Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2018 року

Київ

справа №810/5331/15

касаційне провадження №К/9901/35710/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 (суддя Кузьмишина О.М.) у справі №810/5331/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус К» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крокус К» звернулося до суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.05.2015 №0000982200 та №0000992200.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 16.03.2016 позов задовольнив частково.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.11.2016 відмовив Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2016.

Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади», статтей 9, 69, 86, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції).

Доводи касаційної скарги обґрунтовуються тим, що податковий орган був позбавлений можливості здійснити сплату судового збору в межах встановленого процесуальним законом строку апеляційного оскарження, у зв'язку з обмеженим фінансуванням з державного бюджету для сплати судового збору.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 16.03.2016 за результатами розгляду справи в порядку письмового провадження позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 13.05.2015 № 0000982200 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 110151 грн. основного платежу та застосування штрафних в сумі 27538грн. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 13.05.2015 №0000992200 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 83544грн. основного платежу та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20886 грн. У задоволенні решти позову відмовив.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій) у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Миронівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області, правонаступником якої є Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області, 18.07.2016 подала апеляційну скаргу на вказане судове рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції при перевірці дотримання відповідачем строку апеляційного оскарження керувався тим, що копія постанови Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2016 направлена судом на адресу відповідача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0113324678033 та отримана адресатом 26.05.2016 (т. 4, а.с. 218).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач звернувся з апеляційною скаргою 18.07.2016 з пропуском встановленого абзацом 1 частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій) строку апеляційного оскарження.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.08.2016 залишив вказану апеляційну скаргу без руху на підставі абзацу 1 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, а також у зв'язку з невиконанням вимог частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (до апеляційної скарги не долучено документу про сплату судового збору), та встановив строк до протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Вказана ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016 була отримана відповідачем 10.08.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0101034267171.

У встановлений ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016 строк суд апеляційної інстанції жодних документів від Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на усунення недоліків апеляційної скарги не отримував.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.09.2016 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2016, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений такою ухвалою строк, що відповідає вимогам частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали).

Відповідач 10.11.2016 повторно подав апеляційну скаргу на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2016 із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження податковий орган вказував на те, що відсутність бюджетних асигнувань з Державного бюджету України для сплати судового збору слугувала об'єктивною підставою неможливості усунути встановлені ухвалою про залишення вперше поданої апеляційної скарги без руху недоліки в частині вимог про надання документу про сплату судового збору.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.11.2016 відмовив податковому органу у відкритті апеляційного провадження за вдруге поданою апеляційною скаргою на підставі пункту 3 частини п'ятої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення справи судом апеляційної інстанції) - є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Відповідно до частини другої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення справи судом апеляційної інстанції), отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу (частина третя статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з абзацом 1 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення справи судом апеляційної інстанції) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків.

Наслідки ж невиконання таких вимог суду передбачені в абзаці другому частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення справи судом апеляційної інстанції): якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, відповідач, звертаючись до суду з апеляційною скаргою вперше з пропуском строку апеляційного оскарження, не надав суду клопотання про поновлення такого строку апеляційного оскарження.

При цьому, суд апеляційної інстанції надавав відповідачу достатній строк (30 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху) для вчинення процесуальної дії зі звернення до суду з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, а також для надання документу про сплату судового збору.

Утім, своїм правом на усунення визначених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху недоліків податковий орган не скористався, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції ухвалою від 19.09.2016 на підставі абзацу другого частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення справи судом апеляційної інстанції) відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції при зверненні відповідача з апеляційною скаргою вперше не надавав оцінки підставам пропуску строку апеляційного оскарження податковим органом, оскільки останнім такі підстави не наводились.

При зверненні до суду апеляційної інстанції вдруге відповідач в обґрунтування підстав поважності пропуску строку апеляційного оскарження наводив лише обставини, що унеможливили виконання вимог ухвали про залишення вперше поданої апеляційної скарги без руху в частині здійснення сплати судового збору. При цьому, податковим органом не наведено обґрунтувань, які б свідчили про наявність об'єктивних та непереборних обставин, що перешкоджали виконати вимоги ухвали про залишення вперше поданої апеляційної скарги без руху в частині надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Враховуючи викладені обставини у сукупності, суд вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції при постановленні оскарженої ухвали від 15.11.2016 про відмову у відкритті апеляційного провадження за вдруге поданою апеляційною скаргою на підставі пункту 3 частини п'ятої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення справи судом апеляційної інстанції), у зв'язку з наявністю ухвали від 19.09.2016 про відмову у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою, яка була постановлена за відсутності оцінки поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області без задоволення, а оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк