Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.11.2019 року у справі №296/1254/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 296/1254/19

адміністративне провадження № К/9901/31082/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Кравчука В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Корольовської районної ради м. Житомира на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від
01.10.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження (головуючий суддя:

Залімський І. Г. ) у справі №296/1254/19 за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Корольовської районної ради м. Житомира про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1) звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до Виконавчого комітету Корольовської районної ради м. Житомира (далі - відповідач), в якому просила скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Корольовської районної ради м. Житомира від 29.01.2019 № 38 про визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу 850,00 грн, закрити провадження в адміністративній справі.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 18.04.2019 позов задоволено частково.

Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Корольовської районної ради м. Житомира від 29.01.2019 № 38 про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП та застосування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу 850,00 грн скасовано.

У задоволенні позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовлено.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), оскільки апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження та скаржник не порушує питання про поновлення цього строку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 18.04.2019 відмовлено. Визнано неповажними причини пропуску виконавчого комітету Королівської районної ради м. Житомира строку на апеляційне оскарження рішення Королівського районного суду м. Житомира від 18.04.2019.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відмовляючи у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційну скаргу на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від
18.04.2019 відповідач подав 06.09.2019, тобто з пропуском строку, встановленого частиною 4 статті 286 КАС України, навіть якщо вважати, що перебіг такого строку розпочався з моменту вручення відповідачу копії оскаржуваного рішення.

Водночас зазначення судом першої інстанції про можливість оскарження рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 18.04.2019 протягом 30 днів, суд апеляційної інстанції розцінює виключно як помилку у застосуванні судом першої інстанції норм процесуального права, яка не може нівелювати правила щодо строку апеляційного оскарження, визначені у статті 286 КАС України та слугувати поважною причиною пропуску такого строку.

11.11.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Виконавчого комітету Корольовської районної ради м. Житомира, надіслана 08.11.2019, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Скаржник зазначає, що в апеляційній скарзі в прохальній частині просив поновити строк на апеляційне оскарження, який пропущений з поважних причин, оскільки рішення від 18.04.2019 надійшло 20.08.2019 вх. №457/8-13, в якому зазначено, що апеляційна скарга може бути подана протягом місяця.

Звертає увагу, що згідно з інформацією, наявною у Єдиному державному реєстру судових рішень (далі - Реєстр) рішення суду першої інстанції від 18.04.2019 надіслано судом до реєстру: 15.08.2019, зареєстровано:16.08.2019, оприлюднено:19.08.2019.

Стверджує, що на виконання рішення Корольовського районного суду м. Житомира, в якому зазначено строк на апеляційне оскарження в місячний термін згідно статті 295 КАС України, подав апеляційну скаргу у зазначений строк.

Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

Від позивачки відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

В порядку статті 31, пункту 15 КАС України, у зв'язку з відрахуванням судді ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду, визначений наступний склад суду: головуючий суддя - Чиркін С. М., судді: Бевзенко В. М., Кравчук В. М.

Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з'ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Пунктами 6, 7 частини 5 статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасного оскарження судового рішення для чого особа, зацікавлена у її поданні, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Статтею 295 КАС визначено таке:

апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Статтею 295 КАС .

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Стаття 286 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з частиною 4 статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Необхідно зауважити, що строки подання апеляційних скарг в даній категорії справ визначені статтею 286 КАС України, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України. Тобто, строк подання апеляційної скарги в даному випадку становить десять днів з дня проголошення оскаржуваного рішення.

За змістом статті 271 КАС України у справах, визначених статті 271 КАС України, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було проголошено 18.04.2019, отримане відповідачем 20.08.2019. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 18.04.2019 оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19.08.2019.

Водночас суд першої інстанції, роз'яснюючи порядок і строки оскарження рішення, в резолютивній частині рішення зазначив загальні строки на апеляційне оскарження (тридцять днів з дня його проголошення).

Сьомий апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу, відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апелянт пропустив установлений статтею 286 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження та не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне провадження.

Дійсно, стаття 286 КАС є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина 4 встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Водночас статтею 287 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини 3 статті 295 КАС, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною 2 статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

Аналогічна правова позиція викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №640/4915/19.

Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішеннях від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Зважаючи на те, що у цій справі суд першої інстанції не дотримався вимог частини 2 статті 271 КАС України і при цьому роз'яснив загальні, а не спеціальні строк і порядок обчислення строку на апеляційне оскарження рішення, а позивач скористався правом на апеляційне оскарження судового рішення на шістнадцятий день після отримання рішення суду першої інстанції, суд касаційної інстанції вважає, що в даному конкретному випадку апелянт не допустив необ'єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.

Аналогічні висновки зазначені в постанові Верховного Суду 03.07.2019 у справі №761/20343/18.

Отже, Верховний Суд вважає передчасним висновок апеляційного суду про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, які є взаємопов'язаними та перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно частини 1 статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження

Керуючись статтями 3, 341, 271, 286, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Корольовської районної ради м. Житомира задовольнити.

Ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження та відмову у відритті апеляційного оскарження у справі №296/1254/19 - скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

В. М. Кравчук