Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2018 року

Київ

справа №825/1104/16

адміністративне провадження №К/9901/10666/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №825/1104/16

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини польова пошта В0941 про визнання дій неправомірними та скасування наказу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року (постановлену у складі: головуючого судді Житняк Л.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Літвіної Н.М., суддів: Коротких А.Ю., Чаку Є.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності наказом командира військової частини польова пошта В 0941 від 30 січня 2016 року №422 у вигляді "попередження про неповну службову відповідність" та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини польова пошта В 0941 від 30 січня 2016 року №422 "Про низьку виконавчу дисципліну та покарання винних".

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в наказі від 30 січня 2016 року №422 не наведено жодних конкретних порушень, відповідно до яких можна було б встановити ті чи інші події, і те що саме позивачем було порушено чи не виконано. Також, зазначає, що його не було ознайомлено з рішенням атестаційної комісії від 22 січня 2016 року на підставі якого було видано оскаржуваний наказ. Позивач вказує на відсутність проведення службового розслідування, не доведення до його відома, в чому саме полягає порушення ним зазначених у пункті 2 оскаржуваного наказу норм, так і не доведення самого наказу до відома.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 21 липня 2016 року Чернігівський окружний адміністративний суд вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з врахуванням раніше накладених дисциплінарних стягнень та систематичного порушення військової дисципліни, підтвердженого відповідними актами службового розслідування, командування військової частини мало об'єктивні підставі для розгляду діяльності військовослужбовця ОСОБА_1 на атестаційній комісії. Після розгляду висновку атестаційної комісії, врахувавши характер та обставини правопорушення, його наслідки та попередню поведінку позивача, відповідачем правомірно було прийнято рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. 15 вересня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року - без змін.

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 03 жовтня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року.

6. 29 січня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

7. Військова частина польова пошта В0941 надала до суду заперечення на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

8. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

ОСОБА_1 зазначає, що чинним законодавством України не передбачено повноважень атестаційної комісії приймати рішення щодо накладення на військовослужбовців дисциплінарних стягнень. На засіданні атестаційної комісії присутнім позивач не був.

9. Доводи, викладені у запереченні на касаційну скаргу (відповідача у справі):

Військова частина польова пошта В0941 посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими. Зазначає, що дії позивача, за які його притягнуто до дисциплінарної відповідальності є грубим порушенням закону, військової дисципліни та підриву бойової готовності військової частини, що завдає істотної шкоди інтересам держави. Тому дисциплінарне стягнення у вигляді "попередження про неповну службову відповідність" накладено правомірно, без порушень чинного законодавства. Крім того, рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності приймала не атестаційна комісія, а командир частини особисто в межах, наданих йому повноважень.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено що ОСОБА_1 у період з 2005 року по 27 травня 2016 року проходив військову службу у військовій частині польова пошта В0941.

11. З досліджених судами попередніх інстанцій копій службової картки позивача та журналу обліку дисциплінарних стягнень, накладених на офіцерів військової частини польова пошта В 0941 вбачається, що ОСОБА_1 за час проходження військової служби у військовій частині польова пошта В 0941 зарекомендував себе з негативного боку, неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, проте відповідних висновків не зробив.

12. З метою надання можливості для виправлення, ОСОБА_1 неодноразово було попереджено про застосування до нього більш суворого покарання.

13. Враховуючи в сукупності раніше накладені дисциплінарні стягнення та не бажання військовослужбовця ОСОБА_1 виправлятися, командиром військової частини прийнято рішення про розгляд діяльності військовослужбовця на атестаційній комісії.

14. 22 січня 2016 року позивача було викликано та заслухано на засіданні атестаційної комісії. За висновками атестаційної комісії (протокол №3 від 22 січня 2016 року) на ім'я командира військової частини польова пошта В 0941 подано клопотання про накладення на майора ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення відповідно до вимог п. г ст. 68 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України у вигляді «попередження про неповну службову відповідальність» та надано ОСОБА_1 термін для виправлення. Під час засідання атестаційної комісії позивач був особисто присутнім.

15. Проте, жодних дій на виконання наданих йому рекомендацій не здійснив. Вказані обставини стали підставою для повторного виклику на засідання атестаційної комісії 29 січня 2016 року. За висновками атестаційної комісії (протокол № 4 від 29 січня 2016 року) майор ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає та відповідно до вимог п. г ст. 68 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України має бути розглянутий вищестоящим командуванням на предмет винесення дисциплінарного стягнення у вигляді «Пониження в посаді» про що має бути подано клопотання відповідно до вимог п. «в» ст. 73 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України до вищестоящого командування.

16. Таким чином, 30 січня 2016 року командиром військової частини польова пошта В 0941 було винесено наказ №422 «Про низьку виконавчу дисципліну», згідно пункту 2 якого на майора ОСОБА_1, командира 2 навчальної механізованої роти, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «Попередження про неповну службову відповідність».

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Конституція України.

17.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

18.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

18.2. Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

19. Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року №551.

19.1. Абзац 3 статті 5. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

19.2. Стаття 45. У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

19.3. Стаття 83. На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

19.4. Стаття 84. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

19.5. Стаття 86. Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

20. Наказ Міністра оборони України від 25 травня 2009 року №246 "Про затвердження Положення про атестаційні комісії у Збройних Силах України»

20.1. Пункт 1.1. Атестаційна комісія є колегіальним органом, який здійснює всебічну оцінку службової діяльності, професійних, ділових якостей осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу які проходять військову службу за контрактом, складає висновки щодо відповідності військовослужбовців займаним посадам та подальшого їх службового використання, а також розглядає інші питання, пов'язані з військовою службою.

20.2. Пункт 1.2. У своїй діяльності атестаційні комісії керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами і директивами Міністра оборони України, а також цим положенням.

20.3. Пункт 2. Основними завданнями атестаційних комісій є всебічна оцінка та надання висновків та рекомендацій, зокрема щодо відповідності військовослужбовця займаній посаді та надання рекомендацій щодо його подальшого службового використання, переміщення військовослужбовців на посадах.

20.4. Відповідно до своїх завдань, атестаційна комісія проводить вивчення індивідуальних і ділових якостей військовослужбовців і розглядає їх атестації та додаткові матеріали, визначає об'єктивність оцінки результатів діяльності військовослужбовця, здійснює атестаційні висновки; розглядає списки кандидатів для просування по службі та направлення на навчання; за необхідності заслуховує військовослужбовців, включених до резерву кандидатів для просування по службі, щодо виконання ними індивідуальних планів підготовки в резерві та надає пропозиції командирам (начальникам), відповідні рекомендації для їх врахування під час щорічного оцінювання; за необхідності запрошує на свої засідання для надання пояснень як осіб, яких атестують (заслуховують), так і командирів (начальників), що складали атестації або оцінні картки; розглядає заяви та звернення військовослужбовців до атестаційної комісії з приводу порушення порядку атестування, необ'єктивності викладених в атестації висновків і рекомендацій; розглядає інші питання, які відповідно до законодавства потребують врахування висновку атестаційної комісії; вивчає пропозиції військовослужбовців щодо поліпшення роботи атестаційної комісії; підводить підсумки роботи атестаційної комісії за рік. Склад атестаційної комісії військової частини за посадами щорічно оголошується наказом командира військової частини.

20.5. Пункт 4.7. Про проведення засідання (місце, час та питання, що підлягають розгляду) члени атестаційної комісії, а також особи, які запрошуються на її засідання, сповіщаються секретарем атестаційної комісії.

У разі неприбуття запрошеного військовослужбовця на засідання атестаційної комісії без поважних причин питання розглядається за відсутності військовослужбовця, про що здійснюється запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Пункт 4.13. Рішення атестаційної комісії заносяться до протоколу, у якому зазначається дата проведення та склад членів комісії; питання які розглядались та висновки за ними, загальні проблемні питання, які виникли під час проведення засідання атестаційної комісії. Протокол підписується головою, його заступником, членами атестаційної комісії та її секретарем.

20.6. Пункт 4.14. На підставі висновків та рекомендацій атестаційної комісії остаточне рішення з питань, які розглядались на її засіданнях, приймає командир (начальник), до компетенції якого відноситься право прийняття рішення.

20.7. Пункт 4.15. Протоколи засідання атестаційної комісії нумеруються та реєструються в Книзі обліку протоколів засідань атестаційної комісії.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

22. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.

23. Судами попередніх інстанцій правильно зазначено про те, що доводи позивача щодо не проведення відповідачем службового розслідування є безпідставними, оскільки з системного аналізу Дисциплінарного статут Збройних Сил України, вбачається, що проведення службового розслідування не має імперативного характеру, а отже не є обов'язковим.

24. Разом з тим, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій позивачем систематично порушувався порядок виконання своїх службових обов'язків, що призводило до підриву боєготовності у військовій частині. Вказане, зокрема, підтверджується копією службової картки позивача та журналу обліку дисциплінарних стягнень накладених на офіцерів військової частини польова пошта В 0941, згідно яких ОСОБА_1 неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, зокрема у вигляді "суворої догани" за різні види проступків та порушень статуту Збройних Сил України.

25. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки судів про те, що командування військової частини мало об'єктивні підставі для розгляду діяльності військовослужбовця ОСОБА_1 на атестаційній комісії, а отже і після розгляду висновку атестаційної комісії, врахувавши характер та обставини правопорушення, його наслідки та попередню поведінку, відповідно до статті 86 Дисциплінарного статут Збройних Сил України, прийняти рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

26. Твердження касатора про те, що прийнявши рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, атестаційна комісія перевищила свої повноваження, колегія суддів Верховного Суду вважає помилковим, оскільки рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідно до Дисциплінарного статут Збройних Сил України було прийнято командиром частини в межах наданих йому повноважень.

27. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

28. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у справі №825/1104/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх