Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2018 року

Київ

справа №810/1713/17

адміністративне провадження №К/9901/18536/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 810/1713/17

за позовом Керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області до Бородянської селищної ради Київської області, треті особи: Національне агентство з питань запобігання корупції, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Прокуратури Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду, прийняту 16 травня 2017 року у складі судді Брагіна О.Є. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 13 листопада 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

в с т а н о в и в :

Керівник Фастівської місцевої прокуратури Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бородянської селищної ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення Бородянської селищної ради Київської області № 257/01-11-VII «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,0700 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 на території Бородянської селищної ради ОСОБА_2».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року, позовну заяву повернено позивачу.

У касаційній скарзі прокурор заявив вимогу про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення норм процесуального права.

Заперечення проти касаційної скарги не надано.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскарженою ухвалою суду першої інстанції, яку залишив без змін суд апеляційної інстанції, повернуто позовну заяву у зв'язку з тим, що справа предметно підсудна загальному суду як адміністративному та не підлягає розгляду окружним адміністративним судом.

Такий висновок суди зробили, зазначивши, що однією із сторін спору є орган місцевого самоврядування, а тому згідно з пунктом 1 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України спір предметно підсудний загальному суду як адміністративному.

Проте, колегія суддів не погоджується із висновком судів попередніх інстанцій.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС; у редакції чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 КАС окружним адміністративним судам підсудні адміністративні, зокрема, справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

З аналізу зазначених норм можна зробити висновок, що справа, у якій однією зі сторін є орган місцевого самоврядування підсудна місцевому загальному суду як адміністративному лише у випадку, якщо така справа не підсудна окружному адміністративному суду. При цьому, якщо однією із сторін справи є посадова особа державного органу (зокрема, прокурор, як у цій справі), то справа підсудна саме окружному адміністративному суду.

При цьому, суд бере до уваги, що у цьому випадку прокурор є позивачем відповідно до абз. 2 частини 2 статті 60 КАС, згідно з якою прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, висновок судів попередніх інстанцій відносно того, що справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному є помилковим.

Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення з порушенням норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить задовольнити, а рішення судів скасувати з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Прокуратури Київської області задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду, прийняту 16 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у справі № 810/1713/17 скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду