзаців 1,2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" ~law19~, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані норми ~law20~ стосуються виплат пенсії, призначеної до 01.10.2011, та розмір якої на час призначення перевищував встановлений ~law21~ її максимальний розмір. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії.

18. Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, вказану норму не можна тлумачити як підставу для скасування обмеження максимального розміру пенсій, призначених до набрання чинності ~law22~. В даному випадку ця норма не скасовує обмеження розміру пенсії позивача, а лише визначає, що до моменту, коли розмір пенсії не відповідатиме встановленому максимальному розміру, виплата такої пенсії здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків.

19. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

20. Так, у постанові від 24.06.2020 (справа №580/234/19) Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду на підставі аналізу зазначених вище норм чинного законодавства дійшов таких висновків:

"Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень ~law23~ в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений ~law24~, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений ~law25~, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень ~law26~, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого ~law27~ обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.

Такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 06 вересня 2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Суд не знаходить у такому різному ставленні правомірної, об'єктивно обґрунтованої мети.

При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень ~law29~ є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI.

Разом з тим, з часу набрання чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ~law33~).

Норми ~law34~ кореспондуються з положеннями частини 3 статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ~law36~, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений ~law37~, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Як вбачається зі встановлених по справі обставин, лише починаючи з 01 березня 2018 року внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний.

Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми ~law38~, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення ~law39~ та частини 3 статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування".

21. Окремо слід зазначити, що у зазначеному судовому рішенні колегія суддів також дійшла висновку про необхідність відступити від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у справі №360/1428/17, на яку посилається позивач в обґрунтування касаційної скарги у цій справі.

22. Правовідносини у цій справі цілком тотожні справі №580/234/19 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що на позивача у цій справі поширюють норми ~law41~ щодо обмеження пенсії максимальним розміром.

23. Посилання заявника касаційної скарги постанову Верховного Суду у справі №127/4267/17 колегія суддів до уваги не бере, оскільки правовідносини в зазначеній справі виникли за інших фактичних обставин (перерахунок пенсії військового).

24. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

25. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

26. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі №280/5154/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя Л. Л. Мороз