ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2018 року

Київ

справа №819/596/16

адміністративне провадження №К/9901/33039/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року (суддя Данилевич Н.А.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року (Большакова О.О. (головуючий), Глушко І.В., Макарик В.Я.) у справі № 819/596/16 за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач, контролюючий орган) № 0081091702 від 13.11.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем у розмірі 116 400,27 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 29 270,07 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що в розумінні пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи не матеріальній формі, проте доходу, про який контролюючий орган вказує в акті перевірки, на підставі якого і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, позивач не отримував, а отже і податок з доходу фізичних осіб сплачувати не зобов'язаний.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки сторони кредитного договору узгодили факт прощення кредитної заборгованості у певній сумі, а також враховуючи, що позивач був проінформований про те, що кредитори здійснили анулювання боргу та включили таку суму до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, то відповідно до вимог пп. «д» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, позивач повинен був самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник позивача подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведена документальна позапланова невиїзна перевірка правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 платника податків - громадянина ОСОБА_2, за результатами якої складено акт №7361/19-18-17-03/НОМЕР_2 від 30.09.2014 та прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Відповідно до висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки, позивачем допущено порушення вимог пп. 49.18.4 п. 49.18 ст.49, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, 167.1 ст. 167, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України, що полягало у неподанні податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік (термін подання до 01.05.2013), не нарахування та несплата податку на доходи фізичних осіб у сумі 116 400,27 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивачем не задекларовано дохід у вигляді додаткового блага (анулювання (прощення) боргу) у сумі 87 733,17 грн за кредитним договором від 25.01.2008 №CL15619 та у сумі 598 323,69 грн за кредитними договорами від 27.07.2007 №МL-Е00/063/2007 та від 06.08.2008 №МL-Е00/146/2008 (які в подальшому на підставі договору купівлі - продажу кредитного портфелю від 29.06.2010 були відступлені ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та не сплачено з таких доходів податок на доходи фізичних осіб за 2012 рік.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що борг фізичної особи ОСОБА_2 перед ПАТ «Універсал банк» за кредитним договором №CL15619 від 25.01.2008 (основний договір) становив 10 976,25 дол. США (87 733,17 грн) та згідно акту «Про припинення зобов'язань» від 02.08.2012 (додатковий до основного) вважається погашеним повністю шляхом прощення такої заборгованості, а позичальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання за основним договором в повному обсязі. Вказану суму ПАТ «Універсал банк» відобразив у формі № 1 -ДФ (податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку) за видом доходу « 126» - додаткове благо.

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.06.2010 AT «ОТП Банк» відступив TOB «ОТП ФАКТОРИНГ Україна» право вимоги боргових зобов'язань за кредитними договорами від 27.07.2007 №ML-E00/063/2007 (Договір-1) та від 06.08.2008 №ML- Е00/146/2008 (Договір-2), укладеними між вказаним банком та позивачем. Керуючись положеннями ст.605 Цивільного кодексу України та на підставі Договору комісії, укладеного між TOB «ОТП ФАКТОРИНГ Україна» та AT «ОТП Банк», останнім 23.10.2012 року було укладено Додаткові договори №1 до Договору-1 і Договору-2, згідно з умовами яких ОСОБА_2 прощено (анульовано) борг у загальному розмірі 598 323,69 грн. Згідно п. 3.4 Додаткових договорів від 23.10.2012 позивач був повідомлений про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

Крім того, TOB «ОТП ФАКТОРИНГ Україна» відобразив суму боргу 598 323,69 грн у форма № 1 -ДФ за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було відшкодовано, а саме в звітності за IV квартал 2012 року, з ознакою доходу « 126» - додаткове благо.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. У доводах касаційної скарги позивач наводить норми матеріального та процесуального права, вказує на їх неправильне застосування, зазначає про неврахування судами всіх фактичних обставин справи, зокрема щодо неотримання позивачем акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення - рішення .

8. Контролюючий орган відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

9.1. Підпункт 14.1.47 пункту 14.1 статті 14.

Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

9.2. Підпункт 14.1.54 пункту 14.1 статті 14.

Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

9.3. Пункт 164.1 статті 164.

Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

9.4. Підпункт 164.2.14 пункт 164.2 статті 164.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.

9.5. Абзац «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

9.6. Підпункт 165.1.49 пункту 165.1 статті 165.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

10. Цивільний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Частина перша статті 509.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

10.2. Частина перша статті 546.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

10.3. Частина друга статті 549.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;

10.4. Частина третя статті 549.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

10.5. Частина перша статті 605.

Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

12. Основна сума боргу платника податку анульована (прощена) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника.

13. Проценти нараховані за користування кредитними коштами включаються до оподаткованого доходу, що отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором, оскільки нараховані проценти за користування кредитом, є платою за надану послугу з користування кредитними коштами, а тому анулювання таких (процентів) - звільнення від оплати за таку послугу для позивальника є додатковим благом, при цьому обов'язок сплати таких передбачено умовами кредитного договору як невід'ємної частини домовленостей досягнутих між сторонами та не є засобом забезпечення їх виконання.

14. При списанні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом включаючи і проценти як плату за отриману послугу з користування наданими коштами.

15. Відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України. Пеня та штраф є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед банком та не є доходом платника податку у разі їх анулювання за рішенням банківської установи.

16. Законодавством не заборонено встановлювати й інші види забезпечення виконання зобов'язань, підстави сплати, правова форма та розмір яких визначаються договором або законом, а тому встановлення в договорі підвищених відсотків як санкції за користування кредитом понад визначений у договорі строк є забезпеченням виконання зобов'язань за цим договором, яке передбачене домовленістю сторін і не суперечить законодавству. Підвищені проценти, сплачувані позичальником згідно з договором за користування кредитними коштами понад установлений у договорі строк за своєю правовою природою є забезпеченням виконання позичальником узятих на себе зобов'язань за кредитним договором та є відмінними від неустойки (штраф, пеня), а тому також не є доходом платника податку у разі їх анулювання за рішенням банківської установи.

17. Доходом платника податку у розумінні норм Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) є основна сума боргу та відсотки за кредитним договором, які були анульовані (прощені) кредитором, натомість анульовані (прощені) пеня, штраф чи підвищені відсотки (за прострочення платежу) не є доходом платника податку, а відповідно і не є об'єктом оподаткування податком з доходу фізичних осіб.

18. Кредитор має належним чином повідомити платника податку - боржника про анулювання (прощеного) боргу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, шляхом укладення відповідного договору, шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто) та включити суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.

19. Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

21. Судами попередніх інстанцій не в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають вирішальне значення для правильного вирішення справи.

22. Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції передчасно дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2, оскільки фактично судами не досліджувалось та не було встановлено:

- чи повідомлявся позивач у спосіб визначений нормами Податкового кодексу України («д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164) про прощення боргу ПАТ «Універсал банк» за кредитним договором №CL15619 від 25.01.2008;

- правового статусу складових суми заборгованості позивача за кредитними договорами від 27.07.2007 №ML-E00/063/2007 та від 06.08.2008 №ML- Е00/146/2008, укладеними між позивачем та AT «ОТП Банк» (в подальшому право вимоги боргових зобов'язань за якими відступлено TOB «ОТП ФАКТОРИНГ Україна»), які були анульовані кредитором (основна сума кредиту (тіло кредиту), відсотки, штрафи, пеня), що є визначальним для розрахунку суми доходу позивача та сплати з такого доходу податку на доходи фізичних осіб.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. За змістом частини 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

24. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

25. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

26. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

27. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

28. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

29. Згідно ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

30. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

31. Відповідно до п. 2 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

32. За правилами ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

33. Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі № 819/596/16 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду