Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.10.2018 року у справі №826/19715/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 826/19715/16

адміністративне провадження № К/9901/63948/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" Ларченко Ірини Миколаївни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2018 (суддя Чудак О. М. ) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 (колегія суддів: Василенко Я. М., Кузьменко В. В., Шурко О. І.) у справі № 826/19715/16 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Євробанк" Ларченко Ірини Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" Кононця В. В., щодо нікчемності операції за договором банківського вкладу, здійсненої ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту) з правилами "Вклад на вимогу "Вільний доступ" № ДВ-28697/UAN від 15.06.2016 незаконним та скасувати його;

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" Кононця В. В., що виявляється у невиконанні дій щодо включення ідентифікаційних даних ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" Кононця В. В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення (зміни) до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням ідентифікаційних даних ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 необхідних для внесення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат (Загальний реєстр);

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести ідентифікаційні дані ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 в реєстр відшкодувань вкладникам публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" для здійснення виплат (Загальний реєстр).

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2018 (з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2018 про виправлення описки) позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича, оформлене наказом від 07.11.2016 № 229-ОД, в частині визнання нікчемною операцію з розміщення 15.06.2016 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) коштів в сумі 150 000 гривень на депозитному рахунку № НОМЕР_2 з призначенням платежу "Надходження коштів на депозит № ДВ-28697/UAN від 15.06.2016"; зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" Ларченко Ірину Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, а саме: П. І. Б ОСОБА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; місце проживання АДРЕСА_1; серія та номер паспорта громадянина України НОМЕР_3, виданий Печерським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві; загальна сума вкладів та відсотків 150
000 грн. ; гарантована сума за рахунком 150000 грн. ; договір банківського вкладу з Правилами "Вклад на вимогу "Вільний доступ" від 15.06.2016 №ДВ-28697/UAH; вкладний рахунок НОМЕР_2, - необхідні для внесення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб змін в реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат (Загальний реєстр); в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" Кононця Вадима Валерійовича щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині невключення до нього ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1).

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" Ларченко Ірину Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ КБ "Євробанк", внесеному на підставі договору банківського вкладу з Правилами "Вклад на вимогу "Вільний доступ" від 15.06.2016 № ДВ-28697/UAH, номер вкладного рахунку НОМЕР_2 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 150 000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Уповноважена особа подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що спір щодо дійсності правочину, відсутності підстав його нікчемності та застосування наслідків його нікчемності, охоплюється питанням цивільної юрисдикції, а не юрисдикції адміністративного суду. Вказано, що правочин, стороною якого є позивач, виявлений як нікчемний у зв'язку з тим, що він був вчинений під час дії, встановлених Рішенням Правління НБУ № 70-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" до категорії проблемних" обмежень щодо проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. Також вказано, що процедура ліквідації ПАТ "КБ "Євробанк" триває та в разі не підтвердження обставин, які стали підставою для тимчасового обмеження здійснення банківських операцій щодо виплати коштів, позивач міг бути визнаним таким, що має право на отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду. Таким чином, на думку заявника касаційної скарги, позивачем заявлені позовні вимоги передчасно.

Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2019 відкрито касаційне провадження.

Відзиву на касаційну скаргу позивачем до суду не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що 15.06.2016 між позивачем та ПАТ КБ "Євробанк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) з правилами "Вклад на вимогу "Вільний доступ" №ДВ-28697/UAH, відповідно пункту 2 якого банк приймає на зберігання від вкладника або для нього грошові кошти (надалі - вклад) та зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму вкладу та проценти на нього на умовах та в порядку, встановлених договором.

15.06.2016 на вкладний (депозитний) рахунок позивачем особисто внесено 150 000,00 грн., що підтверджено наявною у матеріалах справи копією квитанції № 240346.

Разом з тим, 15.06.2016 у зв'язку з погіршенням фінансового стану постановою Правління Національного банку України № 70-рш/БТ ПАТ КБ "Євробанк" віднесено до категорії проблемних.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 17.06.2016 № 73-рш "Про віднесення ПАТ КБ "Євробанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким розпочато процедуру виведення ПАТ КБ "Євробанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації з
17.06.2016 до 16.07.2016 включно, призначено Кононця В. В. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ "Євробанк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 07.07.2016 №1183 продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" з 17.07.2016 до 16.08.2016 включно і повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" Кононця В. В.

У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 16.08.2016 № 1523 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з 19.08.2016 розпочав виплати коштів вкладникам зазначеного банку.

Листом від 16.09.2016 позивач звернувся до ПАТ КБ "Євробанк" з проханням повідомити причини відсутності його у списку вкладників ПАТ КБ "Євробанк" та включити його до списку вкладників ПАТ КБ "Євробанк", яким буде відшкодовано кошти за вкладами, оскільки на офіційному сайті АТ "Таскомбанк" (банк-агент, який виплачує кошти вкладникам ПАТ КБ "Євробанк") у списках вкладників, котрим буде відшкодовано кошти за вкладами, його не зазначено.

Листом від 26.09.2016 позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з проханням повідомити причини відсутності його у списку вкладників ПАТ КБ "Євробанк" та включити його до списку вкладників ПАТ КБ "Євробанк", яким буде відшкодовано кошти за вкладами, оскільки на офіційному сайті АТ "Таскомбанк" (банк-агент, який виплачує кошти вкладникам ПАТ КБ "Євробанк") у списках вкладників, котрим буде відшкодовано кошти за вкладами, його не зазначено.

Листом від 12.10.2016 №37-036-41146/16 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивачу, що з питань стосовно включення до переліку вкладників на отримання коштів та суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, рекомендовано звертатися до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ КБ "Євробанк".

Листом від 20.09.2016 № 01-24.2/5981 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" Кононець В. В. повідомив ОСОБА_1, що в результаті проведеної комісією з перевірки договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку, перевірки встановлено, що операції по зарахуванню на рахунок позивача грошових коштів мають ознаки операцій, які могли спричинити збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом (ознаки "дроблення"), а тому рахунок підлягає тимчасовому обмеженню до виплати коштів вкладникам. З урахуванням викладеного, в ПАТ КБ "Євробанк" 12.07.2016 прийняте рішення на тимчасове обмеження здійснення ПАТ КБ "Євробанк" банківських операцій щодо виплати позивачу коштів.

Згідно повідомлення про нікчемність правочину з розміщення коштів на власному вкладному (депозитному) рахунку №01-24/7147 від 11.11.2016 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" Кононцем В. В. повідомлено позивача про нікчемність правочину (операції) згідно пункту 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тобто правочину з розміщення 15.06.2016 позивачем коштів у сумі 150 000,00 грн. на депозитному рахунку № НОМЕР_2 з призначенням платежу "Надходження коштів на депозит № ДВ-28697/UAН від 15.06.2016" та наголошено та тому, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. А отже вказана сума грошових коштів відшкодуванню не підлягає.

Рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" Кононця В. В. щодо нікчемності правочину банківського вкладу, здійсненого ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту) з правилами "Вклад на вимогу "Вільний доступ" №ДВ-28697/UAN від 15.06.2016 оформлено наказом від 07.11.2016 №229-ОД щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями із зазначенням переліку осіб у додатках №1 та №2.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 31.05.2017 № 2218 про зміну уповноваженої особи Фонду, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ КБ "Євробанк", згідно з яким повноваження Уповноваженої особи делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Ларченко І. М. з
06.06.2017.

Вважаючи, бездіяльність уповноваженої особи протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними документальними доказами наявність підстави для визнання нікчемним правочину щодо внесення позивачем коштів на рахунок позивача, та як наслідок наявність правових підстав для не включення позивача до Переліку вкладників цього Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні позовної вимоги щодо скасування рішення уповноваженої особи, оформленого наказом від 07.11.2016 № 229-ОД, в частині визнання нікчемною операцію з розміщення 15.06.2016 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) коштів в сумі 150 000
гривень на депозитному рахунку № НОМЕР_2, оскільки вказаний наказ не є індивідуально-правовим актом, який підлягає оскарженню в судовому порядку.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Щодо доводів відповідача про порушення підвідомчості цього спору, колегія суддів вказує, що існує усталена практика Великої Палати Верховного Суду у спорах про відшкодування фізичним особам коштів за їх вкладами за рахунок Фонду. Зокрема, правова позиція щодо підсудності цих спорів адміністративним судам була висловлена у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16, від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16, від 27 червня 2018 року у справі № 820/3664/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 592/13020/17, від 27 березня 2019 року у справі № 826/6930/15, від 03 липня 2019 року у справі № 813/576/15 та інших.

Відтак цей спір вірно судами розглянутий в порядку адміністративного судочинства.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, ~law9~ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ~law10~ під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

У разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті здійснюється в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на день початку ліквідації банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (~law13~).

На підставі ~law14~ уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог ~law15~ та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду від 26 травня 2016 року № 823; далі - Положення), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ~law16~, згідно з додатком 3 до цього Положення; 3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені ~law18~.

Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.

Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ~law19~.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Пунктами 2-4 розділу ІІІ Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною в додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.

Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду останній розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 тис. рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду Переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого Переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого Переліку Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому уповноважена особа наділена повноваженнями на формування Переліку в межах гарантованої суми відшкодування.

Згідно з ~law20~ вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ~law21~ вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених ~law22~, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту) чи банківського рахунку або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі ~law23~ підпадають особи, які є вкладниками в розумінні приписів ~law24~, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а та від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15.

Судами встановлено, що 15.06.2016 між позивачем та ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" укладено договір банківського рахунку у національній валюті № ДВ-28697.

15.06.2016 позивачем на свій рахунок було внесено грошові кошти в розмірі 150000
грн., що підтверджується квитанцією від 15.06.2016 року №240346.

Отже, укладення спірного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення ПАТ "КБ "Євробанк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (17 червня 2016 року), тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law25~. При цьому відповідач не навів правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "Євробанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог ~law26~.

Відповідно до ~law27~ Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов'язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ~law28~, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Станом на дату зарахування коштів на рахунок позивача ~law29~ визначала, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

На підставі наведених вище положень ~law31~ уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком установити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину.

Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом спричиняють застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.

Як установили суди попередніх інстанцій, за результатами перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) ПАТ КБ "Євробанк" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ~law32~, уповноважена особа повідомила позивача про нікчемність правочину (операції), згідно з підпунктами 7 та 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини за операцією з розміщення 15.06.2016 позивачем коштів в сумі 150000,00 грн.

Проте зі змісту цієї норми вбачається, що ~law34~ не може застосовуватися до договору, укладеного між ПАТ КБ "Євробанк" і позивачем, оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, умови цього договору не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Крім того, суди попередніх інстанцій не встановили, що вказаний договір був укладений саме з порушенням норм законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 1068 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншою особою.

При цьому суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ~law35~ Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ~law36~, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону.

При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України та ~law37~) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий вищезгаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Відтак, покликання відповідача, що позов був передчасним, оскільки передбачена законодавством перевірка правочинів на нікчемність ще не завершилася, не можна вважати обґрунтованими.

Крім того, необхідною та достатньою умовою для віднесення правочинів до числа нікчемних з підстав, передбачених ~law38~, є встановлення факту здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

При цьому в розумінні положень ~law39~ уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів з метою виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним і кореспондує обов'язку встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених і доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних правових наслідків.

Водночас, у спорах, які виникають у зв'язку з невключенням позивачів до переліку вкладників, які мають право на одержання гарантованих коштів за вкладами за рахунок Фонду, через визнання нікчемними правочинів з підстав, передбачених ~law40~, обов'язковій перевірці підлягає правомірність застосування вказаної правової норми уповноваженою особою Фонду. У випадку, якщо Фонд чи його уповноважена особа доведуть правомірність віднесення правочину до числа нікчемних, особи, на користь яких перераховано грошові кошти, не можуть вважатися вкладниками банку і відповідно на них не поширюються передбачені ~law41~ гарантії відшкодування коштів за вкладами (за умови, що на їх рахунках відсутні інші грошові кошти).

Разом з тим, Верховний Суд вважає, що застосовані в цій справі правові норми свідчать про те, що внаслідок укладення договору про відкриття банківського рахунка позивач набув статусу вкладника банку і відповідно на неї поширюються передбачені ~law42~ гарантії щодо відшкодування коштів за вкладом.

Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування наслідків нікчемності правочину. Це рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, яка здійснює повноваження органу управління банку (наведена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №910/24198/16, від 04 липня 2018 року у справі № 819/353/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 826/23064/15, від 27 лютого 2019 року у справі № 826/8273/16).

Верховний Суд звертає увагу на те, що правове регулювання та обсяг повноважень банку, який визнано проблемним, та банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, є різними. При цьому ні Законом України "Про банки і банківську діяльність", ні Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за № 1590/21902, не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.

Водночас рішення НБУ № 70-рш/БТ згідно зі статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для банку обмеження відповідач не надав, а суди попередніх інстанцій таких обставин не встановили. При цьому невиконання посадовими особами Банку наведених у постанові НБУ приписів про його віднесення до категорії проблемних саме по собі не може бути підставою для висновку про нікчемність або недійсність правочинів Банку.

Згідно з рішенням НБУ № 70-рш/БТ ПАТ КБ "Євробанк" було віднесено до категорії проблемних. Разом із цим віднесення ПАТ КБ "Євробанк" до категорії проблемних не передбачало введення до нього тимчасової адміністрації, але обмежувало певні види діяльності Банку, наведені в цій постанові.

Зазначений правовий акт НБУ, зважаючи на його юридичну силу та властивості, є правовим актом індивідуальної дії, має чітко виражений організаційно-розпорядчий, персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямовані передусім на особу, якій він адресований, і породжує конкретні правовідносини, обумовлені ним, зокрема спрямований на реалізацію заходів впливу щодо конкретного проблемного банку - ПАТ "Євробанк", а не стосовно невизначеного кола осіб, та дія його вичерпується одноразовим застосуванням.

Отже, таке рішення НБУ з огляду на її правову природу не є актом цивільного законодавства в розумінні положень статті 4 ЦК України, у зв'язку з чим підстав для застосування норм статей 203, 215 ЦК України до спірного правочину як акта законодавства в контексті невідповідності його зазначеній постанові НБУ немає.

Крім того, у рішенні НБУ № 70-рш/БТ не передбачено заборони на перерахування (списання) грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб, відкритих у такому банку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року по справі № 816/378/16.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанції, які дійшли правильного висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "Євробанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду надати Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на таке відшкодування.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права, а саме ~law45~, у подібних спірних правовідносинах за участю ПАТ "КБ "Євробанк" міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/15487/16, від 11 вересня 2019 року у справі № 826/16041/16, від 11 вересня 2016 року у справі № 826/4469/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 826/9673/17.

Не дають підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи відповідача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" Ларченко Ірини Миколаївни залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук