Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.02.2018 року у справі №808/888/17
Ухвала КАС ВП від 01.05.2018 року у справі №808/888/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

08 травня 2018 року

справа №808/888/17

адміністративне провадження №К/9901/345/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І. А., Пасічник С. С.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.

за участю представників

позивача - Панченка С.М. на підставі ордеру серії ЗП№56551,

відповідача - Лактіонової О.М. за довіреністю від 09 лютого 2018 року,

Рейзенкиної О.В. за довіреністю від 30 січня 2018 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромсервіс" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів Божко Л. А., Лукманової О. М., Дурасової Ю. В. у справі №808/888/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромсервіс" до Запорізької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Метпромсервіс" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці Державної фіскальної служби України (далі - митний орган, відповідач у справі) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення (складення висновку) про повернення платнику податків надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 882 917 грн 64 коп. на підставі заяви № 02.03 від 2 березня 2017 року та зобов'язання митного органу прийняти у відповідності до законодавства таке рішення (складення висновку) про повернення платнику податків надмірно сплаченого податку на додану вартість.

10 квітня 2017 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 24 квітня 2017 року.

08 серпня 2017 року позивачем подано заяву про зміну предмету позову, яку прийнято судом.

З урахуванням змін позовних вимог, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні (складенні) висновку про наявність підстав для повернення платнику податків надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 882 917 грн. 64 коп. на підставі заяви № 02.03 від 2 березня 2017 року та зобов'язати митний орган прийняти у відповідності до законодавства рішення (складення висновку) про повернення платнику податків надмірно сплаченого податку на додану вартість.

8 серпня 2017 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено в повному обсязі, в наслідок чого визнано протиправною відмову митного органу в надані Головному управлінню Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновку про повернення Товариству надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 882 917, 64 грн. на підставі заяви № 02.03 від 02 березня 2017 року та зобов'язано відповідача підготувати та надати органу казначейської служби висновок про повернення Товариству надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 882 917, 64 грн. на підставі заяви № 02.03 від 02 березня 2017 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності відмови митного органу у поверненні заявнику надмірно сплачених коштів на загальну суму 882 917 грн 64 коп. внаслідок наявності у позивача такого права на підставі пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

14 грудня 2017 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року скасовано, позов залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності дій митного органу щодо відмови у поверненні заявнику надмірно сплачених коштів на загальну суму 882 917 грн 64 коп.

02 січня 2018 року позивачем до Верховного Суду подано касаційну скаргу, в якій він посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме положень пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість» (далі - Постанова № 15), частин 1 та 3 статті 301 Митного кодексу України, розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (далі - Порядок № 618), статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржник доводить протиправність дій відповідача та просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі постанову суду першої інстанції.

05 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги з дня вручення цієї ухвали.

Листами позивача від 29 січня 2018 року та 05 лютого 2018 року недоліки касаційної скарги усунуто.

07 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Запорізького окружного адміністративного суду справу № 808/888/17.

23 лютого 2018 року справа № 808/888/17 надійшла до Верховного Суду.

Відповідачем до Верховного Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому митний орган погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено.

Протягом січня 2017 року позивачем здійснювалося розмитнення товару (брухту та відходів титану), отриманого на підставі зовнішньоекономічного контракту № 0802 -GB від 08 лютого 2016 року, укладеного між позивачем та Yorkshire Industrial Limited.

З метою здійснення процедури митного оформлення платником податків у різні дати подано 6 електронних митних декларацій, в яких код товару за УКТ ЗЕД визначено 8108 30 00 00.

Позивачем у січні 2017 року за вказаними операціями сплачено митні платежі з податку на додану вартість на загальну суму 860 000 грн, крім того, станом на січень 2017 року у Товариства існувала переплата з податку на додану вартість на суму 22 977 грн 64 коп.

02 березня 2017 року Товариство звернулося до відповідача із заявою (вих. № 02.03) про повернення надміру сплачених коштів з податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків у сумі 882 917 грн 64 коп., а також надало копії документів за переліком, передбаченим Порядком № 618.

13 березня 2017 року Листом № 329/11/08-70-19-02 відповідач відмовив позивачу у поверненні надмірно перерахованого податку на додану вартість у розмірі 882 917,64 грн., посилаючись на те, що звільнення від сплати податку на додану вартість за цими операціями на підставі Постанови № 15 встановлено лише до 1 січня 2017 року і на теперішній час цей строк не продовжено. Крім того, до митного оформлення подано митні декларації без застосування вказаної митної пільги, що виключає можливість відшкодування сум з бюджету.

Відповідно пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 01 січня 2017 року) від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції за якими тимчасово звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

21 грудня 2016 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-ІІІ, який набрав чинності 01 січня 2017 року, внесено зміни до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та продовжено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість до 01 січня 2019 року.

На момент внесення змін до Податкового кодексу України від 21 грудня 2016 року, Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції за якими тимчасово звільняються від обкладення податком на додану вартість, були визначені постановою Кабінетів Міністрів України № 15, яка обмежувала строк звільнення таких операцій вказівкою на 01 січня 2017 року.

Отже, станом на 1 січня 2017 року редакція пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та Постанови № 15 не співпадала в частині визначення строків звільнення операцій від оподаткування, при цьому самі Переліки не змінювалися та містили в собі код товару за УКТ ЗЕД 8108 30 00 00, за яким проводилося митне оформлення товару позивачем.

22 березня 2017 року Постановою Кабінету Міністрів України № 172, що набрала чинності, внесено зміни до постанови № 15, зокрема, у назві та пункті 1 цієї постанови цифри і слово « 1 січня 2017» замінено цифрами і словом « 1 січня 2019».

Внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 15 у березні 2017 року здійснено Кабінетом Міністрів України на виконання вимог пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України і у зв'язку із необхідністю приведення строку дії підзаконного нормативно-правового акта у відповідність із строком, встановленим Податковим кодексом України.

Відтак, у період з 01 січня 2017 року операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у Переліках, звільнялись від оподаткування податком на додану вартість, на підставі положень пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що мають вищу юридичну силу.

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 11 квітня 2017 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано висновувався з наявності законодавчо встановленого режиму звільнення від сплати податку на додану вартість операцій з імпорту відходів та брухту з титану незалежно від волевиявлення конкретного суб'єкта господарювання, а відтак правомірності звернення платника до митного органу із заявою про повернення надміру сплачених коштів на поточний рахунок, відповідно до Порядку № 618.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність дій податкового органу, мотивуючи це тим, що в митних деклараціях позивач самостійно визначив суми митних платежів і у митного органу була відсутня можливість встановити, що кошти про повернення яких звернувся платник податків, є надміру сплаченими.

Верховний Суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо повноти дослідження спірних правовідносин, відповідає меті адміністративного судочинства при вирішенні спорів цієї категорії, а також основним засадам податкового законодавства. Дослідження компетенції митного органу, яка не є спірною у даних відносинах, є одним елементом, однією складовою, яка не забезпечує повноту дослідження у справі.

Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що орган доходів і зборів під час вирішення питання щодо можливості підготовки висновку про повернення платнику податків з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, діяв у спосіб, який не відповідає вимогам діючого законодавства, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Суд вважає, що судом апеляційної інстанції надано помилкову оцінку обставинам, що мають значення для адміністративної справи і в наслідок цього скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Відповідно до частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромсервіс" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 808/888/17 скасувати, залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Васильєва

С.С.Пасічник