Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.01.2018 року у справі №808/2186/17
Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №808/2186/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2018 року

Київ

справа №808/2186/17

адміністративне провадження №К/9901/1005/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

за участю секретаря - Калініна О.С.

учасники справи:

представник позивача - ОСОБА_2

представники відповідача - Шкода Єлеонора Іванівна, Школова Юлія Володимирівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 (судді Чепурнов Д.В., Мельник В.В., Сафронова С.В.)

у справі №808/2186/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ

У липні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі ДФС) від 10.07.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач за наслідками проведеної перевірки склав акт, в якому виклав свої висновки про те, що позивачем не дотримано вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Вважаючи, що ДФС здійснило перевірку з порушенням закону, а висновки відповідача щодо невідповідності діяльності позивача вищезгаданому Положенню є помилковими, позивач просив скасувати оскаржене податкове повідомлення - рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2017 (суддя Садовий І.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 задоволено апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення адміністративного позову:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДФС від 10.07.2017 №0009221407. Стягнуто на користь позивача судовий збір у сумі 16 800 грн.

Не погодившись з постановою апеляційного суду ДФС звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову місцевого суду. При цьому скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову неправильно оцінивши залічені до матеріалів справи докази.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.

20.12.2017 справу, в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної фактичної перевірки магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 ДФС складено акт від 23.06.2017, в якому зазначено про порушення п.2.2, 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (надалі - Положення №637).

На цій підставі 10.07.2017 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0009221407 про нарахування ОСОБА_5 фінансової санкції у вигляді штрафу на суму 1 282 275 грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення ДФС мотивує тим, що під час перевірки було встановлено відсутність записів у Книзі ОРО №3000243806р/2, в Розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» про отримані готівкові кошти в день їх фактичного надходження у повній сумі на підставі фіскальних звітних чеків (Z - звітів) на загальну суму 256 455 грн., що свідчить про неоприбуткування готівкових коштів, що надійшли до каси.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що здійснення ДФС перевірки було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, а відсутність записів про оприбуткування готівки у період з 01.06.2017 по 14.06.2017 у Розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" Книги обліку розрахункових операцій позивача є підставою для застосування штрафних санкцій за порушення приписів Положення №637.

Натомість, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про те, що проведення перевірки ДФС було організовано з порушенням вимог чинного законодавства, а відсутність записів у Книзі обліку розрахункових операцій не є підставою для застосування штрафних санкцій, оскільки отримані ОСОБА_5 внаслідок реалізації товарів в магазині грошові кошти в повному обсязі проводилися через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку і переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, а всі відповідні фіскальні чеки про обіг готівки та звіти були роздруковані і підклеєні до книги обліку розрахункових операцій (в розділі першому КОРО).

Здійснивши аналіз обставин справи, проаналізувавши надані сторонами докази та оцінивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що судом першої інстанції прийнято правильне та обґрунтоване рішення щодо відмови у задоволенні адміністративного позову, з огляду на таке.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі наказу в.о. заступника начальника ДФС від 12.06.2017 та відповідних направлень на проведення фактичної перевірки №№669, 670 працівниками відповідача здійснено фактичну перевірку магазину позивача.

Після пред'явлення перелічених у статті 81 Податкового Кодексу України документів, посадові особи контролюючого органу були допущені до перевірки службовими особам платника податків.

Під час проведення перевірки було встановлено відсутність записів у Книзі ОРО №3000243806р/2, в Розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» про отримані готівкові кошти в день їх фактичного надходження у повній сумі на підставі фіскальних звітних чеків (Z - звітів) на загальну суму 256 455 грн.

Вказані обставини не заперечуються позивачем.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що отримання вищезгаданих сум було проведено через РРО, про що свідчить фіскальні звітні чеки (Z-звіт), проте позивач не виконав запису про рух вказаної суми в КОРО, допустивши при цьому порушення встановленого пунктом 2.6 Положення № 637 порядку оприбуткування готівки безвідносно до підстав не здійснення таких дій.

Абзацом 3 частини першої ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (Указ № 436/95), який прийнятий згідно зі статтею 25 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України від 8 червня 1995 року та діє до прийняття відповідного закону, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Наведені вище правові норми дають підстави для висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Не відображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після проведення розрахункової операції із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, відповідальність за яке встановлена Указом № 436/95.

Такий зміст правового регулювання спірних правовідносин щодо забезпечення суб'єктами господарювання належного та повного оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО, відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 01 квітня 2014 року №21-54а14 та в постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі №824/2588/13-а.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Статтею 352 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 344, 349, 352, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 скасувати, залишивши в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.10.2017.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова І.Я. Олендер