ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року

м. Київ

справа № 818/585/17

адміністративне провадження № К/9901/20199/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів - Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Держпраці у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у складі судді Гелети СМ. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у складі колегії суддів Шевцової Н.В., Макаренка Я.М., Мінаєвої О.М. у справі № 818/585/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метангаз-Моторс» до Управління Держпраці у Сумській області про скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метангаз-Моторс» звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14.03.0217 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Метангаз-Моторс» № 69/64 у розмірі 9600,00 грн та стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Держпраці у Сумській області подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вимоги вказаного Закону поширюються на управління Держпраці лише в частині обов`язку ознайомлення суб`єкта господарювання з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення, а тому інспектори керуються ч. 4 п. 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 р. № 390, який встановлює процедуру проведення перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі. Стаття 16 Конвенції встановлює, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм. Вказує, що Порядком № 390 не встановлено тривалість проведення перевірки. Також посилається на ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно якої Управління Держпраці в Сумській області звільнено від сплати судового збору.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 листопада 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 24 січня 2017 року гр. ОСОБА_1 звернулась до Управління Держпраці у Сумській області із заявою про порушення її трудових прав ТОВ "Метангаз-Моторс", а саме непроведення повного розрахунку після звільнення та не виплату компенсації за невикористану відпустку.

Листом від 30 січня 2017 року № 1023/4.3/4.2-ДП-17 Державна служба України з питань праці надала згоду на проведення позапланової перевірки ТОВ "Метангаз-Моторс"

10 лютого 2017 року управлінням Держпраці у Сумській області видано наказ № 75 про проведення перевірки ТОВ "Метангаз-Моторс" з 13 по 16 лютого 2017 року та направлення № 02-25/47.

13 лютого 2017 року інспекторами здійснено вихід для проведення перевірки, однак у вказаний день директор ТОВ "Метангаз-Моторс" не допустив їх до її проведення.

13 лютого 2017 ТОВ "Метангаз-Моторс" направило на адресу управління Держпраці у Сумській області повідомлення № 05 про недопуск інспектора до проведення позапланової перевірки на підприємстві.

14 лютого 2017 року інспекторами управління Держпраці складено акт про відсутність посадових осіб ТОВ "Метангаз-Моторс" за юридичною адресою та неможливість проведення перевірки.

16 лютого 2017 року складено акт про відмову у допуску до проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

02 березня 2017 року на адресу ТОВ "Метангаз-Моторс" направлено повідомлення

№ 15-30/1437/02/2017 про розгляд справи.

14 березня 2017 року начальником Управління Держпраці в Сумській області винесено постанову про накладення штрафу № 69/64, якою накладено штраф на ТОВ "Метангаз-Моторс" в розмірі 9600 грн. за порушення, передбачене абзацом шостим ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Вважаючи постанову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем на власний розсуд збільшено строк проведення позапланової перевірки, з двох до чотирьох робочих днів, чим порушено ч. 4 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а тому у позивача саме з цих підстав було право недопуску інспекторів до перевірки, оскільки направлення на перевірку не відповідало нормам Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та було складено в порушення ч. 4 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Відповідно до абзацу шостого частини другої ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон № 877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 31.01.2019 № 809/799/17.

Частиною четвертою статті 6 Закону № 877 визначено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Судами встановлено, що 10 лютого 2017 року видано направлення № 47 на проведення перевірки суб`єкта господарювання з якого вбачається, що направлення на перевірку дійсне з 13 по 16 лютого 2017 тобто 4 робочі дні. Також встановлено і підтверджено матеріалами справи, що позивач є суб`єктом малого підприємництва.

Законом № 877 не передбачено можливості продовження строку проведення позапланової перевірки ніж ті, що передбачені частиною четвертою статті 6.

За пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України у справі про тлумачення терміна «законодавство» від 09 липня 1998 року № 12-рп/98 Конституція України значно розширила коло питань суспільного життя, що визначаються чи встановлюються виключно законами України як актами вищої після Конституції України юридичної сили в системі нормативно-правових актів.

В касаційній скарзі відповідач посилається на Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений Наказом Мінсоцполітики від 02.07.2012 № 390, який є спеціальним підзаконним актом, що регулює проведення перевірок органами Держпраці та не встановлює і не обмежує тривалості проведення позапланового заходу.

Поряд із цим, у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» або у іншому Законі, як акті аналогічної юридичної сили, встановлений чіткий термін проведення позапланового заходу для суб`єктів малого підприємництва - два робочі дні.

Відтак, суд доходить висновку, що в розумінні Рішення Конституційного Суду України у справі про тлумачення терміна «законодавство» від 09 липня 1998 року № 12-рп/98 Порядок № 390 не може застосуватись всупереч Закону N 877-V, оскільки взагалі не регулює питання тривалості позапланової перевірки, що чітко визначено безпосередньо положеннями ч. 4 ст. 6 цього Закону.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що до вказаних правовідносин необхідно застосовувати частину четверту статті 6 Закону

№ 877, а тому позивача протиправно притягнуто до відповідальності за недопущення до проведення перевірки.

Щодо посилань в касаційній скарзі на помилкове стягнення з відповідача судового збору, оскільки він звільнений від його сплати, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Проте звільнення від сплати судового збору органів Держпраці не звільняє його від обов`язку відшкодувати судові витрати у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №750/108/17, від 13.06.2018 у справі №520/1841/17 та від 19.12.2018 у справі №748/2378/16-а.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Держпраці у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець