ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року

м. Київ

справа №607/7115/17

адміністративне провадження №К/9901/45421/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №607/7115/17

за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Іщук Л.П., суддів: Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.)

в с т а н о в и в:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі- відповідач, пенсійний фонд), в якому просив:

визнати протиправними дії управління Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, починаючи з 30 вересня 2015 року.

-зобов`язати Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, нарахованої відповідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 вересня 2016 року в справі №607/3348/16-а, без обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, починаючи з 30 вересня 2015 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що пенсія відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому призначена з 2007 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Таким чином, обмеження розміру виплати пенсії 10 прожитковими мінімумами, встановлені цим законом, на нього не поширюється.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що пенсію у зв`язку з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду ІІ-групи, виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках ОСОБА_1 призначено у 2007 році, тобто до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким встановлено максимальний розмір пенсії, а тому обмеження розміру пенсійної виплати 10 прожитковими мінімумами порушує права позивача.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року скасовано постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 листопада 2017 року та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розмір пенсії позивача з 30 вересня 2015 року, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986 році на підставі довідки б/н з врахуванням годинної тарифної ставки, виданої Головним управлінням МНС України в Тернопільській області відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду від 13.09.2016, правомірно виплачувався у розмірі, передбаченому ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Судом також враховано, що нарахування пенсії позивачу здійснювалось у повному розмірі, а розмір виплати пенсії було обмежено до 31.12.2017.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

19.03.2018 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року скасувати та залишити в силі постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 листопада 2017 року.

У скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив неповноту дослідження обставин по справі, що призвело до помилкових висновків.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 16 квітня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2019, проведеного у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., визначено новий склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді Рибачук А.І., Стеценко С.Г.

Ухвалою Верховного Суду від 07.07.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-категорії, особою з інвалідністю ІІ групи, перебуває на обліку в Тернопільському ОУПФУ та з 2007 року отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 вересня 2016 року у справі №607/3348/16-а, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 12 квітня 2017 року, Тернопільське ОУПФУ зобов`язано здійснити нарахування ОСОБА_1 пенсії з 30 вересня 2015 року, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986 році на підставі довідки б/н з урахуванням годинної тарифної ставки, виданої Головним управлінням МНС України в Тернопільській області.

У травні 2017 року пенсійним фондом здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки б/н з врахуванням годинної тарифної ставки, виданої Головним управлінням МНС України в Тернопільській області на підставі постанови суду від 13 вересня 2016 року, тобто, виконана постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 вересня 2016 року у справі №607/3348/16-а, але розмір пенсійної виплати позивачу обмежено десятьма прожитковими мінімумами.

07 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського ОУПФУ з вимогою про проведення йому виплати пенсії без обмеження її розміру, однак позивачу відмовлено.

Не погоджуючи із такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційна скарга по справі № 607/7115/17 подана 19.03.2018, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI.

За правилами статті 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про Національний банк України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про дипломатичну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про судову експертизу», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «;Про пенсійне забезпечення», «;Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Пенсію позивач отримує як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 2007 року.

Перерахунок пенсії позивача здійснено в 2017 році на виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 вересня 2016 року по справі №607/3348/16-а, але вказаним судовим рішенням відновлено право ОСОБА_1 на такий перерахунок пенсії з 30.09.2015, тому застосуванню у спірних правовідносинах підлягають норми, що регулюють порядок перерахунку та здійснення виплати пенсії станом на 30.09.2015.

Так, станом на 30.09.2015 частина 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була викладена в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року (далі- Закон №3668-VI), який набув чинності з 01 жовтня 2011 року, передбачала, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Абзац 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI передбачав, що встановлені цим Законом обмеження максимального розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.10.2011 року.

Разом з тим, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI передбачено, що пенсії, які перевищують встановлені цим Законом обмеження максимального розміру пенсії, хоча і не зменшуються, проте нараховуються без здійснення будь-яких перерахунків та індексації до того моменту, поки їх розмір не буде меншим, ніж встановлені Законом обмеження.

Отже, після 01.10.2011 пенсії, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів не перераховуються до того моменту, поки їх розмір не буде меншим, ніж встановлені Законом обмеження. Відповідно, перераховані пенсії, розмір яких був меншим, ніж десять прожиткових мінімумів до 01.10.2011, обмежуються граничним розміром.

На осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Як вбачається зі встановлених по справі обставин, внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний.

Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з наведеного, розмір перерахованої відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній з 01.10.2011, зокрема, і належної позивачу пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів.

Норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії були чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.

Подібна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 06 березня 2017 року в справі № 490/5309/16-а, Верховного Суду від 14 березня 2018 року в справі № 183/342/17 та від 03.04.2018 по справі №361/4922/17 та відповідає правовій позиції, висловленій в постанові Верховного Суду, ухваленій у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року по справі № 580/234/19.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, правомірно дійшов до висновку, що законні підстави для виплати позивачу пенсії в більшому, ніж граничний розмір - відсутні.

Правові висновки, які судом апеляційної інстанції покладені в основу свого рішення ґрунтуються на фактичних підставах та вимогах закону, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки судів.

У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

За наведених обставин колегія суддів визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Львівського апеляційного адміністративного суду - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 342, 343, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року N 460-IX, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року по справі №607/7115/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко