Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.12.2019 року у справі №705/4209/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 705/4209/18

провадження № К/9901/32663/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А. А. суддів: Кравчука В. М., Рибачука А. І.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року (суддя Гаращенко В. В. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (головуючий суддя Ганечко О. М., судді Кузьменко В. В., Шурко О. І.)

у справі №705/4209/18

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Управління Держпраці у Черкаській області про скасування постанови

про накладення штрафу

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Держпраці у Черкаській області, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 23 серпня 2018 року № ЧК-611373/АВ/П/ПТ/ТД/-ФС-471, винесену уповноваженими посадовими особами відповідача, про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 335 070,00 грн.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у позові відмовлено.

3. Позивач з вказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року та прийняти нове про задоволення позову.

4. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів управління Держпраці у Черкаській області Томіленко Т. Д. та Сотник О. І., відповідно до направлення на проведення перевірки від 16 липня 2018 року №1427, виданого на підставі наказу від 16 липня 2018 року №673-Н, проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками у мережі роздрібних торгових відділів наливної парфумерії Perfums Ваr, що розміщені у магазинах "Thrash", "Novus" та у ТЦ "Пассаж" в м. Черкаси.

6. У зв'язку з відсутністю 18 липня 2018 року ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення діяльності та відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18 липня 2018 року №ЧК-611/375/НД та вимогу про надання документів від 18 липня 2018 року №ЧК-611/375/ПД, інспекційне відвідування зупинено до 10:00 години 27 липня 2018 року.

7. На виконання вимоги №ЧК-611/375/ПД ФОП ОСОБА_1 надав інспекторам праці копії документів, що стосуються предмету контролюючого заходу, у зв'язку з чим 27 липня 2018 року інспекційне відвідування продовжено та за його результатами складено акт від 27 липня 2018 року №ЧК-611/373/АВ, згідно з яким виявлені під час інспекційного відвідування та зафіксовані наступні порушення вимог законодавства про працю: ОСОБА_2 виконувала функціональні обов'язки професії продавця непродовольчих товарів у магазині "Thrash", ОСОБА_3 - у магазині "Novus", а ОСОБА_4 - у ТІД "Пассаж", при цьому трудові договори з вказаними працівниками підприємець не уклав та не повідомив ДФС про прийняття працівників на роботу, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України, вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу".

8. На підставі акту перевірки та за результатами розгляду справи, першим заступником начальника управління Держпраці у Черкаській області Мащенко В. В., 23 серпня 2018 року винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відповідача №ЧК-611/373/АВ/ШТТ7ТД-ФС-471, якою на позивача накладено штраф у розмірі 335 070,00 грн. на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

9. Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Відмовляючи у позові, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що предметом цивільно-правових договорів, укладених 16 липня 2018 року, 01 липня 2018 року та 17 липня 2018 року між ФОП ОСОБА_1 та громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_2 є праця, що не передбачає будь-якого кінцевого результату, тобто фактичне виконання зазначеними громадянами послуг продавців, оскільки у вказаних цивільно-правових договорах відсутні будь-які відомості про те, який саме результат роботи (послуг) повинен передати виконавець замовнику, договори не містять жодних даних щодо обсягу виконуваної роботи (послуг) у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, їх якісних та кількісних характеристик.

11. Суд першої інстанції відхилив посилання позивача на процедурні порушення відповідача під час здійснення перевірки, пославшись на те, що в разі недотримання, на думку суб'єкта господарювання, контролюючим органом встановленого законом порядку проведення заходу контролю, законодавством передбачена можливість недопуску посадових осіб контролюючого органу до здійснення заходу контролю суб'єктом господарювання, стосовно якого такий захід контролю призначений. В протилежному випадку, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, у зв'язку з чим за умови такого допуску підставою для скасування рішення може бути лише неправильність його прийняття по суті. Також позивачем не оскаржується наказ про проведення перевірки та дії посадових осіб відповідача щодо її проведення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

12. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим та апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.

13. Зокрема, скаржник посилається на те, що судами першої та другої інстанції не бралося до уваги, що у направленні на проведення інспекційного відвідування не зазначено найменування суб'єкта господарювання, перевищено строки проведення перевірки, посадовими особами було проігноровано вимоги законодавства про надання направлення, посвідчення посадових осіб та погодження центрального органу виконавчої влади.

14. На думку позивача, суди надали невірну оцінку цивільно-правовим договорам.

15. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає доводи касаційної скарги щодо належного оформлення позивачем з фізичними особами цивільно-правових відносин безпідставними.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

17. У касаційній скарзі позивач наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки процедурним порушенням, допущеним відповідачем при проведенні інспекційного відвідування.

18. Суд першої інстанції в оскарженому рішенні відхилив доводи позивача про незаконність проведення перевірки з посиланням на те, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, у зв'язку з чим за умови такого допуску підставою для скасування рішення може бути лише неправильність його прийняття по суті.

19. У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року в справі № 826/17123/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа №804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 03 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.

20. При цьому судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

21. У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/11514/19-а зроблено висновок про можливість поширення наведеної вище правової позиції палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду до проведення інспекційного відвідування органами Держпраці, ураховуючи подібність правового регулювання правовідносин в частині прийняття наказу про проведення перевірки органами Держпраці та податковими органами, а також необхідність визначення наслідків допуску суб'єктами господарювання посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірки.

22. Застосовуючи наведені вище правові позиції до обставин цієї справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправомірно відхилив доводи позивача про порушення призначення та проведення інспекційного відвідування без дослідження обставин, на які посилався позивач. Суд апеляційної інстанції вказаних порушень не виправив.

23. Без з'ясування цих обставин неможливо встановити законність прийняття наказу про проведення інспекційного відвідування, а так само і законність проведення заходу контролю.

24. Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій не дотримані норми процесуального права, оскільки не встановлені всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення та прийняття у ній законного та обґрунтованого рішення.

25. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

26. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

27. Разом з тим, без дослідження і з'ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

28. Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

29. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 345, 349, 353, 351, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі №705/4209/18 - скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя А. І. Рибачук