ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року

м. Київ

справа №820/1280/17

адміністративне провадження №К/9901/33168/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-допоовідача- Блажівської Н. Є.,

суддів: Желтобрюх І. Л., Дашутіна І. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум"

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року (судді: Василенко Я. М., Ганечко О. М., Кузьменко В. В. )

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум"

до Митного посту "Куп'янськ-енергетичний", Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Служба безпеки України,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною бездіяльність щодо не розмитнення товару за митною декларацією №903060000/2016/013472 від 21 грудня 2016 року.

1.2. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Це рішення оприлюднене в Єдиному реєстрі судових рішень 29 липня 2020 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум", не погоджуючись із цим рішенням, оскаржило його у судовому порядку.

При цьому, як установлено судом, копія оскаржуваного рішення суду першої інстанції отримана ТОВ "Укргазпетролеум" 13 серпня 2020 року (а. с. 81) за адресою, зазначеною в позовній заяві, тоді як апеляційна скарга була подана лише 25 вересня 2020 року (відповідно до відмітки на конверті), тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження.

При цьому, разом із апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження, в якому Позивач просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суд першої інстанції.

Надавши оцінку доводам, наведеним Позивачем, суд апеляційної інстанції постановив ухвалу від 20 жовтня 2020 року, якою апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки не вказано поважних причин пропуску зазначеного строку та не додано доказів на підтвердження поважності причин його пропуску,

На виконання вимог зазначеної ухвали Позивачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, де зазначено, що пропуск строку звернення до суду з апеляційною скаргою зумовлений тим, що охорона офісного центру передала поштову кореспонденцію ТОВ "Укргазпетролеум" із затримкою.

1.3 Короткий зміст ухвали і мотиви її прийняття

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у задоволенні заяви ТОВ "Укргазпетролеум" про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укргазпетролеум" на рішення Окружного адміністративного суду м.

Києва від 28 липня 2020 року відмовлено.

Постановляючи це рішення, суд апеляційної інстанції з посиланням на положення статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) зазначив, що вказані у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини не свідчать про поважність підстав пропуску, оскільки судом не встановлено наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення в межах визначеного законодавством строку.

2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІЗДИВУ НА НЕЇ

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Порушенням судами норм процесуального права Позивач вважає невірне застосування судами положень частин 2 та 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України). Наполягає на тому, що зазначені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду наведені поважні підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, які безпідставно розцінені судом апеляційної інстанції, як такі, що не є об'єктивно непереборними та залежали від волевиявлення скаржника.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновку апеляційної інстанції

Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України з-поміж основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС.

За змістом частини 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Частиною 1 статті 293 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Частиною 2 статті 295 КАС (частина 3 статті 295 КАС України).

Частиною 3 статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених Частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для відкриття апеляційного провадження є лише наявність поважних причин.

Дотримання строків на оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Суд враховує також і те, що судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення основного Закону у статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави ("Устименко проти України ", "Рябих проти Росії", "Трух проти України" та інші).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

Слід зазначити, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як підтверджується наявними у матеріалах справи процесуальними документами та доказами, Позивач в обґрунтування поважності підстав пропуску строку подання апеляційної скарги вказував лише на те, що охорона офісного центру затримала передачу поштової кореспонденції.

На підтвердження цієї обставини надано копію листа від 6 листопада 2020 року ТОВ "Бізнес-Плюс".

У цьому листі зазначено про те, що розглянувши скаргу стосовно роботи охоронної служби офісного центру, ТОВ "Бізнес-плюс" вжито заходи щодо адміністративного покарання винних працівників служби охорони у затримці передачі кореспонденції.

Також зазначено, що задля недопущення повторення цієї ситуації введено систему штрафів за затримку передачі пошти компаніям, які орендують приміщення в бізнес центі.

Надавши оцінку наведеним Позивачем клопотанні доводам та зазначеній листі інформації, суд апеляційної вказав про те, що поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не підтверджено.

Так, Суд акцентує увагу на тому, що зміст листа від 6 листопада 2020 року ТОВ "Бізнес-Плюс" не дає можливості ідентифікувати та підтвердити дані про те, що дійсно саме кореспонденція (поштовий конверт в якому знаходилось рішення суду першої інстанції), яку отримано 13 серпня 2020 року ОСОБА_1 (без ініціалів), передана представнику ТОВ "Укргазпетролеум" із затримкою. При цьому в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили також і дату фактичної передачі кореспонденції Позивачу та невідкладного після отримання від охоронної служби конверта подання апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного, суд об'єктивно розцінив зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини, як такі що не можуть підтвердити об'єктивну неможливість вчинити дії щодо оскарження судового рішення у визначені КАС України строки.

До того ж, Суд звертає увагу на те, що стаття 44 КАС України передбачає обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Оцінюючи у даному конкретному випадку поведінку заявника та обставини справи в сукупності, Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, надавши з дотриманням процесуального закону правову оцінку зазначеним Відповідачем обставинам, дійшов обґрунтованого висновку, що поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження не підтверджена.

Такий висновок ґрунтується виключно на матеріалах цієї справи, за результатами правової оцінки яких, відсутні підстави для висновку про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся за об'єктивних та незалежних від особи-скаржника обставин.

3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статті 243 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 3, 345, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 242 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 3, 345, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. Є. Блажівська

Судді І. Л. Желтобрюх

І. В. Дашутін