Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2018 року

Київ

справа №826/18284/14

адміністративне провадження №К/9901/19943/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Ради адвокатів міста Києва про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2016 року (головуючий судя - Черпак Ю.К., судді: Загородній А.Ф., Заїка М.М.) у справі №826/18284/14

за позовом ОСОБА_2 до Національної асоціації адвокатів України в особі Ради адвокатів України, третя особа - Рада адвокатів міста Києва, про визнання протиправними дій,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Національної асоціації адвокатів України (далі - НААУ) визнання протиправними дій щодо виключення або шляхом переведення у статус «неактивних» чи «невидимих» відомостей щодо позивача з Єдиного реєстру адвокатів України (далі - ЄРАУ), а також щодо примушення позивача додатково сплатити 30% від щорічного внеску адвоката на утримання органів адвокатського самоврядування на 2014 рік на рахунок НААУ для поновлення таких відомостей.

Посилався на те, що відповідач своїми незаконними діями щодо виключення відомостей про позивача, як адвоката, з Єдиного реєстру адвокатів України порушив його професійні права, зокрема, право бути обраним до органів адвокатського самоврядування, та забезпечення гарантій такої діяльності. Спонукання адвоката до сплати додаткових коштів у розмірі 30% від внеску на утримання органів адвокатського самоврядування за 2014 рік для поновлення даних позивача у ЄРАУ не передбачено чинним законодавством.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 жовтня 2016 року залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, Рада адвокатів міста Києва звернулася до Верховного Суду України в порядку, передбаченому частиною 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент такого звернення) із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2016 року з підстав неоднакового застосування норм права судом касаційної інстанції.

У заяві про перегляд просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та закрити провадження у справі оскільки спірні правовідносини стосуються порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України та за своєю суттю стосуються внутрішньостатутної діяльності Національної асоціації адвокатів України як недержавної некомерційної професійної організації, яка утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування, а тому юрисдикція адміністративних судів на них не поширюється.

Верховний Суд України ухвалою від 12 січня 2017 року відкрив провадження у справі.

З початком роботи Верховного Суду зазначену справу, на підставі підпунктів 1, 7 пункту 1 Перехідних положень КАС (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII), передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС у новій редакції заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Верховний Суд ухвалою від 7 листопада 2018 року прийняв до провадження справу за заявою Ради адвокатів міста Києва про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2016 року.

Як на приклад неоднакового правозастосування заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року по справі №825/408/14 та постанову Верховного Суду України від 6 вересня 2016 року по справі № 826/19572/14.

Як убачається зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року по справі №825/408/14, підставою позову стало те, що Рада адвокатів України, перебираючи на себе компетенцію (повноваження) Ради адвокатів Чернігівської області, на своєму засіданні 27.07.2013 прийняла рішення № 166 відповідно до якого, вирішено скликати конференцію адвокатів Чернігівської області, визначено для неї порядок денний, а також незаконно сформовано кількісний за списком і поіменний склад учасників зборів і конференції адвокатів, створено оргкомітет з проведення зборів і конференції адвокатів та незаконно уповноважено члена КДКА Чернігівської області адвоката ОСОБА_3 на здійснення нею організаційних заходів з проведення зборів адвокатів по висуванню, обранню делегатів конференції та конференції адвокатів Чернігівської області (положення, викладені в п.п.1-4 резолютивної частини рішення).

Позивачі стверджували, що їх протиправно не було включено до списку учасників зборів і конференції адвокатів Чернігівської області незважаючи на те, що станом на 27.07.2013, 30.08.2013 та 18.09.2013 відомості щодо них знаходились в Єдиному реєстрі адвокатів України. В результаті вказаних дій позивачі були позбавлені права приймати участь та приймати рішення на зборах адвокатів по висуванню і обранню делегатів конференції для представництва та волевиявлення своїх інтересів на конференції адвокатів Чернігівської області.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що оскільки позивачі не є особами, які проходять публічну службу, а відповідачі не є суб'єктами владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів на даний спір не поширюється, а справу належить розглядати у порядку цивільного судочинства.

У постанові Верховного Суду України від 6 вересня 2016 року по справі №826/19572/14 позивачі просили визнати протиправною бездіяльність Національної асоціації адвокатів України в особі Ради адвокатів України (далі - РАУ) та РАУ в особі її голови щодо не включення до складу ІІІ з'їзду делегатів, обраних конференцією адвокатів м. Києва, визнати протиправним проведення конференцій адвокатів м. Києва 14 листопада 2014 року і 24 січня 2015 року, скасувати рішення - протоколи цього форуму та зобов'язати Раду адвокатів м. Києва провести загальні збори адміністративних районів м. Києва і конференцію адвокатів м. Києва відповідно до вимог статей 47, 54, частини третьої статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI, рішення РАУ від 24 жовтня 2014 року №166 «Про скликання конференції адвокатів міста Києва, затвердження порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, регламенту конференції адвокатів міста Києва та встановлення квоти представництва».

Разом з тим, зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2016 року у справі №826/18284/14 , яку Рада адвокатів міста Києва просить переглянути, вбачається, що предметом позову є визнання протиправними дій Національної асоціації адвокатів України щодо виключення відомостей стосовно позивача або переведення їх у статус «неактивних»/«невидимих» у Єдиному реєстрі адвокатів України та примушування позивача додатково сплатити 30% від щорічного внеску адвоката на утримання органів адвокатського самоврядування на 2014 рік на рахунок Національної асоціації адвокатів України для поновлення таких відомостей.

В контексті зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що предмет та обставини позову у справі, що переглядається, відмінні від тих, що містяться у судових рішеннях, доданих заявником як приклад неоднакового правозастосування суду касаційної інстанції.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися в ході судового розгляду, а тому, відповідно до норм статті 244 КАС України, у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2016 року у справі №826/18284/14 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 239, 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, -

постановила :

У задоволенні заяви Ради адвокатів міста Києва про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2016 року у справі №826/18284/14 - відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх