Історія справи

Постанова КАС ВП від 14.05.2018 року у справі №826/4030/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2018 року

Київ

справа №826/4030/16

провадження №К/9901/10906/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/4030/16

за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови, визнання протиправними дій, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві ГТУЮ у м. Києві Савчука Костянтина Петровича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Пилипенко О.Є., суддів: Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) від 27 вересня 2016 року,

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, у якому просив:

1.1. визнати дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо відкриття виконавчого провадження №49817013 протиправними;

1.2. визнати протиправною бездіяльність щодо не направлення йому у встановлений законом строк постанов про: відкриття виконавчого провадження № 49817013, стягнення виконавчого збору; стягнення витрат на проведення виконавчих дій; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14 січня 2016 року та не встановлення строку для добровільного виконання рішення суду;

1.3. скасувати постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчука К.П. у виконавчому провадженні №49817013 про: звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14 січня 2016 року; стягнення виконавчого збору в розмірі 814,93 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 200,0 грн.;

1.4. звільнити від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не надіслано копій оскаржуваних документів виконавчого провадження у зв'язку із чим останній позбавлений можливості добровільно виконати судове рішення.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 15 серпня 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив:

3.1. Адміністративний позов задовольнити частково.

3.2. Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо не направлення йому у встановлений законом строк постанов державного виконавця від 14.01.2016 про відкриття виконавчого провадження № 49817013; про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, стягнення виконавчого збору в сумі 83,15 грн.; про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у загальній сумі 9164,23 грн. у виконавчому провадженні № 49817013.

3.3. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

4. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов наступних висновків:

4.1. З огляду на правомірність відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого документа - виконавчого листа № 826/6966/13 виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 02.02.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ боргу в розмірі 8 149,30 грн, чинність постанов відповідача про стягнення з боржника виконавчого збору № 46625903 від 07.09.2015 в розмірі 814,30 грн.; про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій № 46625903 від 25.10.2015 в розмірі 116,85 грн, - прийняті відповідачем постанови № 49817013 від 14.01.2016 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою зобов'язано ГУ ПФУ у м. Києві утримувати із доходів боржника стягнення в розмірі 20 % до повного погашення боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 9164,23 грн - є правомірними.

4.2. Матеріали справи не містять доказів направлення позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження 49817013 від 14.01.2016, так і постанов про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією проведенням виконавчих дій від 14.01.2016 та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.01.2016. Відповідачем під час розгляду справи не надано доказів направлення постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, згідно з пунктом другим, частиною 2 статті 31 Закону №606, так і належних доказів направлення позивачу копій постанов про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.01.2016.

4.3. А тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем допущено бездіяльність щодо не направлення ОСОБА_1, у встановлений законом строк та спосіб, вищевказаних постанов.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 27 вересня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

5.1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

5.2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2016 року - скасувати та ухвалити нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

5.3. Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо не направлення ОСОБА_1 у встановлений законом строк постанов від 14 січня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 49817013, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій; про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

5.4. Скасувати постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчука К.П. у виконавчому провадженні №49817013 від 14 січня 2016 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 83,15 грн.

5.5. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення таким:

6.1. Суд першої інстанції не надав тим обставинам, що ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві правомірно винесено постанову від 14.01.16 про відкриття виконавчого провадження № 49817013 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/6966/13 від 02.02.15 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Центра забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ борг у розмірі 8 149,30 грн. Зокрема, державним виконавцем дотримано вимоги статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» в частині дотримання процедури та своєчасності відкриття виконавчого провадження; виконавче провадження відкрито на підставі документа визначеного ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження». А тому, на думку суду апеляційної інстанції вищевказана обставина є передумовою для скасування рішення суду першої інстанції.

6.2. Крім того, апеляційний суд вважав вірними висновки суду першої інстанції, що відповідачем допущено бездіяльність щодо ненаправлення на адресу позивача у встановлений законом строк та спосіб постанов, відтак у цій частині позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

6.3. В частині вимог позивача про скасування постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 200,00 грн., суд апеляційної інстанції розцінив суму зазначену позивачем як описку та, з метою повного захисту порушених прав та інтересів, вважав, що позивач просить скасувати постанову державного виконавця від 14 січня 2016 року №49817013 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 83,15 грн. Надаючи оцінку таким вимогам, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що надані відповідачем матеріали виконавчого провадження №49817013 не містять жодного доказу щодо здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання виконавчого документу і наявності внаслідок цього витрат на проведення виконавчих дій у тому об'ємі що зазначений в оскаржуваній постанові. Наведеним обставинам судом першої інстанції оцінку надано не було. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені в постанові про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 14 січня 2016 року витрати на проведення виконавчих дій в сумі 83,15 грн. є недоведеними, не підтвердженими документально, що, в свою чергу, є підставою для скасування вказаної постанови.

6.4. Крім того, постанова про відкриття виконавчого провадження позивачу не направлялась, а, відповідно, останньому не було встановлено строк для самостійного виконання рішення. Тобто, у державного виконавця були відсутні підстави для прийняття рішення про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи позивача, а відтак, на думку суду апеляційної інстанції, оскаржувана постанова є безпідставною та підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Скаржник за касаційною скаргою - старший державний виконавець Шевченківського РВДВС у м. Києві ГТУЮ у м. Києві Савчук Костянтин Петрович у касаційній скарзі просив Верховний Суд:

7.1. Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду №826/4030/16 від 27.09.2016

7.2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва №826/4030/16 від 15.08.2016 залишити без змін.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

8. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі)

8.1. З моменту, коли боржник дізнався про наявність відкритого відносно нього виконавчого провадження та по день складання касаційної скарги ОСОБА_1 не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду, жодних коштів боржником самостійно сплачено не було.

8.2. Борг в повному обсязі примусово стягнуто з пенсії ОСОБА_1 на депозитний рахунок Відділу та перераховано стягувачу, крім того, стягнуто та перераховано на користь держави виконавчий збір у розмірі 814,93 грн та на проведення виконавчих дій - 200 грн.

8.3. Строк на самостійне виконання рішення суду боржнику надавався постановою про відкриття виконавчого провадження №46625903 від 26.02.2015, винесеною Печерським РВ ДВС у м. Києві ГТУЮ у м. Києві, саме на цей документ міститься посилання у постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника № 49817013 від 14.01.2016.

8.4. Боржнику не надавалося жодних строків для самостійного виконання рішення суду, а у оскаржуваній постанові, лише встановлено факт відкриття виконавчого провадження. На цій підставі, скаржник за касаційною скаргою вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

9. Доводи ОСОБА_1 (позивача у справі) викладені у запереченні на касаційну скаргу.

9.1. У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_1 проти змісту і вимог касаційної скарги заперечує та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги. Вказує, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими оскільки рішенням, що набрало законної сили, а саме постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2015 у справі №826/4414/15 фактично визнано бездіяльність Печерського управління юстиції у м. Києві щодо ненаправлення позивачу ОСОБА_1 у встановлений законом строк постанови про відкриття виконавчого провадження №46625903.

9.2. На думку позивача єдиною підставою для початку проведення виконавчих дій і стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, є направлення на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження. Оскільки вищевказану постанову направлено не було - у державного виконавця, на думку ОСОБА_1, не було законних підстав для прийняття рішення про звернення стягнення на заробітну плату.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини:

10.1. Постановою Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження ВП №46625903 від 25 жовтня 2015 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/6966/13 від 02.02.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ боргу в розмірі 8 149,30 грн.

10.2. Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві 07.09.2015 винесено постанову № 46625903 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 814,30 грн.

10.3. Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві 25.10.2015 винесено постанову № 46625903 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 116,85 грн.

10.4. До відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві 19.10.2015 надійшла заява стягувача про направлення виконавчого листа до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві для стягнення боргу із пенсії боржника (боржник перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська 16).

10.5. Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві 25.10.2015, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України Про виконавче провадження, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку разом з оригіналом виконавчого листа, постановою про стягнення з боржника виконавчого збору та постановою про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, направлено для подальшого виконання до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

10.6. Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві 14.01.2016, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49817013 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/6966/13 від 02.02.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ боргу в розмірі 8 149,30 грн. Цього ж дня державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову № 49817013 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 83,15 грн.

