Історія справи
Постанова ВП ВС від 04.12.2018 року у справі №800/203/17Постанова ВП ВС від 04.12.2018 року у справі №800/203/17
Постанова ВП ВС від 13.03.2019 року у справі №800/203/17
Постанова ВП ВС від 12.06.2019 року у справі №800/203/17
Ухвала КАС ВП від 23.01.2018 року у справі №800/203/17

ПОСТАНОВА
Іменем України
08 травня 2018 року
Київ
справа №800/203/17
адміністративне провадження №А/9901/92/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Верховної Ради України та Президента України про визнання протиправною бездіяльності, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України, як до суду першої інстанції, з позовом до Верховної Ради України та Президента України, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати бездіяльність Верховної Ради України протиправною щодо не реагування Верховної Ради України, як суб'єкта забезпечення національної безпеки України, на загрози національній безпеці України, яка полягає у не реагуванні Верховною Радою України на порушення народними депутатами України норм статей 8, 19, 75, 84, 91, 1291 Конституції України, щодо не реагування Верховною Радою України на невиконання народними депутатами України рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України (заява №21722/11), щодо не реагування Верховною Радою України на невиконання народними депутатами України рішення Конституційного Суду України №11-рп/1998 від 07.07.1998 під час прийняття Верховною Радою України 29.03.2016, 23.03.2017, 13.04.2017 нормативно-правових актів;
- визнати бездіяльність Президента України протиправною у питанні забезпечення національної безпеки України щодо не реагування на загрози національній безпеці України, яка полягає у не реагуванні Президента України, як гаранта додержання Конституції України, як суб'єкта забезпечення національної безпеки України, на порушення Верховною Радою України норм статей 75, 84, 91, 1291 Конституції України, у не реагуванні Президента України на невиконання народними депутатами України судових рішень: рішення Конституційного Суду України №11-рп/1998, рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України (заява №21722/11) під час прийняття Верховною Радою України Постанови «Про надання згоди на звільнення Президентом України ОСОБА_4 з посади Генерального прокурора України» та під час прийняття Верховною Радою України інших нормативно-правових актів, що мали місце 29.03.2016, 23.03.2017, 13.04.2017.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2017 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та встановлено строк усунення її недоліків, а ухвалою від 17.07.2017 позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.07.2017, позивач звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави встановленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017, далі - КАС України).
У заяві про перегляд, позивач зазначає, що у позові з уточненнями було заявлено дві вимоги про визнання протиправною бездіяльності Президента України та Верховної Ради України у питанні забезпечення національної безпеки України. А тому, ним було вірно усунуто недоліки позовної заяви, які визначені ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2017, шляхом сплати судового збору за дві вимоги немайнового характеру.
У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017) матеріали заяви передано до Верховного Суду.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Перевіривши наведені у заяві доводи, Суд вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
За правилами частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2017 було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання позову, оскільки надані позивачем документи не підтверджують відсутність можливості сплати суми судового збору через майновий стан, а статус інваліда 3 групи та наявність пільг, встановлених Законом України «Про судовий збір» для ветеранів війни - інвалідів війни, не надає пільги по сплаті судового збору у даній категорії спорів. Позовна заява була залишена без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом направлення документу про сплату судового збору у розмірі по 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну з позовних вимог.
Мотивуючи своє рішення про повернення позовної заяви, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що позивач сплатив судовий збір лише за дві вимоги немайнового характеру, а не за кожну із заявлених вимог немайнового характеру.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позовної заяви, з урахуванням уточнень, вбачається, що ОСОБА_2 заявив дві позовні вимоги немайнового характеру, за які має бути сплачено судовий збір, а саме: до Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльність щодо не реагування на загрози національній безпеці України, до Президента України про визнання протиправною бездіяльність Президента України протиправною у питанні забезпечення національної безпеки України щодо не реагування на загрози національній безпеці України.
Проте, неправильно визначивши кількість позовних вимог, розмір судового збору, який підлягає сплаті, Вищий адміністративний суд України дійшов передчасного висновку про повернення позову.
За таких обставин ухвала Вищого адміністративного суду України від 17.07.2017 підлягає скасуванню, а справа передачі на розгляд до відповідного суду першої інстанції на підставі пункту 1 частини другої статті 243 КАС України.
Згідно частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 235-243 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.07.2017 задовольнити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17.07.2017 у справі №800/203/17 скасувати, а справу передати на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М.Бевзенко
Судді Н.А.Данилевич
В.М.Шарапа