Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.11.2020 року у справі №855/91/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2020 року

Київ

справа №855/91/20

адміністративне провадження №А/9901/46/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н. М.,

суддів Жука А. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу №855/91/20

за позовом довіреної особи кандидата у народні депутати ОСОБА_1 ОСОБА_2

до Центральної виборчої комісії

про визнання протиправним рішення і зобов'язання вчинити дії,

за апеляційною скаргою довіреної особи кандидата у народні депутати ОСОБА_1 ОСОБА_2

на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2020 року (прийняте у складі: головуючого судді Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Кобаля М. І.).

УСТАНОВИЛ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

31 жовтня 2020 року довірена особа кандидата у народні депутати ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії, в якому просив:

- визнати протиправним рішення Центральної виборчої комісії, яке полягає у нерозгляді скарги від 28 жовтня 2020 року по суті і невжитті заходів для встановлення законності при порушені виборчих прав кандидата у народні депутати України ОСОБА_1;

- зобов'язати Центральну виборчу комісію розглянути скаргу від 28 жовтня 2020 року по суті, встановити законність і прийняти рішення зобов'язати ОВК здійснити перерахунок голосів на виборчій дільниці №740437.

Позовні вимоги мотивовано тим, що довірена особа кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся 27 жовтня 2020 року до окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року в одномандатному виборчому окрузі №208 (далі - "ОВК") зі скаргою на дії і рішення дільничної виборчої комісії щодо підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці №740437. Як зазначає позивач, на вказаній виборчій дільниці спостерігався аномально високий показник явки виборців у порівнянні із середнім показником, визначеним Центральною виборчою комісією (надалі також - "ЦВК"), що, на думку скаржника, викликає сумнів у достовірності встановлених результатів волевиявлення виборців. Оскільки ОВК жодних дій з розгляду цієї скарги не вчинила, то 28 жовтня 2020 року іншою довіреною особою кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 ОСОБА_2 була подана до ЦВК скарга на бездіяльність ОВК.

Рішенням ЦВК від 30 жовтня 2020 року скарга довіреної особи кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 в одномандатному виборчому окрузі №208 - ОСОБА_2 від 28 жовтня 2020 року не була розглянута по суті, а залишена без розгляду у відповідності до частини 11 статті 111 Закону України "Про вибори народних депутатів" з підстав подання її до неналежного суб'єкта розгляду.

Однак, на думку позивача, таке рішення ЦВК є протиправним, оскільки відповідно до частини 6 статті 108 Закону України "Про вибори народних депутатів України" скарга повинна була бути розглянута ЦВК по суті із вжиттям заходів для встановлення законності і поновлення порушених виборчих прав кандидата у народні депутати України ОСОБА_1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2020 року у задоволенні адміністративного позову довіреної особи кандидата у народні депутати ОСОБА_1 ОСОБА_2 відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, Шостий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що ОВК розглянула скаргу ОСОБА_3 від 27 жовтня 2020 року і за результатами її розгляду прийняла постанову від 27 жовтня 2020 року №32 "Про прийняття протоколів дільничних виборчих комісій", однак, суб'єкт звернення зі скаргою не погодився з указаною постановою, тобто по суті оскаржив рішення окружної виборчої комісії, а не її бездіяльність.

Враховуючи вказане, суд попередньої інстанції дійшов висновку про те, що Центральна виборча комісія не наділена повноваженнями щодо розгляду скарг на рішення окружної виборчої комісії, а такі рішення можуть бути оскаржені у судовому порядку.

Отже, відповідач прийняв правомірне рішення про залишення скарги позивача без розгляду, оскільки ЦВК є неналежним суб'єктом розгляду скарги ОСОБА_2 на рішення окружної виборчої комісії.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, узагальнені доводи скаржника і виклад позиції інших учасників справи

В апеляційній скарзі довірена особа кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Крім того, просить суд постановити окрему ухвалу і звернутися до Національної поліції України і Генеральної прокуратури України з інформацією про фальшування і службове підроблення ОВК постанови №32 від 27 жовтня 2020 року.

Зокрема, скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального права, яке полягає у неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції частини 11 статті 111 Закону України "Про вибори народних депутатів України", виходячи зі змісту якої ОВК безпідставно залишила скаргу від 27 жовтня 2020 року без розгляду, що свідчить про протиправність постанови №32 від 27 жовтня 2020 року і дає підстави кваліфікувати не здійснення розгляду скарг бездіяльністю ОВК, на яку ЦВК була зобов'язана відреагувати.

Крім того, позивач зазначає про вчинення головою і секретарем ОВК кримінальних правопорушень, передбачених статтею 158-3 (фальсифікація виборчої документації) і статтею 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України, що відповідно до частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") є підставою для постановлення судом окремої ухвали з метою забезпечення законності під час виборчого процесу.

Представник ЦВК подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зазначає, що Шостий апеляційний адміністративний суд повно і всебічно з'ясував всі обставини справи, дослідив докази у справі, надав оцінку всім аргументам учасників справи і ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням принципів адміністративного судочинства.

Рух адміністративної справи

Ухвалою Верховного Суду від 4 листопада 2020 року відкрито провадження за цією апеляційною скаргою і призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 5 листопада о 16 год 30 хв.

У зв'язку із неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, Суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Постановою ЦВК 5 червня 2020 року №99 "Про призначення проміжних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №208 (Чернігівська область)" призначено проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №208 (Чернігівська область) на неділю, 25 жовтня 2020 року і оголошено про початок виборчого процесу цих виборів з 26 серпня 2020 року.

Постановою ЦВК від 4 вересня 2020 року №231 "Про утворення окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року в одномандатному виборчому окрузі №208" утворено окружну виборчу комісію з виборів народних депутатів України на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року в одномандатному виборчому окрузі №208.

ОСОБА_1 зареєстровано кандидатом у народні депутати на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року в одномандатному виборчому окрузі №208.

Як встановлено судом попередньої інстанції, ОСОБА_2 і ОСОБА_3. є довіреним особами кандидата у народні депутати ОСОБА_1, про що видано посвідчення №ДО-3 від 18 жовтня 2020 року і №ДО-1 від 18 жовтня 2020 року.

27 жовтня 2020 року ОСОБА_3., в інтересах кандидата у народні депутати ОСОБА_1, звернувся до ОВК зі скаргою на дії дільничної виборчої комісії №740437 (надалі - "ДВК") щодо підрахунку голосів виборців на вказаній виборчий дільниці.

Постановою Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року в одномандатному виборчому окрузі №208 "Про прийняття протоколів дільничних виборчих комісій" від 27 жовтня 2020 року №32, скарги, зокрема, довіреної особи кандидата у народні депутати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від 27 жовтня 2020 року залишено без розгляду.

28 жовтня 2020 року ОСОБА_2, довірена особа ОСОБА_1, звернувся до ЦВК зі скаргою на бездіяльність ОВК (вхідний №21-36-20530) з приводу нерозгляду скарги ОСОБА_3 як довіреної особи ОСОБА_1 на дії ДВК №740437.

Постановою ЦВК №440 від 30 жовтня 2020 року скаргу ОСОБА_2, довіреної особи ОСОБА_1, (вхідний №21-36-20530) залишено без розгляду.

У вказаному рішенні ЦВК зазначено, що ОВК розглянула скаргу ОСОБА_3. від 27 жовтня 2020 року і прийняла 27 жовтня 2020 року рішення №32 "Про прийняття протоколів дільничних виборчих комісій", тому ОСОБА_2 у скарзі від 28 жовтня 2020 року фактично оскаржує рішення ОВК №32, а враховуючи положення частини 6 статті 108 Закону України "Про вибори народних депутатів України", ЦВК є неналежним суб'єктом розгляду скарги, такі рішення ОВК оскаржуються до суду, внаслідок чого ЦВК залишила скаргу без розгляду, відповідно до частини 11 статті 111 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до частини 2 статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до частини 3 статті 77, пункту 20 частини 1 статті 92 Конституції України організація і порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюються законом.

Спеціальним законом в Україні, який регламентує порядок проведення виборів народних депутатів України, є Закон України "Про вибори народних депутатів України", який втратив чинність 1 січня 2020 року у зв'язку з прийняттям Виборчого кодексу України, крім положень щодо організації і проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України (далі - "Закон").

Статтею 108 Закону передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборів депутатів.

Відповідно до частини першої цієї статті, кандидат у депутати, зареєстрований у встановленому Законом порядку, партія - суб'єкт виборчого процесу, в особі її керівника, представника партії у Центральній виборчій комісії, уповноваженої особи партії чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії, довірена особа кандидата у депутати, офіційний спостерігач, виборча комісія, утворена відповідно до Закон України "Про вибори народних депутатів України", виборець, чиї особисті виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження, може звернутися до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, з урахуванням особливостей, визначених цією Закон України "Про вибори народних депутатів України".

Суб'єкти звернення зі скаргою, зазначені в Закон України "Про вибори народних депутатів України" оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, таких суб'єктів оскарження: 1) виборчої комісії, члена виборчої комісії; 2) політичної партії - суб'єкта виборчого процесу; 3) кандидата у депутати; 4) уповноважених осіб партій, довірених осіб кандидатів у депутати, офіційних спостерігачів від партій, кандидатів у депутати та громадських організацій - лише щодо скарг, передбачених Закон України "Про вибори народних депутатів України" (частина друга статті 108 Закону).

Відповідно до частини п'ятої статті 108 Закону рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, її члена може бути оскаржено до окружної виборчої комісії, яка утворила відповідну дільничну виборчу комісію.

Згідно з частиною шостою статті 108 Закону рішення, дії чи бездіяльність окружної виборчої комісії, її члена може бути оскаржено до суду. Скарга щодо бездіяльності окружної виборчої комісії також може бути подана до Центральної виборчої комісії.

Спеціальним законом, який визначає порядок утворення, правовий статус, основні засади організації діяльності Центральної виборчої комісії як постійно діючого колегіального державного органу, до компетенції якого належить забезпечення організації підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні, забезпечення реалізації та захисту конституційних виборчих прав громадян України і прав на участь у референдумах, суверенного права Українського народу на виявлення своєї волі є Закон України "Про Центральну виборчу комісію".

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України та законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів у порядку та в межах, встановлених законами України.

Статтею 2 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" встановлено, що Комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України. Комісія будує свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, об'єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і публічності.

Згідно із частиною 2 статті 3 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Центральна виборча комісія та її члени зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" порядок організації роботи Комісії визначається статті 10 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", Регламентом Центральної виборчої комісії (далі - "Регламент"), а також іншими актами, що приймаються Комісією на виконання цього та інших законів України.

Повноваження Комісії щодо організації підготовки і проведення виборів народних депутатів України вказані у статті 19 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", в тому числі організовує підготовку і проведення виборів народних депутатів України, очолює систему виборчих комісій, які утворюються для проведення виборів народних депутатів України, спрямовує та контролює їх діяльність; здійснює інші повноваження відповідно до статті 19 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Виборчого кодексу України та інших законів України.

За результатами розгляду і обговорення на засіданні Комісії питання порядку денного Комісія ухвалює рішення у формі постанови, як то передбачено частиною 1 статті 12 Закону України "Про Центральну виборчу комісію".

Постановою ЦВК №72 від 26 квітня 2005 року затверджений Регламент ЦВК, який визначає порядок організації роботи ЦВК (надалі - "Регламент №72").

Частиною другою статті 1 вказаного Регламенту, ЦВК є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, Закону України "Про Центральну виборчу комісію", інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених законами України.

Частинами першою і другою статті 10 Регламенту передбачено, що Комісія приймає рішення з питань, що належать до її повноважень, після їх розгляду на своїх засіданнях. Основною організаційною формою діяльності Комісії є її засідання. На засіданні Комісії може бути розглянуто будь-яке питання, що відповідно до законів України належить до повноважень Комісії.

З метою забезпечення однакового застосування виборчими комісіями Закону України "Про вибори народних депутатів України" при розгляді скарг, що стосуються виборчого процесу з виборів народних депутатів України, відповідно до пунктів 1, 2, 22 частини 2 статті 30, частини 1 статті 111 Закону України "Про вибори народних депутатів України", керуючись статтями 11, 12, 13, пунктами 4, 5 статті 17, пунктом 2 статті 19 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", Центральною виборчою комісією Постановою від 31 липня 2012 року №133 розроблено і затверджено Порядок розгляду скарг виборчими комісіями з виборів народних депутатів України (далі - "Порядок №133").

Відповідно до пункту 7.2 Порядку №133, під час вивчення скарги виборча комісія встановлює чи подана скаргу належним суб'єктом звернення зі скаргою, визначеним Законом, чи віднесено Законом розгляд цієї скарги до повноважень виборчої комісії (належним суб'єктом розгляду скарги), чи дотримано суб'єктом звернення зі скаргою строки оскарження, встановлені Законом.

У відповідності до пункту 7.4 Порядку №133, згідно з яким під час вирішення цього питання необхідно враховувати не лише зазначені у скарзі предмет і суб'єкт оскарження, а й проаналізувати сформульовані суб'єктом звернення зі скаргою вимоги та суть рішення, ухвалення якого вимагається від виборчої комісії.

Частиною першою статті 111 Закону передбачений порядок і строки розгляду скарг виборчими комісіями встановлюються Центральною виборчою комісією, з урахуванням вимог цієї статті та статтями 11, 12, 13, пунктами 4, 5 статті 17, пунктом 2 статті 19 Закону України "Про Центральну виборчу комісію".

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги в межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), дійшов наступних висновків.

Системний аналіз наведених правових норм, зокрема частини шостої статті 108 Закону, дає підстави для висновку про те, що рішення окружної виборчої комісії може бути оскаржено до суду. Бездіяльність окружної виборчої комісії може бути оскаржено як до суду, так і до Центральної виборчої комісії.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, як довірена особа ОСОБА_1, звернувся до ЦВК зі скаргою на рішення ОВК №32 від 27 жовтня 2020 року "Про прийняття протоколів дільничних виборчих комісій", оскільки в скарзі висловлена незгода з результатами підрахунків голосів виборців на ДВК №740437, а не зі скаргою на бездіяльність ОВК.

ЦВК, враховуючи зміст скарги, дійшла правильного висновку, що відповідач є неналежним суб'єктом розгляду скарги, внаслідок чого обґрунтовано 30 жовтня 2020 року прийняла постанову №440, якою скаргу ОСОБА_2, довіреної особи ОСОБА_1 (вхідний №21-36-20530) залишено без розгляду, що відповідає вимогам частини одинадцятої статті 111 Закону.

Отже, враховуючи, що виборча комісія приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона, зокрема, подана до неналежного суб'єкта розгляду скарги, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки позивач фактично оскаржив постанову Окружної виборчої комісії в одномандатному виборчому окрузі №208 від 27 жовтня 2020 року №32, а не її бездіяльність, то оскаржувана ним у цій справі постанова в частині залишення без розгляду по суті зазначених скарг є правомірною.

Також, оскільки решта позовних вимог є похідними від вимоги про визнання рішення відповідача протиправним, колегія суддів погоджується з висновком Шостого апеляційного адміністративного суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовуються, оскільки зводяться до твердження, що оскаржується саме бездіяльність Окружної виборчої комісії, допущена у зв'язку з тим, що скарги залишено без розгляду.

Щодо вимог апеляційної скарги про постановлення окремої ухвали про звернення до Національної поліції України і Генеральної прокуратури з інформацією про фальшування і службового підроблення ОВК постанови №32 від 27 жовтня 2020 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (частина 2 статті 249 КАС України).

Стаття 249 КАС України дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності.

Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду. Адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, чи діяння яких визнаються протиправними.

У цій справі судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для постановлення окремої ухвали відносно окружної виборчої комісії, оскільки доводи апелянта не підтверджені належними доказами.

Крім того, колегія суддів зауважує, що предметом судового оскарження у цій справі є рішення ЦВК, а не встановлення правомірності чи протиправності рішень і дій ОВК.

За приписами статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги довіреної особи кандидата у народні депутати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 і скасування оскаржуваного рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2020 року.

При поданні апеляційної скарги в цій справі позивачем не сплачено судового збору. А тому з урахуванням вимог частини 9 статті 273 КАС України питання про його стягнення суд вирішує цією постановою.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць станом на 1 січня 2020 року - 2102,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів апеляційної скарги і оскаржуваного судового рішення встановлено, що позов подано в інтересах кандидата в народні депутати ОСОБА_1. Позивач є фізичною особою, звернувся до суду в 2020 році і заявив одну позовну вимогу немайнового характеру, а тому сума судового збору, яка належала до сплати при поданні апеляційної скарги становила: 1261,20 грн (2102,00х0,4х150%=1261,20 грн)

Керуючись статтями 2, 5, 139, 272, 273, 278, 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу довіреної особи кандидата у народні депутати ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2020 року залишити без змін.

Стягнути з кандидата у народні депутати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП: НОМЕР_1) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м.

Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена...................................................

Н. М. Мартинюк

А. В. Жук

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду