Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.03.2018 року у справі №607/8511/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2018 року

Київ

справа № 607/8511/17

провадження № К/9901/46027/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М. І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гінди О.М., Качмара В.Я., Ніколіна В.В. від 23 січня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, в якому просила:

- визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у перерахунку пенсії, у зв'язку із збільшенням на законодавчому рівні прожиткового мінімуму;

- зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 1 вересня 2015 року перерахунок пенсії у розмірі не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2017 року позовні вимоги за період з 1 вересня 2015 року по 9 січня 2017 року - залишено без розгляду.

2. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано неправомірними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, які полягають у відмові ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням на законодавчому рівні прожиткового мінімуму.

Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 10 січня 2017 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 у розмірі не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.

3. Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що ОСОБА_2 має право на пенсію в розмірі не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а відтак дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачки у зв'язку із збільшенням на законодавчому рівні прожиткового мінімуму є неправомірними.

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області було задоволено. Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2017 року - скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що страховий стаж позивачки становить 24 роки 10 місяців 9 днів, який є меншим, ніж передбачено частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», отже пенсія ОСОБА_2 призначена та виплачується відповідачем у розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року та залишити в силі постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2017 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 17 вересня 2012 року призначено пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

22 червня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про перерахунок її пенсії, у зв'язку із підвищенням з 1 вересня 2015 року прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якого з 1 травня 2017 року становить 1312,00 грн.

Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області листом від 26 червня 2017 року № 216/А-11 відмовило ОСОБА_2 у проведенні перерахунку пенсії, оскільки її страховий стаж становить 24 роки 10 місяців 9 днів, який є недостатнім для виплати пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом.

ДОВОВДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що у відповідності до частини 3 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону.

З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність,пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Норма статті 42 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дає можливість здійснити перерахунок пенсії у разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму з дати встановлення такого розміру.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що Є основним джерелом існування мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

10. Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року не подано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

12. Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

13. Правовідносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування врегульовані нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

14. Відповідно до частин першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

15. Згідно із частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

16. Частиною третьою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

17. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що у 2017 році розмір прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 01 січня складає 1 247 грн, з 1 травня - 1312 грн, з 1 грудня 1373 грн.

18. Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, крім осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 949,00 грн, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

20. Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу.

21. Судом встановлено, що страховий стаж позивачки складає 24 роки 10 місяців 9 днів.

22. Оскільки розмір страхового стажу позивачки є меншим ніж передбачено частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_2 не набула права на отримання пенсії у розмірі прожиткового мінімуму, отже відсутні підстави для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

24. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

М. І. Гриців