Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.10.2018 року у справі №826/4461/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 826/4461/16

адміністративне провадження № К/9901/63554/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О. П.,

суддів - Єзерова А. А., Кравчука В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2018р. (суддя - Вєкуа Н. Г. ) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018р. (судді - Глущенко Я. Б., Пилипенко О. Є., Шелест С. Б. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:

зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" (далі - Уповноважена особа Фонду) подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про неї, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Експобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) включити її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Експобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником у розумінні статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не включення її до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило її можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладнику законом.

Вважає, що віднесення її договору банківського рахунку до нікчемного на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2018р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від
19.09.2018р. позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" про нікчемність Договору банківського рахунку № від 12.09.2014р.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ

"КБ "Експобанк" на підставі договору банківського рахунку № від 12.09.2014р. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просила скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", перевіркою виявлено, що договір банківського рахунку, укладений між позивачем та банком, має ознаки нікчемності правочину на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.

Крім того, відповідач посилається на те, що є такі, що набрали законної сили рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/11989/15, якою вже вирішено питання про внесення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладів фізичних осіб, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просила залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000
гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Згідно статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частиною 2 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що
02.06.2014р. між позивачем та ОСОБА_2 укладено Договір про надання позики, відповідно до якого позивач надала ОСОБА_2 безвідсоткову цільову позику на поворотній основі в розмірі 225000 грн. (а. с. 111)

Згідно розписки ОСОБА_2 отримав від позивача 225000 грн позики, яку зобов'язувався у розписці повернути до 08.09.2014р. (а. с. 112)

Постановою Правління Національного банку України від 11.09.2014р. №567/БТ ПАТ з грифом "банківська таємниця" "КБ "Експобанк" віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. (а. с. 56-58)

12.09.2014р. між позивачем та ПАТ "КБ "Експобанк" укладено договір банківського рахунку №. (а. с. 13-15)

Відповідно до умов п. 1.1 цього Договору банк відкриває позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1, приймає і зараховує на рахунок грошові кошти, що надходять позивачу.

12.09.2014р. на банківський рахунок позивача внесено грошові кошти в сумі 200000
грн від іншої фізичної особи - ОСОБА_2, призначення платежу - "перерахування на приватний рахунок згідно договору позики від 08.09.2014р.". (а. с. 59-62)

24.09.2014р. на підставі постанови Правління Національного банку України від
24.09.2014р. №597 "Про віднесення ПАТ "КБ "Експобанк" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №97 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Експобанк", яким з
25.09.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в банку ОСОБА_3 (а. с. 72-73)

Постановою Правління Національного банку України від 22.01.2015р. №41 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "КБ "Експобанк". (а. с. 74)

На підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду від 26.01.2015р. №15 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Експобанк" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 26.01.2015р. та призначено ОСОБА_3 Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку строком на 1 рік з 26.01.2015р. по 25.01.2016р. (а. с. 75)

Листом від 16.07.2015р. №1101/3983 Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про те, що правочини, укладені 12.09.2014р., за якими відповідно до платіжних доручень з поточного рахунку ОСОБА_2 №26209115458001 перераховано грошові кошти у рівних сумах по 200000 грн на поточні рахунки фізичних осіб, в тому числі позивача, з призначенням платежів - "перерахування коштів на приватний рахунок згідно договору позики" є нікчемними з підстав, передбачених пунктами 2, 7, статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як такі, за яким банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. (а. с. 66-69)

Окремим листом від 16.07.2015р. №1101/3988 Уповноваженою особою Фонду повідомлено позивача проте, що договір банківського рахунку від 12.09.2014р. № є нікчемним на підставі п. 2, 7 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а. с. 63-65)

Судами встановлено, що договір банківського рахунку позивача визнано нікчемним на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з чим її не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Крім того, сСудами встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2015р. у іншій справі №826/11989/15 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення її до Переліку вкладників ПАТ
"КБ "Експобанк", яким тимчасово заблоковано та тимчасово призупинено виплату коштів. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про неї, як вкладника, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "КБ "Експобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. (а. с. 36-39)

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016р. у зазначеній справі №826/11989/15 постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ
"КБ "Експобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та в задоволенні в цій частині позовних вимог відмовлено. (а. с. 40-43)

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку.

При цьому суди виходили з безпідставності посилань відповідача на те, що договір банківського рахунку позивача є нікчемним на підставі п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме - тому, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок "розбивки" великого вкладу іншого клієнту з метою створення штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за рахунок держави, оскільки з договору банківського рахунку № від 12.09.2014р. заборон щодо внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача іншими особами не убачається, чинним законодавством внесення коштів на депозитний рахунок особи, третьою особою, не заборонено.

Крім того, суди виходили з того, що відповідачами не надано доказів, які б свідчили про те, що договір банківського рахунку позивача є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Крім того, судове рішення відносно службових осіб банку по факту зловживання цими особами своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, або інші докази беззаперечної вини у порушенні публічного порядку однією зі сторін даного договору у матеріалах справи відсутні, а про існування таких ні судам, ні сторонам не відомо.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми вкладу, суди виходили з того, що вказані позовні вимоги на даний час не порушені, оскільки Загальний реєстр складається Фондом на підставі переданого Уповноваженою особою Фонду Переліку вкладників, а тому є передчасними, заявленими на майбутнє.

Розглядаючи та відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі, оскільки у справі №826/11989/15 розглянуто спір між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав, і судове рішення набрало законної сили, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що підставою заявленого позову є рішення Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського рахунку позивача № від 12.09.2014р. з підстав, передбачених п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що відрізняє даний спір від розглянутого.

При цьому суди виходили з того, що у справі №826/11989/15 апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині внесення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми вкладу виходив з того, що судом першої інстанції не досліджено рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемними договору банківського рахунку позивача № від
12.09.2014р. і зазначені обставини стали правовою підставою для прийняття рішення про невключення позивача до вказаного Переліку.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського рахунку, позивач в силу положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позову.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні до переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Крім того, суду не було надано доказів того, що саме правочин за участю позивача призвів до неплатоспроможності чи неможливості виконання банком грошових зобов'язань перед іншими кредиторами, а тому посилання відповідача на пункт 2 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як на підставу нікчемності правочину також є безпідставним.

Щодо посилань Уповноваженої особи Фонду у касаційній скарзі на те, що даний спір вже було вирішено по суті та є такою, що набрала законної сили постанова апеляційного суду у справі №826/11989/15 з того самого спорі і між тими самими сторонами, що в свою чергу, на думку скаржника, свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, колегія суддів виходить з того, що позовна вимога про внесення додаткової інформації про позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як вкладника, який має право на отримання гарантованої суми вкладу, вирішена апеляційним судом формально і фактично не розглянута, судом не надано оцінки підстав для невключення позивача до Переліку, а відмовлено лише з підстави не оскарження вкладником рішення Уповноваженої особи Фонду про включення її договору банківського рахунку до нікчемних правочинів, що в свою чергу не відповідає вимогам Закону та усталеної практики Верховного Суду у вказаних правовідносинах.

В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання відповідачем нікчемним укладеного з позивачем договору.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог про нікчемність договору банківського вкладу, а провадження у справі в цій частині - закриттю. В іншій частині судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 238, 345, 349, 350, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2018р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018р. скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" про нікчемність Договору банківського рахунку № від 12.09.2014р., а провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

В решті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2018р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук