Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2018 Київ К/9901/5508/18 804/10142/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 (суддя Рищенко А.Ю.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 (судді Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.)

у справі № 804/10142/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське»

до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Конструкторське бюро «Дніпровське» (далі - позивач, ПАТ «КБ «Дніпровське») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області (далі - відповідач, ДПІ у Красногвардійському районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області ), в якому просило суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.01.2014 № 0005041502 та № 0005061502.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.01.2014 № 0005061502 на суму нарахованого штрафу у розмірі 2698,54 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що податковим органом порушено процедуру проведення камеральної перевірки платника податку, а відтак відповідачем не може бути застосовано до позивача штрафні санкції за результатами перевірки за відсутності правових підстав для проведення такої. Крім того, акт за результатами проведення перевірки надісланий позивачу поза межами строку, встановлено пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України. Також, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська безпідставно застосовано до сплати розстрочених та відстрочених сум грошових зобов'язань граничні терміни сплати податків, оскільки останні регулюються положеннями відповідних договорів про розстрочення та/або відстрочення грошових зобов'язань та рішеннями відповідних контролюючих органів.

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська отримано від ПАТ «КБ «Дніпровське» податкову звітність з орендної плати за земельної ділянки державної і комунальної власності за 2010, 2011, 2012 роки.

ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська проведено камеральну перевірку ПАТ «КБ «Дніпровське» за звітний податковий період з 02.11.2010 по 30.01.2014 податкової декларації з орендної плати за землю на 2010-2013 роки, за результатами якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності з орендної плати за землю №000266/04-66-15-00/14308411 від 30.01.2014.

Даною перевіркою встановлено порушення Товариством статті 287 Податкового кодексу України, яке полягає у несвоєчасності сплати позивачем податкових зобов'язань по орендній платі за період 2010-2013 роки.

Так, на підставі даного акту камеральної перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 30.01.2014 про застосування до Товариства штрафних санкцій на підставі пункту 126.1 статті 126 Под України, а саме № 0005061502 із зазначенням суми штрафу у розмірі 10 % у сумі 16 884,38 грн.; № 0005041502 із зазначенням суми штрафу у розмірі 20 % у сумі 3 986,87 грн.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що частина штрафних санкцій застосована до позивача поза межами 1095 днів, в межах яких у податкового органу є право для донарахування платнику податку грошових зобов'язань. Щодо решти позовних вимог, то суди прийшли до висновку про підтвердження зафіксованих камеральною перевіркою порушень, а саме несвоєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з орендної плати за землю, а відтак і щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій. Крім того, процедурні порушення проведення камеральної перевірки не спростовують факт несвоєчасності сплати позивачем грошових зобов'язань.

Положення статті 100 Податкового кодексу України вказують, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Згідно з пунктом 100.13. статті 100 Податкового кодексу України порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в межах їх повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надано суду апеляційної інстанції копії договорів про розстрочення грошових зобов'язань та рішень про перенесення раніше визначених термінів розстрочення грошових зобов'язань. При цьому, судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги надані позивачем доводи, оскільки останнім не визначено стосовно яких сум та за які періоди товариство користувалося правом відстрочення або розстрочення, а надані позивачем договори та рішення таких даних не містять.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, колегія суддів приймає до уваги доводи касаційної скарги, що вказані обставини (стосовно яких сум та за які періоди товариство користувалося правом відстрочення або розстрочення грошових зобов'язань за наданими позивачем договорами та рішеннями та чи впливають такі показники на розрахунок суми штрафу за спірними податковими повідомленнями-рішеннями) судом апеляційної інстанції досліджені не були.

Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Оскільки неправильне застосування норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме, не дослідження зібраних у справі доказів, допущено саме судом апеляційної інстанції, то колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 у справі № 804/10142/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)І.А. ВасильєваСудді: (підпис)С.С. Пасічник (підпис)В.П. ЮрченкоЗ оригіналом згідно