10.7. Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві 14.01.2016, винесено постанову № 49817013 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою зобов'язано ГУ ПФУ у м. Києві утримувати із доходів боржника стягнення в розмірі 20 % до повного погашення боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 9 164,23 грн.

10.8. Докази направлення позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження 49817013 від 14.01.2016, постанов про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією проведенням виконавчих дій від 14.01.2016 та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.01.2016 у матеріалах адміністративної справі - відсутні.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Конституція України

11.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

12.1. Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

13. Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV

13.1. У відповідності до преамбули Закону, цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

13.2. Згідно з статтею 1 Закону №606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

13.3. Статтею 5 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи, щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

13.4 Нормами частини 1 і 3 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. При цьому рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

13.5. Згідно з пунктом першим частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Такими виконавчими документами згідно зазначеної статті є, зокрема, виконавчі листи.

13.6. Частиною 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

13.7. Відповідно до частини 5 статті 25 Закону копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

13.8. Процедура повідомлення боржника обумовлена статтею 31 Закону, відповідно до якої копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

13.9. Частинами 1-3 статті 42 Закону встановлено, що Кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

14. Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.12 № 512/5 Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень.

14.1. До інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами ДВС належать витрати на: а) зарахування коштів на відповідний рахунок органу ДВС (комісія банку); б) виплату винагороди державним виконавцям; в) придбання службових житлових приміщень; г) придбання службових приміщень; ґ) страхування державних виконавців; д) забезпечення державних виконавців форменим одягом; е) матеріально-технічне забезпечення діяльності служби, у тому числі: придбання канцелярських та господарських товарів, передплата періодичних, довідкових та інформаційних видань; придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, витрати транспортних послуг, утримання транспортних засобів та оренда транспортних засобів, у тому числі грошова компенсація за використання державними виконавцями власного автотранспорту; оренда приміщень, ремонт та обслуговування оргтехніки, поштові витрати та витрати на послуги зв'язку, модему, Інтернету; є) установку телефонів, модемного зв'язку та охоронної сигналізації; ж) охорону та охоронну сигналізацію; з) поліграфічні витрати; и) проведення семінарів; і) відрядження та проїзд державних виконавців, у тому числі на придбання проїзних документів; ї) оплату комунальних послуг та енергоносіїв; й) придбання основних засобів та програм; к) Єдиний реєстр; л) поточний та капітальний ремонт приміщень; м) інші витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

16. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції у позивача ОСОБА_1 перед Центром забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального Штабу Збройних Сил України виник борг у сумі 8149,30 грн. Вказаний борг ОСОБА_1 добровільно не сплатив, внаслідок чого розпочато процедуру примусового стягнення і вже 25 жовтня 2015 року постановою Відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження ВП №46625903.

17. Матеріали вищевказаного виконавчого провадження позивачу не направлялися, що встановлено рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2015 року у справі №826/4414/15. Даний факт скаржником, фактично, не заперечується, оскільки останній погоджується з рішенням суду першої інстанції, яким позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання бездіяльності ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві протиправною - задоволено.

18. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанції в цій частині, оскільки сторона виконавчого провадження, відповідно до норм діючого законодавства, має право знати про дії, що вчиняються державним виконавцем під час виконання функцій покладених Законом на останніх. Така вимога Закону обумовлена, зокрема, тим, що для вчинення добровільного виконання рішення суду боржнику необхідно знати про строки протягом яких він може виконати зобов'язання добровільно, не чекаючи при цьому вжиття виконавцем заходів щодо стягнення у примусовому порядку.

19. А тому, Верховний Суд вважає за необхідне залишити в силі рішення суду першої інстанції, а також рішення суду апеляційної інстанції в частині визнання протиправною бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві щодо не направлення ОСОБА_1 у встановлений законом строк постанов від 14 січня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 49817013, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій; про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

20. Щодо вимог про скасування постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчука К.П. у виконавчому провадженні №49817013 від 14 січня 2016 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 83,15 грн Верховний Суд дійшов висновків про таке.

21. Апеляційний адміністративний суд м. Києва у рішенні від 27 вересня 2016 року дійшов помилкового висновку щодо ненадання оцінки судом першої інстанції правовим нормам та обставинам справи в частині позовних вимог щодо неправомірності рішення суб'єкта владних повноважень, а саме постанови державного виконавця від 14 січня 2016 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою зобов'язано ГУ ПФУ у м. Києві утримувати із доходів боржника стягнення в розмірі 20 % до повного погашення боргу. Так, судом першої інстанції зроблено висновок про правомірність вищевказаної постанови, що прийнята державним виконавцем на виконання вимог частини першої та другої статті 57 Закону України Про виконавче провадження.

22. Верховний Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на приписи частини першої та другої статті 57 Закону України №606. Крім того, Верховний Суд наголошує, що право доступу до суду є одним із аспектів «права на суд». Так, у справі «Нornsby проти Греції» (заява № 18357/91, рішення від 19 березня 1997 року, п. 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 гарантує не тільки право ініціювати судовий розгляд справи. Складовою частиною статті 6 Конвенції є право на виконання судового рішення, винесеного на користь особи. Так, Суд зазначив: «…відповідно до прецедентної практики параграф 1 статті 6 захищає право кожного звернутись зі скаргою відносно цивільних прав та обов'язків до суду чи трибуналу; таким чином реалізується право на суд, в якому право на доступ, яке є правом ініціювати процес перед судом в цивільній сфері, становить один з аспектів. Однак право було б примарним, якби національна правова система Договірних Сторін дозволяла остаточне, обов'язкове судове рішення оставляти невиконаним на збиток одній з сторін… Виконання рішення, виданого судом, має бути захищене як складова частина "суду" в цілях статті 6».

23. З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині скасування постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчука К.П. у виконавчому провадженні №49817013 від 14 січня 2016 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, оскільки такі дії призвели б до унеможливлення виконання судового рішення яке набрало законної сили та підлягає виконанню.

24. Крім того, Верховний Суд вважає, що рішення суду апеляційної інстанції необхідно скасувати, також, і в частині скасування постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчука К.П. у виконавчому провадженні №49817013 від 14 січня 2016 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 83,15 грн. Так, Верховний Суд вважає, що жодна норма чинного законодавства не пов'язує стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій із вчиненням чи не вчиненням заходів примусового виконання, а лише із наявністю факту здійснених витрат в рамках виконавчого провадження.

25. Також, з матеріалів адміністративної справи та пояснень сторін Верховним Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 ініційовано декілька адміністративних проваджень з підстав оскарження дій та бездіяльності державних виконавців Печерського та Шевченківського РВДВС у м. Києві ГТУЮ у м. Києві. Результатами таких дій стало ухвалення Окружним адміністративним судом рішення у справі від 13.05.2015 №826/4414/15 про визнання бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Печерського управління юстиції у місті Києві щодо не направлення ОСОБА_1 у встановлений законом строк постанови про відкриття виконавчого провадження №46625903, що набрало законної сили. А як наслідок, призвело до затягування виконання остаточного рішення Вищого адміністративного суду України у справі №826/6966/13-а про задоволення касаційної скарги Центру забезпечення службової діяльності Міноборони та генерального штабу Збройних Сил України.

26. Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що вищевказане рішення суду виконано у повному обсязі лише 15 вересня 2016 року. Тобто, станом на дату прийняття постанови Київським апеляційним адміністративним судом 27 вересня 2016 року, борг у повному обсязі стягнуто з боржника за рахунок пенсії останнього, на депозитний рахунок Відділу та перераховано стягувачу відповідно до платіжних доручень №17483 від 25.03.2016, №2441 від 26.07.2016 та №4630 від 15.09.2016. А тому, задоволення позовних вимог в частині скасування постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчука К.П. у виконавчому провадженні №49817013 від 14 січня 2016 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника не призвело б до жодних правових наслідків для боржника - ОСОБА_1

27. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення Окружним адміністративним судом міста Києва і не погоджується з висновками Київського апеляційного адміністративного суду в частині скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог про скасування постанов старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчука К.П. у виконавчому провадженні №49817013 від 14 січня 2016 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 83,15 грн.

28. Згідно зі статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

29. Зважаючи на те, що судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване рішення, яке помилково скасоване судом апеляційної інстанції, колегія суддів Верховного Суду вважає за доцільне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ГТУЮ у м. Києві Савчука Костянтина Петровича - задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року - скасувати.

3. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2016 року - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх