Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2018 року

Київ

справа №806/1729/15

адміністративне провадження №К/9901/41866/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Соколівський кар'єр»на ухвалуЖитомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року (суддя Є.М. Мацький)у справі№ 806/1729/15за позовом Прокуратури м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області доПублічного акціонерного товариства «Соколівський кар'єр»простягнення 324801,09 грн. ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Соколівський кар'єр» (далі - ПАТ «Соколівський кар'єр») податковий борг у сумі 324801,09 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Соколівський кар'єр» на користь Держави в особі Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області податковий борг у сумі 324801 грн. 09 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. У апеляційній скарзі порушено питання про поновлення пропущеного строку, обґрунтоване тим, що уповноважений представник зміг ознайомитися з повним текстом оскаржуваного рішення суду лише після подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи 07 листопада 2016 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із визнанням неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладених у клопотанні про поновлення такого строку та запропоновано відповідачу в тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Соколівський кар'єр» у зв'язку з тим, що у наданий судом термін недоліки апеляційної скарги усунуті не були.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для подальшого розгляду. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що наведені у клопотанні доводи щодо поважності причин пропуску строку встановленого для апеляційного оскарження є переконливими, оскільки рішення суду першої інстанції приймалося у порядку письмового провадження, з повним текстом рішення представник відповідача зміг ознайомитись лише після подання відповідної заяви до суду 07 листопада 2016 року, що міститься в матеріалах адміністративної справи.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставою для його поновлення є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 49 КАС України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Так, як свідчать матеріали справи, що про дату і час проведення судового засідання призначеного на 25 травня 2015 року відповідач повідомлявся належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення поштового відправлення.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року прийнята у порядку письмового провадження, тому початок перебігу строку на апеляційне оскарження слід обчислювати з дня отримання копії постанови.

Копію оскаржуваної постанови ПАТ «Соколівський кар'єр» отримано 25 травня 2015 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи у повідомленні про вручення поштового відправлення. Апеляційну скаргу подано відповідачем 09 листопада 2016 року (відповідно до штемпелю суду першої інстанції на апеляційній скарзі), тобто з 10-денним пропуском строку звернення до апеляційного суду з дня отримання копії постанови.

Так, за результатами звернення ПАТ «Соколівський кар'єр» з апеляційною скаргою, до якої було додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, її ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року було залишено без руху у зв'язку із визнанням неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладених у клопотанні про поновлення такого строку та було запропоновано відповідачу в тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали вказати інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження та подати відповідні докази на їх підтвердження.

Проте, в межах наданого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги відповідачем не було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших поважних підстав пропуску такого строку та відповідні докази на їх підтвердження.

Крім того, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, копія ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху була отримана відповідачем 18 листопада 2016 року.

Таким чином, оскільки скаржником вимоги ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху виконані не були на момент постановлення оскаржуваної ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).

Отже, доводи касаційної скарги про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена тим, що з повним текстом рішення представник відповідача зміг ознайомитись лише після подання відповідної заяви до суду 07 листопада 2016 року є необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено, що повний текст постанови суду першої інстанції відповідачем отримано 25 травня 2015 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи у повідомленні про вручення поштового відправлення, а апеляційну скаргу подано відповідачем 09 листопада 2016 року з пропуском передбаченого законом строку на апеляційне оскарження

У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Соколівський кар'єр» залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду